Ухвала суду № 136604405, 18.05.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1831/16-к

Номер провадження 1-кс/950/274/26

У Х В А Л А

18 травня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині заяву ОСОБА_3 про відвід судді Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги № 202 від 13.05.2026 на постанову дізнавача СД ВП № 3 м. Лебедин ОСОБА_5 від 31.05.2025 про закриття кримінального провадження № 12015200090000393 від 26.05.2015,

ВСТАНОВИВ:

До Лебединського районного суду Сумської області надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_4 .

Як вбачається зі змісту заяви, у провадженні судді ОСОБА_4 перебуває скарга № 202 від 13.05.2026 на постанову дізнавача СД ВП № 3 м. Лебедин ОСОБА_5 від 31.05.2025 про закриття кримінального провадження № 12015200090000393 від 26.05.2015.

Заявник просить відвести суддю ОСОБА_4 , посилаючись на наявність обставин, які, на його думку, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

В обґрунтування заяви ОСОБА_3 зазначає, що суддя ОСОБА_4 раніше здійснював розгляд його скарги у цьому ж кримінальному провадженні щодо постанови дізнавача від 29.03.2021 про закриття кримінального провадження № 12015200090000393 від 26.05.2015.

Заявник вказує, що ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 22.07.2021 суддя ОСОБА_4 відмовив у задоволенні його скарги на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, однак зазначена ухвала була скасована ухвалою Сумського апеляційного суду від 07.10.2021.

На переконання заявника, скасування судового рішення від 22.07.2021 апеляційним судом свідчить про наявність сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_4 . Також заявник зазначає, що суддя, на його думку, постановив завідомо неправосудну ухвалу, допустив службове підроблення та діяв із особистою заінтересованістю у результатах провадження.

У заяві ОСОБА_3 посилається на положення статей 75, 80 КПК України, статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, Бангалорські принципи поведінки суддів, висновки Консультативної ради європейських суддів, а також правові позиції Верховного Суду щодо необхідності забезпечення безсторонності суду.

Дослідивши заяву про відвід, додані до неї матеріали та доводи заявника, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є «захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду».

Зазначена норма підлягає застосуванню при вирішенні питання про відвід судді, оскільки інститут відводу є процесуальною гарантією забезпечення неупередженого судового розгляду. Водночас така гарантія не означає, що будь-яке суб`єктивне невдоволення учасника провадження попередніми процесуальними рішеннями судді автоматично є підставою для усунення судді від розгляду справи.

Згідно зі статтею 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких належать верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на справедливий судовий розгляд, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до статті 8 Конституції України: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Отже, суд при вирішенні заяви про відвід зобов`язаний діяти виключно у межах підстав, визначених кримінальним процесуальним законом, а не виходити з припущень, емоційної оцінки сторони чи незгоди заявника з попередніми судовими рішеннями.

Відповідно до статті 21 КПК України: «Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону».

Зазначена норма закріплює право особи на розгляд справи безстороннім судом, однак одночасно передбачає, що суд має бути створений на підставі закону. Це означає, що зміна судді або усунення його від розгляду справи можливі не довільно, а лише у випадках, прямо передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї учасників провадження, якщо він брав участь у цьому кримінальному провадженні в іншому процесуальному статусі, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, а також у випадку порушення встановленого законом порядку визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75, 76, 77, 78, 79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід, а за цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

За змістом статті 80 КПК України відвід має бути вмотивованим. Тобто особа, яка заявляє відвід, повинна не лише послатися на норму закону, а й навести конкретні фактичні обставини, які можуть бути перевірені судом та які об`єктивно свідчать про неможливість участі судді у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 81 КПК України питання про відвід судді вирішується судом у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом. При цьому суд перевіряє саме наявність передбачених законом підстав для відводу, а не законність чи обґрунтованість усіх раніше ухвалених суддею процесуальних рішень.

