Рішення № 136600465, 18.05.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року справа № 580/3742/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо припинення з 1 листопада 2025 року виплати ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника (як особі з інвалідністю з дитинства II групи);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника як особі з інвалідністю з дитинства II групи, починаючи з 1 листопада 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначив, що системний аналіз правових норм надає підстави стверджувати, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, державою створені правові засади щодо проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України, при цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжено до останнього числа шостого місяця після припинення/скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не було проведено повторний огляд. З урахуванням зазначеного Урядом автоматично було продовжено виплату всіх пенсій і соціальних допомог по інвалідності, а також термін дії індивідуальної програми реабілітації для зазначених осіб. Це означає, що люди з інвалідністю, строк повторного огляду яких припав на період воєнного стану, можуть без проходження чергової ЛКК чи МСЕК отримувати пенсії та соціальні допомоги, реабілітаційні заходи, користуватися пільгами і гарантіями, передбаченими для осіб з інвалідністю законодавством.

Таким чином, позивачка мала пройти оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року, як встановлено Законом, а до зазначеної дати строк інвалідності позивача вважався автоматично продовженим, а тому припинення виплат пенсії ОСОБА_1 з 1 листопада 2025 року є безпідставним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Крім того, оскільки позивачка є особою з інвалідністю з дитинства саме з ураженням опорно-рухового апарату, вона підпадає під дію спеціального застереження, визначеного абзацами п`ятнадцятим - вісімнадцятим пункту 3 Постанови № 1338. Для даної категорії громадян законодавець встановив безумовне перенесення оцінювання на період після завершення воєнного стану, прямо передбачивши автоматичне продовження інвалідності.

З метою поновлення виплат, позивачка зверталася до Головного управління ПФУ в Черкаській області з відповідною заявою. У цій заяві було наголошено на безпідставності припинення виплат під час дії воєнного стану. Проте відповідач листом від 17.03.2026 відмовив у задоволенні заяви у зв`язку з непроходженням оцінювання повсякденного функціонування особи.

Ухвалою від 17 квітня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.04.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, у якому представниця відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону № 1058 у разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи. Підтверджуючих документів, що позивач перебувала у районі проведення воєнних (бойових) дій або у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), за кордоном України, була призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнята на військову службу за контрактом у період воєнного стану до Головного управління не надано. Оскільки, позивач не надала документів які б підтверджували встановлення інвалідності, тому позовні вимоги про поновлення нарахування та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника як особі з інвалідністю з дитинства II групи, задоволенню не підлягають.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника як особа з інвалідністю з дитинства 2 групи, а також отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 060482 від 10.10.2023 інвалідність позивачці встановлено до 01.11.2025, дату чергового перегляду встановлено 10.10.2025.

З 01 листопада 2025 року відповідач припинив виплату пенсії позивачці.

У відповідь на звернення позивачки щодо продовження виплати пенсії листом від 17.03.2026 № 5565-4194/3-02/8-2300/26 відповідач повідомив, що виплата пенсії у разі втрати годувальника може бути продовжена після 01.07.2025 за результатами проведення оцінювання функціонування особи.

Дії відповідача щодо припинення з 1 листопада 2025 року виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника (як особі з інвалідністю з дитинства II групи) позивачка вважає протиправною, а тому звернулася в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд врахував таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Відповідно до пункту 14-6.1 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби).

Відповідно до абзаців 11-18 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Постанова № 1338) особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 р., але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.

У разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п`ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п`ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.

Аналіз зазначених норм вказує на те, що у спірних правовідносинах пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на строк встановлення інвалідності. Не з`явлення для проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк є підставою для зупинення виплати пенсії з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено повторне оцінювання повсякденного функціонування. Водночас, у разі якщо строк припинення виплати пенсії припадає на період дії воєнного стану, у випадках неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи.

Суд встановив, що згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 060482 від 10.10.2023 інвалідність позивачці встановлено до 01.11.2025, дату чергового перегляду встановлено 10.10.2025.

Таким чином, позивачка мала пройти оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року. Натомість у матеріалах справи відсутні докази проходження позивачкою повторного оцінювання повсякденного функціонування особи ані станом на 01.11.2025, ані станом на 01.04.2026, у зв`язку із чим суд доходить висновку, що зупинивши виплату позивачці пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідач діяв у межах та у спосіб, що встановлені Законом.

Покликання представника позивача про автоматичне продовження Урядом виплати всіх пенсій і соціальних допомог по інвалідності особам з інвалідністю, строк повторного огляду яких припав на період воєнного стану, суд відхиляє, оскільки Закон № 1058 пов`язує продовження виплати виключно у випадках неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи.

Представник позивачки у позові звертає увагу, що причиною інвалідності позивачки є інвалідність з дитинства з ураженням опорно-рухового апарату, що на його думку прямо кореспондує з переліком підстав, визначених у Постанові № 1338, за яких проведення оцінювання визнається неможливим через значні порушення функцій організму (зокрема, неможливість самостійного пересування або самообслуговування).

Під час надання оцінки таким покликанням суд зазначає, що довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 060482 від 10.10.2023 містить висновок про умови та характер праці працепристосування, що на переконання суду не відносить позивачку до категорій осіб, не здатних до самообслуговування.

Отже, позивачка не відноситься до категорій осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, у зв`язку із чим покликання представника позивача у цій частині суд відхиляє, як необґрунтовані.

Покликання представника позивача про те, що позивачці продовжується виплата державної соціальної допомоги, передбаченої Постановою КМУ № 79 суд відхиляє, як необґрунтоване, оскільки у спірних правовідносинах суд не досліджує правомірність виплати позивачці державної соціальної допомоги та обмежується перевіркою правомірності дій відповідача, що становлять безпосередній предмет цього спору. Варто також зазначити, що виплата пенсії та державної соціальної допомоги врегульовані різними нормативно-правовими актами, у зв`язку із чим виплата позивачці державної соціальної допомоги не може слугувати самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність оскаржуваних дій відповідача.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що не проходження позивачкою повторного оцінювання повсякденного функціонування, за відсутності доказів неможливості проходження повторного огляду, зумовлює зупинення виплати пенсії, що з огляду на чинне нормативно-правове регулювання є правомірним наслідком у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки, звільненої від сплати судових витрат не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 18.05.2025.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК