Ухвала суду № 136610163, 22.09.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11119/24

Провадження № 1-кс/761/7587/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 у справі № №761/19172/23 (провадження №1-кс/761/12638/2023), в межах кримінального провадження №42022000000000463 від 14.04.2022,

В С Т А Н О В И В :

в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 у справі № №761/19172/23 (провадження №1-кс/761/12638/2023), в межах кримінального провадження №42022000000000463 від 14.04.2022, а саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 190,40 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2343139273225, яке мотивовано тим, що постановою Верховного суду від 18.10.2023 право власності повернуто ОСОБА_3 , у зв`язку із чим арешт накладений на його майно підлягає скасуванню.

У судове засідання представник власника майна та прокурор не прибули, від представника власника майна надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022000000000463, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року, накладено арешт на майно АТ «Сенс Банк» (МФО 300346, код за ЄРДПОУ 23494714), шляхом заборони приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, службовим особам АТ «Сенс Банк» вчиняти будь-які дії щодо відчуження об`єктів нерухомості, без заборони використання житлових приміщень особами, які на законних підставах у них проживають, зокрема, на житловий будинок загальною площею 190.4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, з метою збереження речових доказів.

Так, порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, зокрема, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 вбачається, що при арешті майна слідча суддя виходила з наявності даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, та з того, що цей житловий будинок є речовим доказом.

При цьому слідчим суддею було встановлено, що клопотання не суперечить вимогам КПК України, містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, арешт майна відповідає принципу розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, є пропорційним тяжкості правопорушення та не становитиме надмірного тягаря для володільця майна.

На час розгляду слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна, обставини, якими обґрунтовувався арешт не перестали існувати, а необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відпала.

При цьому доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність.

Проаналізувавши наведені аргументи, слідчий суддя не знаходить підстав для висновку, що арешт на вказане майно накладено необґрунтовано або на даний час відпала необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 у справі № №761/19172/23 (провадження №1-кс/761/12638/2023), в межах кримінального провадження №42022000000000463 від 14.04.2022- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя