Рішення № 136608367, 12.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

12.05.2026 Справа № 756/225/26

Справа № 756/225/26

Провадження № 2/756/3466/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 25 188,96 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначила, що ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» є суб`єктом господарської діяльності, що спеціалізується та здійснює діяльність із надання житлово-комунальних послуг. Відповідач ОСОБА_1 як власник квартири АДРЕСА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає Позивач. Будинок АДРЕСА_2 знаходиться на обслуговуванні ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП», між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір б/н від 20.10.2008 року про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, за яким Позивач, як виконавець, забезпечував своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору. Позивач надавав вчасно та якісно житлово-комунальні послуги Відповідачу згідно законодавства та умов договору, натомість свої зобов`язання Відповідач перед Позивачем по оплаті житлово-комунальних послуг не виконав, у зв`язку із чим станом на 30.09.2025 року за період з 01.02.2022 року по 30.09.2025 року у Відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 25 188,96 грн., яка складається з: 20 075,33 грн. - заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, 4 158,87 грн. - інфляційні втрати, 954,76 грн. - 3% річних. У зв`язку із вищевикладеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на його користь заборгованість у загальному розмірі 25 188,96 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідач повідомлялась належним чином про розгляд справи шляхом направлення засобами поштового зв`язку судових документів за адресою реєстрації, однак конверт повернувся без вручення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відзиву, у встановлений законодавством термін, Відповідач не надала.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи із такого.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, щоОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 22.02.2008 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А. та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №451883613 13.11.2025.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» є юридичною особою, яка зареєстрована 30.09.2005, основний вид діяльності комплексне обслуговування об`єктів.

Розпорядженням КМДА від 28.04.2017 р. № 47 затверджено Тариф та його структуру на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, зокрема по будинку АДРЕСА_2 - 6,98 грн. за 1 кв.м.

20.10.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Житло-Сервіс Груп» укладено Договір про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території, відповідно до умов якого позивач зобов`язався забезпечувати обслуговування і ремонт житлового будинку АДРЕСА_2 , а Відповідач зобов`язалась вчасно оплачувати надані послуги.

Згідно з розрахунком заборгованості, за період з 01.02.2022 року по 30.09.2025 року у Відповідача виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території у загальному розмірі 25 188,96 грн., яка складається з: 20 075,33 грн. - заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, 4 158,87 грн. - інфляційні втрати, 954,76 грн. - 3% річних.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

На підставі ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що Відповідачем належним чином зобов`язання щодо оплати послуг не виконувалися, заявлені позивачем до стягнення 3 % річних у розмірі 954,76 грн., інфляційні нарахування у розмірі 4 158,87 грн. є обґрунтованими та правомірними.

Відповідач не надала доказів належного виконання нею зобов`язань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, у загальному розмірі 25 188,96 грн., яка складається з: 20 075,33 грн. - заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, 4 158,87 грн. - інфляційні втрати, 954,76 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати в сумі 3 028,00 грн.

Як убачається зі змісту позову Позивач також просить суд стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Крім того, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву

Між адвокатом АО «Правовий діалог» та ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» укладено Договір про надання правничої допомоги №30-06/2023 від 30.06.2023 року, видано довіреність на представництво інтересів Позивача від 26.12.2024 року та акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 10.11.2025 року на суму 7 000,00 грн. відповідно до Договору №30-06/2023, де зазначено, що вивчення та аналіз документів, підготовка і направлення позовної заяви складає 7 000,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з Відповідача ОСОБА_1 на користь Позивача ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Будь-яких заперечень з боку Відповідача на адресу суду не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-526, 530, 551, 611, 616, 623, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Градинська, буд.20, офіс 1/1 (ЄДРПОУ 33739577) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 25 188 грн. 96 коп., з яких: 20 075,33 грн. - заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, 4 158,87 грн. - інфляційні втрати, 954,76 грн. - 3% річних, а також суму судового збору в розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн., а всього в загальному розмірі 35 216 (тридцять п`ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко