Ухвала суду № 136611759, 18.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14922/26

Провадження 2/127/4307/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за вищевказаними договорами у розмірі 16319,85 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві позивач зазначає, що 27.04.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит / кредитний договір № 49863614.

Також у позовній заяві позивач зазначає, що 15.04.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 5462290.

Разом з тим у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість «за вищевказаними Договорами» у загальному розмірі 16319,85 грн, без окремого визначення, якими саме договорами, яку саме суму позивач просить стягнути за кожним із двох договорів, а також без зазначення складових заборгованості окремо за кожним договором.

Така редакція прохальної частини позовної заяви не дає можливості встановити чіткий зміст кожної окремої матеріально-правової вимоги позивача, оскільки позивач об`єднав у прохальній частині заборгованість за двома різними кредитними договорами в одну загальну суму.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що за договором № 49863614 від 27.04.2025 загальна сума заборгованості становить 11300 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 8625 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 175 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно з кредитним договором з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

За договором № 5462290 від 15.04.2025 позивач зазначає загальну суму заборгованості 5019,85 грн, з яких: 1000 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 2165,85 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1254 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно з кредитним договором з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, 500 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами, 100 грн - заборгованість за комісіями.

Водночас у позовній заяві позивач не навів належного та зрозумілого обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум процентів за кожним договором, зокрема не зазначив конкретні періоди їх нарахування, кількість днів, розмір процентної ставки, яка застосовувалася у відповідному періоді, порядок переходу від однієї ставки до іншої, підстави нарахування процентів після відступлення права вимоги, а також не пояснив порядок формування суми 175 грн за договором № 49863614 та суми 1254 грн за договором № 5462290.

Також позивач не навів належного обґрунтування підстав включення до загальної заборгованості за договором № 5462290 пені та/або штрафів у розмірі 500 грн та комісії у розмірі 100 грн, не зазначив, якими конкретними умовами договору передбачено такі платежі, за який період вони нараховані та яким способом обраховані.

За таких обставин позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції, у якій чітко визначити зміст позовних вимог окремо за кожним кредитним договором, зазначити суму, яку позивач просить стягнути за кожним договором, розкрити складові такої заборгованості та надати обґрунтований розрахунок сум, заявлених до стягнення, зокрема процентів, пені/штрафів та комісії, якщо позивач наполягає на їх стягненні.

Крім того, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, долученою до позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за двома окремими кредитними договорами, які укладені відповідачем з різними первісними кредиторами, а саме з ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Права вимоги за цими договорами перейшли до позивача на підставі різних правочинів: договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 06-04/26 від 06.04.2026 та договору факторингу № 28-11/25/Л від 28.11.2025.

Отже, заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою однією підставою виникнення та ґрунтуються на різних кредитних правовідносинах, різних договорах, різних доказах укладення договорів, видачі кредитних коштів, розрахунку заборгованості та переходу права вимоги.

Згідно з роз`ясненнями, що надані в п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Разом із цим об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач фактично заявив в одному пункті прохальної частини позову дві окремі вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості за двома різними кредитними договорами, тому судовий збір підлягає сплаті за кожну з таких вимог окремо.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

Оскільки позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд», мінімальний розмір судового збору за одну вимогу майнового характеру становить 2662,40 грн (3328 грн х 0,8).

Враховуючи, що позивач заявив дві самостійні вимоги майнового характеру, судовий збір підлягає сплаті у розмірі 5324,80 грн, тобто 2662,40 грн х 2.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а тому йому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн та надати суду документ, що підтверджує таку доплату відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

У документі про сплату судового збору мають бути зазначені такі платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: (*;101;_____ реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області).

Також позовна заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України та ч. 7 ст. 43 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Частина п`ята статті 43 ЦПК України передбачає, що документи, у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази, можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічної позовної заяви, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що додаються до них, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Позовна заява подана позивачем через систему «Електронний суд».

До позовної заяви позивач додав опис вкладення, відповідно до якого копії позовної заяви та доданих до неї документів направлялися відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим до суду надійшла інформаційна довідка з Реєстру Вінницької міської територіальної громади про реєстрацію місця проживання особи, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 10.12.2024 по теперішній час.

Отже, позивач не надав доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Крім того, із доданого до позовної заяви опису вкладення встановлено, що позивач направив відповідачу позовну заяву та документи за переліком, який містить 34 предмети. Водночас у самій позовній заяві позивач зазначив перелік із 35 додатків, з яких 34 додатки аналогічні тим, що скеровані відповідачу та 35-й доказ направлення, але матеріали, подані позивачем до суду через систему «Електронний суд», містять 60 вкладень разом із позовною заявою.

При цьому нумерація та найменування документів, поданих через систему «Електронний суд», не відповідають переліку додатків, зазначеному у позовній заяві, та переліку документів, наведеному в описі вкладення.

Зокрема, окремі документи, які в позовній заяві зазначені як один додаток, у системі «Електронний суд» подані кількома окремими файлами. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити, чи позивач фактично направив відповідачу копії всіх документів, які подав до суду через систему «Електронний суд».

Позивачу необхідно упорядкувати перелік додатків до позовної заяви у новій редакції, привести його у відповідність до фактично поданих до суду документів, а також надати належні докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви у новій редакції та копій усіх документів, які позивач фактично подав до суду, за зареєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_2 .

Залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 43, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити позивачеві, якщо він не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. В. Горбатюк