Відповідно до статті 370 КПК України: «Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим». Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_3 фактично ґрунтується на попередній участі судді ОСОБА_4 у розгляді скарги заявника у кримінальному провадженні № 12015200090000393, скасуванні ухвали судді ОСОБА_4 від 22.07.2021 Сумським апеляційним судом 07.10.2021, а також твердженнях заявника про нібито постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали, службове підроблення, зловживання службовим становищем та особисту заінтересованість судді у результатах провадження.

Разом з тим із змісту заяви вбачається, що заявник, обґрунтовуючи відвід судді ОСОБА_4 , фактично не погоджується з попередніми судовими рішеннями, ухваленими під час розгляду його скарг у межах кримінального провадження № 12015200090000393. Саме незгода з попередньою ухвалою від 22.07.2021, її мотивами та висновками покладена заявником в основу доводів про упередженість судді. Проте незгода учасника провадження із судовим рішенням, навіть у разі його подальшого скасування судом апеляційної інстанції, сама по собі не є доказом особистої заінтересованості судді, його упередженості або наявності інших обставин, які об`єктивно викликають сумнів у його неупередженості.

Суд приходить до висновку, що сам по собі факт розгляду суддею ОСОБА_4 раніше іншої скарги заявника у межах того самого кримінального провадження не є безумовною підставою для відводу.

КПК України розрізняє випадки, коли повторна участь судді є недопустимою, та випадки, коли попереднє здійснення судового контролю не виключає подальшої участі судді автоматично. Для застосування положень статті 76 КПК України необхідно встановити, що суддя вже брав участь у розгляді саме в такому процесуальному статусі та на такій стадії, які відповідно до закону виключають його подальшу участь.

Заявником не наведено даних про те, що суддя ОСОБА_4 брав участь у цьому кримінальному провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник чи представник. Також не наведено відомостей про те, що суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або близьким родичем будь-кого з учасників провадження.

Заявник зазначає, що ухвала судді ОСОБА_4 від 22.07.2021 була скасована ухвалою Сумського апеляційного суду від 07.10.2021, а тому, на його думку, це підтверджує необ`єктивність судді.

Суд відхиляє цей аргумент як такий, що не свідчить сам по собі про упередженість судді. Скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є процесуальним наслідком перевірки законності, обґрунтованості та вмотивованості відповідного рішення. Така перевірка є звичайним елементом судового контролю та не означає автоматично наявності у судді особистої заінтересованості, упередженості або недобросовісності.

Суд приходить до висновку, що помилковість або неповнота мотивування судового рішення, якщо така встановлена судом апеляційної інстанції, може мати значення для оцінки законності відповідного рішення, однак не є самостійною підставою для відводу судді в іншому судовому провадженні.

Інше тлумачення призвело б до того, що будь-яке скасування судового рішення апеляційним судом автоматично унеможливлювало б подальше здійснення суддею правосуддя у справах за участю тієї самої особи, що не відповідає змісту статей 75, 76 КПК України та принципу суду, встановленого законом.

Заявник стверджує, що суддя ОСОБА_4 постановив завідомо неправосудну ухвалу. Суд зазначає, що такі твердження мають характер оціночного судження заявника та не підтверджені належними процесуальними документами, які б у встановленому законом порядку засвідчували вчинення суддею кримінального правопорушення.

Суд не наділений повноваженнями у межах розгляду заяви про відвід встановлювати винуватість судді у вчиненні кримінального правопорушення або давати кримінально-правову оцінку його діям. Такі питання можуть бути предметом перевірки лише у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, уповноваженими органами досудового розслідування та судом у відповідному кримінальному провадженні.

При вирішенні заяви про відвід суд перевіряє не припущення про можливу неправосудність попереднього рішення, а наявність конкретних фактів, які підтверджують особисту заінтересованість судді або інші обставини, що об`єктивно викликають сумнів у його неупередженості.

