Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №491/55/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Голубович А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 101057 гривень 96 копійок, зазначаючи, що 13 жовтня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено договір кредиту та страхування №М35.00301.009763507, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 57500 гривень 00 копійок зі сплатою процентів в розмірі 57,99% річних. Позивач зазначає, що остання сплата по кредитному договору відповідачем була здійснена 30 листопада 2022 року. Станом на 07 січня 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем за вище вказаним кредитним договором становить 101057 гривень 96 копійок, яка складається з: прострочений борг 55475 гривень 98 копійок, прострочені проценти 45581 гривня 98 копійок.
З урахуванням зазначеного позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 20 березня 2026 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників.
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснено відповідачу про його процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред`явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався.
У судове засідання сторони по справі не з`являлися.
При цьому, в позовній заяві міститься клопотання представника позивача, в якому вона просить справу розглянути без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України повідомлявся належним чином, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта», відповідно до якої відправлення не було вручено у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою (а.с.43).
Крім того, інформація щодо даної справи також розміщена в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://an/od.court/gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.
Зважаючи на неявку сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною 8 ст.178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч.2 ст.191 ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст.281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного, у зв`язку з неявкою відповідача, належним чином повідомленої про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин та не повідомлення причин неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, суд ухвалив розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання особи, виданими Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради за №457 від 03 лютого 2026 року (а.с.39).
Судом встановлено, що 13 жовтня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено договір кредиту та страхування №М35.00301.009763507. Підписанням вказаного договору сторони погодили наступні його умови: тип кредиту вигідний; сума кредиту 57500 гривень 00 копійок; процентна ставка 57,99% річних, фіксована; строк кредиту 18 місяців, дата повернення кредиту до 13 квітня 2024 року; кредит надається позичальнику шляхом переказу коштів в розмірі 50000 гривень 00 копійок на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Ідея Банк», та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 7500 гривень 00 копійок згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього договору, та вказані кошти перераховуються на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування Життя» в АТ «Ідея Банк» № НОМЕР_2 на умовах договору про прийом платежів, укладеного отримувачем коштів з банком. Відповідно до умов договору: страхова сума 50000 гривень 00 копійок; страховий випадок смерть в результаті нещасного випадку; страховий тариф одноразовий 15,00%; страховий внесок одноразовий 7500 гривень 00 копійок, сплачується при укладенні ДСЖ; строк дії договору з 13 жовтня 2022 року по 13 жовтня 2023 року; вигодонабувач за ДСЖ АТ «Ідея Банк». Умовами договору також встановлено, що позичальник акцептує публічну пропозицією про приєднання до ДКБОФО та публічну оферту на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку… Підтверджує, що в день укладення цього договору у відділенні банку або кредитного посередника за його вибором йому надано ДКБОФО та тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; доручає банку вважати наведений у цьому договорі свій власноручних підпис зразком, обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним у банку, тощо. Також відповідно до умов договору орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 178,30% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 94994 гривні 42 копійки. Договір містить підпис відповідача та представника банку (а.с.8-11).
Також 13 жовтня 2022 року відповідачем був підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с.6-7), додаток №1 до вище вказаного договору, а саме, графік щомісячних платежів (а.с.12), а також своїм підписом підтвердив отримання вказаного графіку.
До позовної заяви також додано копію публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО) (а.с.13-23).
Позивач свої зобов`язання за вище вказаним кредитним договором виконав та надав відповідачу кредит у визначеному договором розмірі, що підтверджується: копією платіжної інструкції №4320452 від 13 жовтня 2022 року про видачу кредиту в розмірі 50000 гривень 00 копійок згідно кредитного договору №М35.00301.009763507 від 13 жовтня 2022 року (а.с.24 зворотний бік), копією платіжної інструкції №4320449 від 13 жовтня 2022 року про оплату по договору №М35.00301.009763507 від 13 жовтня 2022 року в розмірі 7500 гривень 00 копійок, страхувальник ОСОБА_1 (а.с.25), копією платіжної інструкції №4320447 від 13 жовтня 2022 року про видачу кредиту в розмірі 57500 гривень 00 копійок згідно кредитного договору №М35.00301.009763507 від 13 жовтня 2022 року (а.с.24).
