Ухвала суду № 136611037, 15.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7054/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись з заявою засудженого ОСОБА_2 поданої у порядку ст.ст. 537, 539 КПК України про визнання незаконним та/або скасування розпорядження суду, видачу нового розпорядження про виконання вироку та зобов`язання привести виконання вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 у відповідність до ухвали Верховного Суду від 28.03.2019,-

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява засудженого ОСОБА_2 подана у порядку ст.ст. 537, 539 КПК України про визнання незаконним та/або скасування розпорядження суду, видачу нового розпорядження про виконання вироку та зобов`язання привести виконання вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 у відповідність до ухвали Верховного Суду від 28.03.2019.

Заява мотивована тим, що вироком Апеляційного суду Полтавської області від 09 червня 2005 року ОСОБА_2 засуджено за пунктами 4, 10 ч. 2 ст. 115 КК України - до довічного позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15 і пунктами 1, 9 ч. 2 ст. 115 КК України - до позбавлення волі на строк 14 років; за ч. 4 ст. 152 КК - до позбавлення волі на строк 10 років. На підставі ст.70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ухвалою Верховного Суду України від 27 жовтня 2005 року його касаційну скаргу залишено без задоволення, а вирок Апеляційного суду Полтавської області від 09 червня 2005 року без змін.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 28 березня 2019 року вирок Апеляційного суду Полтавської області від 09 червня 2005 року щодо ОСОБА_2 було змінено та виключено з мотивувальної частини вироку посилання як на доказ на протокол явки з повинною ОСОБА_2 від 09 травня 2004 року, в іншій частині вирок залишено без змін.

У заяві ОСОБА_2 зазначає, що на даний момент відносно нього існують дві ухвали, постановлені за результатами касаційного розгляду справи, а саме ухвала Верховного Суду України від 27.10.2005 року та ухвала колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.03.2019 року. Вказує, що на даний час залишається незрозумілим, коли саме вирок Апеляційного суду Полтавської області від 09 червня 2005 року відносно нього набрав законної сили, так як цей вирок двічі переглядався касаційною інстанцією у 2005 та 2019 роках.

Зазначає, що в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 07.08.2025 року у справі №532/1424/23 зазначено, що вирок Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 виконувався, а розпорядження про виконання обвинувального вироку від 24.02.2006, яке надійшло в установу попереднього ув`язнення 02.03.2006 не скасоване. Станом на момент подання заяви, яка є предметом розгляду, належного розпорядження про виконання вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005, з урахуванням ухвали Верховного суду від 28.03.2019 не видано, що порушує вимоги КПК України. Крім цього, в листах Полтавського апеляційного суду від 15.09.2025 та 16.09.2025 зазначено, що Полтавський апеляційний суд не уповноважений вирішувати питання, пов`язані з виконанням вироку Апеляційного суду Полтавської області, тому зазначений суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо відкликання, скасування чи повторної видачі розпорядження про виконання вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 року, постановленого як судом першої інстанції (в редакції КПК України 1960 року).

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_2 просить, на підставі ст.ст. 537, 539 КПК України: визнати незаконним та/або скасувати розпорядження суду від 24.02.2006 у справі № 1-13/2005, яким було підтверджено нібито виконання вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005, оскільки воно суперечить вимогам КПК України та фактично не ґрунтується на законних підставах; видати нове розпорядження суду про виконання вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 у справі № 1-13/2005, з урахуванням ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.03.2019; зобов`язати відповідний орган виконання покарань привести виконання вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 у справі № 1-13/2005 у відповідність до ухвали Верховного Суду від 28.03.2019; витребувати матеріали особової справи; дане клопотання розглядати з його участю в режимі відео конференції.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 2-1) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби; 3) про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 7-1) про застосування до засуджених примусового годування; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); 13-3) про зміну обов`язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; 13-4) про звільнення від відбування покарання у зв`язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів. Питання щодо звільнення від відбування покарання у зв`язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого вирішується судом за клопотанням прокурора. Питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу; 2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу; 3) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу; 4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово, крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу. Клопотання про звільнення від відбування покарання у зв`язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого розглядається судом у день його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.

Із заяви ОСОБА_2 вбачається, що йому не зрозуміло коли саме вирок Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 року набрав законної сили, оскільки вказаний вирок двічі переглядався касаційною інстанцією у 2005 та 2019 роках.

Однак при цьому, він вважає розпорядження про виконання вироку незаконним і просить його скасувати, після чого видати нове розпорядження і зобов`язання установу виконання покарань привести виконання вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2025 року у відповідність до ухвали Верховного Суду від 28.03.2019 року.

Таким чином, фактично ОСОБА_2 оскаржує дії чи бездіяльність посадових осіб, які видали розпорядження у справі від 24.02.2006 року.

Кримінально - процесуальним законом визначено коло питань, які має право вирішувати суд під час виконання вироків.

З аналізу статті 537 КПК України та загалом КПК України вбачається, що кримінально-процесуальне законодавство не передбачає порядку вирішення питання судом щодо приведення у відповідність до вимог закону розпорядження про виконання вироку суду (скасування вже виданого розпорядження і видачу нового).

Окрім того, твердження заявника про відсутність « належного розпорядження суду про виконання вироку» як обов`язкової передумови звернення вироку до виконання також не заслуговує на увагу.

Кримінальний процесуальний закон покладає на суд, який постановив вирок, обов`язок організувати його виконання, але правовою підставою для тримання особи під вартою та відбування покарання є сам вирок, що набрав законної сили, підтверджений ухвалою касаційної інстанції.

На переконання суду, відсутність у конкретному масиві документів окремого аркуша з реквізитами «розпорядження» (за формою діловодства) не нівелює юридичної сили вироку і не перетворює виконання судового рішення на невиконання, коли наявні офіційні документи, що засвідчують прийняття вироку до виконання та вчинення всього комплексу дій з його реалізації.

Згідно вимог ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відкриття провадження за поданою заявою.

Керуючись ст. 26, 537,539 КПК України, суд,-

постановив:

У відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_2 поданої у порядку ст.ст. 537, 539 КПК України про визнання незаконним та/або скасування розпорядження суду, видачу нового розпорядження про виконання вироку та зобов`язання привести виконання вироку Апеляційного суду Полтавської області від 09.06.2005 у відповідність до ухвали Верховного Суду від 28.03.2019 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її підписання.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1