Судом встановлено, що заявник не надав вироку суду, який набрав законної сили, або іншого належного процесуального рішення, яким би було встановлено вчинення суддею ОСОБА_4 кримінального правопорушення у зв`язку з постановленням ухвали від 22.07.2021.

Заявник також зазначає, що суддя ОСОБА_4 нібито допустив службове підроблення та зловживання службовим становищем. Суд приходить до висновку, що наведені твердження не підтверджені належними та допустимими доказами у межах розгляду заяви про відвід.

Саме по собі формулювання заявником обвинувачень на адресу судді не створює автоматичної підстави для відводу. В іншому разі будь-який учасник провадження міг би шляхом висловлення припущень про вчинення суддею правопорушення домогтися усунення судді від розгляду справи, що суперечило б засадам кримінального провадження, принципу незалежності суддів та стабільності визначеного законом складу суду.

Відповідно до статті 62 Конституції України: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду».

Хоча зазначена норма безпосередньо стосується кримінальної відповідальності особи, її конституційний зміст не дозволяє суду в межах розгляду заяви про відвід виходити з недоведених тверджень про вчинення суддею кримінального правопорушення як із встановленого факту.

Заявником не наведено відомостей про наявність обвинувального вироку щодо судді ОСОБА_4 , рішення дисциплінарного органу або іншого належного акту, який би встановлював обставини, на які він посилається.

Заявник посилається на те, що суддя ОСОБА_4 є особисто заінтересованим у результатах провадження. Суд зазначає, що для застосування цієї підстави необхідно встановити наявність конкретного інтересу судді у певному результаті розгляду справи. Такий інтерес може бути майновим, немайновим, службовим, родинним або іншим, однак він має бути реальним, конкретним і підтвердженим фактичними даними.

Судом встановлено, що у заяві ОСОБА_3 не наведено конкретних обставин, які б свідчили про наявність у судді ОСОБА_4 особистого інтересу в залишенні чинною або скасуванні постанови дізнавача ОСОБА_5 від 31.05.2025 про закриття кримінального провадження.

Заявник не зазначає про наявність родинних, службових, майнових чи інших позапроцесуальних зв`язків судді ОСОБА_4 з дізнавачем ОСОБА_5 , працівниками ВП № 3 м. Лебедин, прокурором, заявником або іншими особами, заінтересованими у результатах розгляду скарги.

Наведені у заяві доводи фактично зводяться до незгоди з попередньою ухвалою судді від 22.07.2021, яка була скасована апеляційним судом. Однак незгода з попереднім судовим рішенням не є доказом особистої заінтересованості судді.

Заявник також посилається на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 . Суд зазначає, що ця підстава має застосовуватися з урахуванням об`єктивного критерію. Тобто сумнів у неупередженості судді має бути не лише суб`єктивним переконанням сторони, а таким, що може бути визнаний обґрунтованим з позиції стороннього розумного спостерігача.

Суд бере до уваги, що у практиці Європейського суду з прав людини безсторонність суду оцінюється за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді. За об`єктивним критерієм з`ясовується, чи забезпечував суд достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву щодо його безсторонності.

Разом з тим Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежне.

У цій справі заявник не навів конкретних фактів поведінки судді ОСОБА_4 під час розгляду скарги № 202 від 13.05.2026, які б свідчили про упереджене ставлення саме у цьому провадженні.

Заява про відвід ґрунтується переважно на оцінці попереднього процесуального рішення судді, постановленого у 2021 році. Проте сам факт попереднього ухвалення суддею рішення, яке згодом було скасоване, не є достатнім для висновку про наявність об`єктивно обґрунтованого сумніву в його неупередженості під час розгляду нової скарги.

Заявник посилається на пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд погоджується з тим, що право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом є однією з ключових гарантій справедливого судового розгляду. Водночас право на безсторонній суд не означає права сторони на зміну судді за відсутності передбачених законом підстав. Безсторонність суду має оцінюватися не лише з позиції суб`єктивного сприйняття заявника, а й з урахуванням об`єктивних фактів.

Заявник не навів таких фактів, які б свідчили, що суддя ОСОБА_4 у межах розгляду скарги № 202 від 13.05.2026 проявив упередженість, висловив наперед сформовану позицію щодо результату розгляду, мав позапроцесуальні контакти з учасниками провадження або іншим чином створив об`єктивні підстави для сумніву у своїй безсторонності.

Заявник посилається на статтю 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Також заявник посилається на Бангалорські принципи поведінки суддів, висновки Консультативної ради європейських суддів та інші міжнародні стандарти.

Суд зазначає, що наведені положення дійсно закріплюють високі стандарти незалежності, об`єктивності та безсторонності судді. Однак вони не скасовують необхідності доведення конкретних обставин, які б свідчили про неможливість участі судді у певному провадженні.

Міжнародні стандарти суддівської поведінки мають значення для тлумачення змісту безсторонності, однак не можуть підміняти собою процесуальні підстави відводу, визначені статтями 75, 76 КПК України.

У даному випадку заявник не навів фактичних даних, які б свідчили, що суддя ОСОБА_4 порушив вимоги безсторонності у такому обсязі, який об`єктивно унеможливлює його участь у розгляді скарги.

Суд окремо звертає увагу, що під час вирішення заяви про відвід суд не перевіряє по суті законність постанови дізнавача ОСОБА_5 від 31.05.2025 про закриття кримінального провадження № 12015200090000393, а також не вирішує питання про обґрунтованість скарги № 202 від 13.05.2026.

Так само в межах розгляду заяви про відвід суд не здійснює повторну апеляційну оцінку ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 22.07.2021 та ухвали Сумського апеляційного суду від 07.10.2021.

Предметом розгляду є виключно питання наявності або відсутності передбачених КПК України підстав для відводу судді ОСОБА_4 .

Суд приходить до висновку, що доводи заявника спрямовані переважно на оцінку попереднього судового рішення судді ОСОБА_4 та висловлення незгоди із ним. Проте інститут відводу не є засобом оскарження судових рішень і не може використовуватися для повторної перевірки правильності висновків судді у попередньому провадженні.

Оцінивши доводи заяви ОСОБА_3 у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони не підтверджують наявності підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України, для відводу судді ОСОБА_4 .

Судом не встановлено, що суддя ОСОБА_4 є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або близьким родичем учасників провадження. Судом не встановлено, що він брав участь у цьому кримінальному провадженні в іншому процесуальному статусі, який виключає його участь як судді. Судом не встановлено, що суддя має особисту, майнову, службову чи іншу заінтересованість у результатах розгляду скарги. Судом не встановлено порушення порядку визначення судді для розгляду справи. Судом не встановлено дій або обставин, які з позиції об`єктивного стороннього спостерігача можуть свідчити про упередженість судді.

Скасування попереднього судового рішення від 22.07.2021 ухвалою Сумського апеляційного суду від 07.10.2021 не є самостійною та достатньою підставою для відводу судді.

Твердження заявника про службове підроблення, зловживання службовим становищем та постановлення завідомо неправосудної ухвали не підтверджені належними доказами у межах розгляду заяви про відвід та не можуть бути покладені в основу висновку про упередженість судді.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 про відвід судді Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_4 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 7, 21, 22, 26, 35, 75, 76, 80, 81, 370, 371, 372 КПК України, статтями 8, 19, 55, 62, 124, 129 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги № 202 від 13.05.2026 на постанову дізнавача СД ВП № 3 м. Лебедин ОСОБА_5 від 31.05.2025 про закриття кримінального провадження № 12015200090000393 від 26.05.2015 відмовити.

Матеріали скарги № 202 від 13.05.2026 залишити для подальшого розгляду судді Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_4 у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає; заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду скарги, у випадках та порядку, передбачених КПК України.

Суддя: ОСОБА_6