Рішення № 136605765, 18.05.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/748/319/26

Єдиний унікальний № 748/3597/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретаря Костюк С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

29.10.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області через електронний суд надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»:

1) заборгованість за Кредитним договором № 103877587 від 09.11.2022 р., в сумі 25 140,00 грн;

2) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що 09.11.2022 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію» було укладено вказаний кредитний договір 103877587 у електронній формі, підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора «V17126», за умовами якого товариство перерахувало відповідачу на його банківську картку грошові кошти в сумі 6 000,00 грн, цим самим виконавши свої фінансова зобов`язання, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити відсотки за його користування в порядку та строки, визначені договором. 28.02.2023 р. ТОВ «Мілоан» та позивач уклали Договір факторингу № 92-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 103877587 від 09.11.2022 р. від ТОВ «Мілоан» та позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 140,00 грн. Відповідач свої кредитні зобов`язання за даним договором своєчасно не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка на момент подання позовної заяви становить 25 140,00 грн, з яких: 6 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 18 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1 140,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді від 04.11.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін не подав. Крім того, проти ухвалення заочного рішення представник позивача не заперечує.

Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.11.2022 р. між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 103877587, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та виконати інші зобов`язання в повному обсязі (а.с.7-12).

Згідно з п. 1.2. умов договору про споживчий кредит № 103877587 ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кошти в сумі 6 000,00 грн.

Кредит надається строком на 105 днів з 09.11.2022 р. (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. п. 1.3.1-1.3.2 Договору, пільговий період складає 15 днів (до 24.11.2022 р.), поточний період складає 90 днів, який настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду (до 22.02.2023 р.).

Комісія за надання кредиту: 1 140,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. Договору).

Проценти за користування кредитом в пільговий період 1 800,00 грн, які нараховуються за ставкою 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.2. Договору).

Проценти за користування кредитом в поточний період 16 200,00 грн, які нараховуються за ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3. Договору).

Пунктом 2.3 Кредитного договору встановлено умови, за якими здійснюється пролонгація. Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови що Кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені цим п. 2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту. Якщо Позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах визначених цим пунктом, проценти за користуванні кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.

Пункт 7.1. Кредитного договору № 103877587 визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1. цього Договору.

Згідно Довідки про ідентифікацію, договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразово ідентифікатора «V17126» (а.с.14), тому суд приходить до висновку що письмова форма даного правочину дотримана.

При цьому, судом встановлено, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення послідовності дій щодо акцептування пропозиції укласти електронний договір, подальше укладення між Товариством та відповідачем електронного кредитного договору на сайті є неможливим.

Відповідно до положень ЗУ «Про електронну комерцію», договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Тому, на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному кредитному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з платіжного доручення № 53975568 від 09.11.2022 р., ТОВ «Міолан» зазначені свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, здійснивши переказ на банківську карту ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 6 000,00 грн (а.с.15 зворот).

За даними копії відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором відповідачу ТОВ «Мілоан» здійснено нарахування процентів за період з 09.11.2022 р. по 22.02.2023 р. (включно) (а.с.16).

28.02.2023 р. між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 92-МЛ-Т (а.с.17 зворот-22 зворот), та у подальшому укладено додаткову угоду № 1 від 26.08.2025 р. до нього, відповідно до умов якого до ТОВ «Мілоан» перейшло, зокрема, право вимоги до відповідача за кредитним договором № 103877587 від 09.11.2022 р. (а.с.25 зворот-26).

Право кредитодавця на відступлення права вимоги без згоди позичальника умовами кредитного договору не обмежено.

Згідно витягу реєстру боржників від до договору відступлення прав вимоги, одним з боржників за номером 551 вказаний відповідач, як боржник за договором № 103877587 від 09.11.2022 р., сума боргу 25 140,00 грн, з яких: 6 000,00 грн тілом кредиту, 18 000,00 грн відсотки, 1 140,00 грн комісія (а.с.27 зворот).

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 103877587 від 09.11.2022 р. наданої ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.09.2025 р. (включно) складає 25 140,00 грн, з яких: 6 000,00 грн тіло кредиту, 18 000,00 грн відсотки, 1 140,00 грн комісія (а.с.17).

12 вересня 2025 р. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», направлено ОСОБА_1 письмову претензію про погашення кредитної заборгованості, яка відповідачем проігнорована (а.с.28).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. ст. 611, 625 ЦК Україниу, разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги

Згідно зі ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, що передбачено ч.1 ст. 512 ЦК України.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, що визначено ст. 638 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості не спростований відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, а в подальшому договору факторингу між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», за яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги ТОВ «Мілоан» до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

При цьому, ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з викладеного, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 103877587 від 09.11.2022 р., а також наявність договору факторингу від 28.02.2023 р., позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги адвокат Усенко М.І. надав: 1) договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р., укладений із ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», згідно якого вартість послуг за одну справу складає 8 000,00 грн (а.с.31), 2) акт № Д/4124 наданих послуг від 19.09.2025 р. (а.с.32), 3) детальний опис наданих послуг до акту № Д/4124 від 19.09.2025 р. за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р. (а.с.32 зворот); 4) ордер про надання правничої допомоги (а.с.31 зворот), 5) виписка з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адвокатського об`єднання «Апологет» (а.с.30); 6) свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю № 2093 (а.с.29 зворот).

Верховний Суд наголошує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 р. у справі №727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 р. у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 р. у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 р. у справі № 753/1203/18.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18).

Отож, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та враховуючи характер справи, розгляд даної справи без участі сторін, підготовку позовної заяви, подання інших процесуальних документів по справі (письмові пояснення, збирання доказів шляхом підготовки адвокатських запитів), суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) № 25760 від 17.10.2025 р., встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви до суду у розмірі 2 422,40 грн (а.с.1).

На підставі ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 530, 546, 1048-1050, 1082 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, IBAN: НОМЕР_1 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 103877587 від 09 листопада 2022 року в сумі 25 140 (двадцять п`ять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя В.О. Кухта