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст.3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Кредитний договір може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
Як було зазначено вище, 13 жовтня 2022 року між позивачем та відповідачем було укладено договір кредиту та страхування №М35.00301.009763507. Підписанням вказаного договору сторони погодили наступні його умови: тип кредиту вигідний; сума кредиту 57500 гривень 00 копійок; процентна ставка 57,99% річних, фіксована; строк кредиту 18 місяців, дата повернення кредиту до 13 квітня 2024 року; кредит надається позичальнику шляхом переказу коштів в розмірі 50000 гривень 00 копійок на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Ідея Банк», та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 7500 гривень 00 копійок згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього договору, та вказані кошти перераховуються на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування Життя» в АТ «Ідея Банк» № НОМЕР_2 на умовах договору про прийом платежів, укладеного отримувачем коштів з банком. Відповідно до умов договору: страхова сума 50000 гривень 00 копійок; страховий випадок смерть в результаті нещасного випадку; страховий тариф одноразовий 15,00%; страховий внесок одноразовий 7500 гривень 00 копійок, сплачується при укладенні ДСЖ; строк дії договору з 13 жовтня 2022 року по 13 жовтня 2023 року; вигодонабувач за ДСЖ АТ «Ідея Банк». Умовами договору також встановлено, що позичальник акцептує публічну пропозицією про приєднання до ДКБОФО та публічну оферту на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку… Підтверджує, що в день укладення цього договору у відділенні банку або кредитного посередника за його вибором йому надано ДКБОФО та тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; доручає банку вважати наведений у цьому договорі свій власноручних підпис зразком, обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним у банку, тощо. Також відповідно до умов договору орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 178,30% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 94994 гривні 42 копійки. Договір містить підпис відповідача та представника банку.
Таким чином між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання повернення кредиту відповідно до умов укладеного між ними договору.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.ст.76,77 ЦПК України).
Згідно вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором №М35.00301.009763507 від 13 жовтня 2022 року, укладеного між позивачем та відповідачем, станом на 07 січня 2026 року. Відповідно до вказаної довідки-розрахунку відповідач має перед позивачем заборгованість за кредитом в розмірі 101057 гривень 96 копійок (а.с.26).
Також в підтвердження отримання відповідачем від позивача кредитних коштів, користування та розпорядження ними позивачем до позовної заяви додано виписку про рух коштів на рахунку відповідача з 07 січня 2000 року по 07 січня 2026 року, з якої вбачається, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем та надав останньому кредитні кошти в розмірі і порядку, визначених договором, а відповідач користувався наданими йому кредитними коштами, однак умови договору відповідачем не виконувались належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за кредитом через порушення умов договору (а.с.25 зворотний бік).
Також позивач направляв відповідачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань (а.с.26 зворотний бік).
Слід зазначити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічною за змістом є норма, закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, саме виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
У постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі №194/329/15 зазначено, виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Враховуючи надану позивачем виписку по рахунку відповідача, яка підтверджує рух коштів на рахунку, який було відкрито позивачем відповідачу, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти у вигляді кредиту відповідно до умов договору, факт користування відповідачем грошовими коштами, а також наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у довідці-розрахунку, відповідачем суду контррозрахунок надано не було.
Враховуючи наведене, позивачем доведено наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №М35.00301.009763507 від 13 жовтня 2022 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахування того, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір за подання вказаного позову до суду слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 280, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, 11, заборгованість за кредитним договором №М35.00301.009763507 від 13 жовтня 2022 року у розмірі 101057 (сто одна тисяча п`ятдесят сім) гривень 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, 11, витрати пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Суддя Надєр Л.М.
Рішення набуло законної сили "__"___20___ року.
Судове рішення № 136612138, Ананьївський районний суд Одеської області було прийнято 18.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 491/55/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: