Ухвала суду № 136604294, 15.05.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 591/4109/26

Провадження № 6/592/268/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Шияновської Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В.,

державного виконавця Веремієнко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми подання державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Веремієнко Віталії Анатоліївни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника,

у с т а н о в и в:

Державний виконавець Веремієнко В.А. звернулася до суду з поданням про звернення стягнення на 14,25/200 частки нерухомого майна боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані неповнолітні діти.

Вимоги подання обґрунтовані тим, що на виконанні у Ковпаківському відділі ДВС м. Суми перебуває зведене виконавче провадження № 73289080 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу на загальну суму 271 177,18 грн, на користь ТОВ «Сумигаз збут» боргу на суму 9 248,10 грн. наразі несплаченою залишається заборгованість у сумі 223 644,33 грн. Вжитими заходами встановлено, що рухоме та нерухоме майно за боржницею не зареєстроване, будь-яких джерел доходу остання немає, на рахунках грошові кошти відсутні. Боржницю ОСОБА_1 ухвалою суду від 08.07.2024 оголошено у розшук.

Згідно з відомостями Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради на підставі договору міни від 05.05.1997 у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та членів її сім`ї перебуває 57/200 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09.02.2026 у справі №591/14166/25 визначено частку майна боржника ОСОБА_1 яким вона володіє на праві спільної сумісної власності спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а саме, у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованого на земельній ділянці за адресою : АДРЕСА_1 , у розмірі 14.25/200 частини.

За вказаною адресою зареєстровані також неповнолітні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Управління «Служба у справах дітей» СМР 30.03.2026 фактично відмовили у наданні дозволу на примусову реалізацію житла, право користування яким мають діти.

Актом виходу державного виконавця до спірного будинку було встановлено, що ОСОБА_1 та члени її родини в ньому не проживають, зі слів сусіда, час від часу навідуються.

За таких обставин, за відсутності будь-якого іншого майно боржниці, на яке можливо було б звернути стягнення та реалізувати його в подальшому в рахунок погашення боргу, державний виконавець в порядку ст.440 ЦПК України звернулася до суду з даним поданням.

У відповідності до вимог ч.11 ст.440 ЦПК України суд розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Заслухавши державного виконавця на підтримку подання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

З облікової картки на зведене виконавче провадження №73289080 про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 вбачається, що залишок, що підлягає стягненню з останньої на користь ТОВ «Сумигаз збут» за виконавчим листом №592/6980/22 від 10.01.2023 складає 9 248,10 грн, на користь ОСОБА_2 за виконавчим листом №592/781/18 від 21.08.2018 складає 154 486,83 грн, на користь ОСОБА_2 за виконавчим листом №2-3439 від 23.12.2011 складає 59 909,40 грн (а.с. 8).

З наданої Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради інформації від 22.04.2025 та копії договору міни від 05.05.1997 вбачається, що на праві спільної сумісної власності боржниці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 належить 57/200 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Частка майна боржника ОСОБА_1 , яким вона володіє на праві спільної сумісної власності спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованого на земельній ділянці за адресою : АДРЕСА_1 , визначена ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09.02.2026, становить 14,25/200 частини.

За адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання таких осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З акту державного виконавця від 05.03.2024 вбачається, що двері домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не відчинив; зі слів сусіда ОСОБА_11 ОСОБА_12 за зареєстрованим місцем проживання не мешкає, місцезнаходження та засоби зв`язку останньої не відомі; перевірити майновий стан не виявилось можливим, залишений виклик до державного виконавця.

Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради 30.03.2026 роз`яснила, що питання надання дозволу на реалізацію 14,25/200 частини будинку АДРЕСА_1 , право користування яким мають малолітні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , буде розглянуте на засіданні комісії з питань захисту прав дитини після надання батьками (законними представниками) дітей визначених п.п. 66, 67 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 №866.

Згідно з ч.10, 11 ст.440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження»).

У пункті 6 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч.5 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Підпунктом 3 пункту 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.06.2016 №2831/5 (далі - Порядок), яким визначено перелік документів (в електронній або паперовій формі), які подаються разом із заявкою на реалізацію арештованого майна, встановлено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - надається копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

У пункті 30 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкції з організації примусового виконання рішень) визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої п.9 ч.1 ст.37 Закону.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.18 ЗУ «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» визначено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Таким чином, беззаперечним є те, що, враховуючи вимоги ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» та положення Інструкції №512/5, державний або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, які, зокрема, додаються до заяви на реалізацію арештованого майна (див. постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 751/15667/15-ц (провадження № 61-12151св19), від 25 листопада 2019 року у справі № 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19), від 15 лютого 2023 року у справі № 2-537/11 (провадження № 61-7501св18)).

Вимога про отримання державним або приватним виконавцем дозволу органу опіки та піклування на реалізацію майна, право власності на яке або право користування яким належить малолітній/неповнолітній дитині, встановлена задля додаткового забезпечення захисту прав цієї дитини, зокрема, передбачених статтями 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», від можливого порушення.

Отже передача на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду, є неможливою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2021 в справі №755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) вказано, що для судових рішень, які передбачають стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування на реалізацію житлової нерухомості є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього учасника виконавчого провадження щодо дій держвиконавця та/або органу опіки та піклування.

Таким чином, державний чи приватний виконавець спочатку повинен звернутися за дозволом органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості, право на користування якою мають діти, а в разі відмови органу опіки та піклування, державний чи приватний виконавець з метою виконання судового рішення та забезпечення дотримання прав дітей повинен звернутися до суду (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №2-537/11 (провадження № 61-5415св22), від 04.10.2023 у справі №925/362/20, від 13.03.2025 у справі № 2-2116/11 (провадження №61-7800св24).

З матеріалів справи вбачається, що під час виконання виконавчого провадження державним виконавцем не виявлено ані коштів на рахунках боржника, ані рухомого майна, зареєстрованого праві власності за боржником, за рахунок якого можна виконати рішення.

Відтак, державний виконавець, користуючись правами та повноваженнями, визначеними ЗУ «Про виконавче провадження», звернувся до суду із відповідною заявою про звернення стягнення на нерухоме майно.

У будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мають право користування цим житлом.

Докази щодо наявності іншого житла у цих дітей, яке може використовуватися, як постійне місце проживання, в матеріалах справи відсутні.

Службою у справах дітей та сім`ї Сумської міської ради питання надання дозволу на реалізацію майна боржника, право користування яким мають малолітні діти, в установленому порядку вирішене не було.

За таких обставин, подання державного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: 14,25/200 частки житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані неповнолітні діти, як передчасно заявлене та необґрунтоване, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 353-355, 435, 440 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Веремієнко В.А. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника у зведеному виконавчому провадженні №73289080.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлений 18.05.2026.

Суддя Тетяна ШИЯНОВСЬКА