Рішення № 136597533, 15.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24823/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення у довідці про розмір грошового забезпечення позивача №31/28/37-357 від 29.10.2025 року станом на 01.01.2023 року відсоткового значення розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 0% та премії з 140% до 0%;

- зобов`язати відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, зокрема, з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% (посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) та премії у розмірі 140% (посадового окладу), обчислених з урахуванням розмірів встановленого посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 01.01.2023 року.

Посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року у справі №380/15670/24, залишеним в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 року, зобов`язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 років з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». На виконання вказаного рішення суду відповідач 29.10.2025 року виготовив довідку №31/28/37-357 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, у якій надбавка за особливості проходження служби визначена у розмірі 0%, а премія у розмірі 0%. Позивач вважає таке визначення розмірів цих складових грошового забезпечення протиправним, з огляду на положення Окремого доручення Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023 року, яким встановлено мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби - 65% та премії - 140%. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) не є розпорядником інформації щодо розмірів надбавок і премій станом на 01.01.2023 року. Вказує, що пенсіонерам МВС довідки про розмір грошового забезпечення оформляються з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19. Зазначає, що розміри посадових окладів, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, та з того часу не змінювалися. Звертає увагу, що задоволення позовних вимог призведе до соціальної нерівності між діючими військовослужбовцями та пенсіонерами. Посилається на те, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.03.2024 року у справі №380/19324/23, до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки стосуються пенсіонерів, що проходили службу у Збройних Силах України, а не в органах внутрішніх справ. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 24.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року у справі №380/15670/24, залишеним в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 року, зобов`язано Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 років відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем складено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку від 29.10.2025 року №31/28/37-357 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, який склав 15300,00 грн із розрахунку: посадовий оклад 8160,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням майор внутрішньої служби 2040,00 грн; надбавка за вислугу років 50% 5100,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 0%; премія 0%.

Позивач не погодився з визначенням у вказаній довідці розмірів надбавки за особливості проходження служби (0%) та премії (0%), що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

За змістом ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45), згідно із п.1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку №45, зокрема, передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Постановою №704 Кабінет Міністрів України збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п.2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як видно з матеріалів справи, спірним у ній є питання протиправного, на думку позивача, зазначення відповідачем у виданій на виконання рішення суду довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року, серед іншого, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 0% та щомісячної премії у розмірі 0%. При цьому, за твердженням позивача, надбавка за особливості проходження служби має бути зазначена у довідці у розмірі 65%, а премія 140%, оскільки саме такі розміри встановлені Окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 року №2683/з.

Велика Палата Верховного Суду вже розглядала спори з подібними правовідносинами як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

Так, переглядаючи в апеляційному порядку рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.03.2024 року, ухвалене у зразковій справі №380/19324/23, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2024 року дійшла висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у випадку позивача розміри надбавки за особливості проходження служби та премії мали бути визначені у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію, тобто надбавка за особливості проходження служби - 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та премія - 35% посадового окладу.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги у зразковій справі №380/19324/23, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що:

лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.12.2021 року №248/10491, у якому зазначено, що мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби - 0 відсотків посадового окладу та окладу за військове звання і надбавки за вислугу років, премії - 10 відсотків посадового окладу, не є наказом чи директивою і не встановлює обов`язкових для позивача правил поведінки. Зазначений лист не може вважатись ні нормативним, ні розпорядчим актом керівника, яким визначається сталий розмір надбавки чи премії;

посилання відповідача на лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.12.2021 року №248/10491, як на підставу для обрахунку грошового забезпечення позивача, є неналежним;

саме Міністром оборони України встановлюється мінімальний гарантований розмір надбавки за особливості проходження служби та розмір щомісячної премії виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, який своєю чергою є підставою для визначення спірних виплат позивачу;

підхід щодо зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення різних відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії особам, які проходять службу (кадровим військовим), у розмірі фактично виплачених сум та пенсіонерам із числа військовослужбовців, яким довідки видаються на виконання рішень судів, у гарантовано мінімальних розмірах є протиправним і таким, що не ґрунтується на нормі закону;

такі щомісячні виплати, як надбавка за особливості проходження служби та премія мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Отже, за результатом розгляду справи №380/19324/23 як зразкової Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові №704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2024 року у зразковій справі №380/19324/23 також зауважила, що підставами для задоволення позовних вимог є недоведення відповідачем дотримання ним вимог абз.5 п.5 Порядку №45 при оформленні довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на відповідний рік та правильність визначення у цих довідках відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, який передбачає, що відповідні розміри надбавок та премій мають зазначатись у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої відповідну особу було звільнено на пенсію, а не те, що Постанова №704 містить вказівки на обов`язковий мінімальний відсоток надбавки та премії.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що висновки Верховного Суду у зразковій справі №380/19324/23 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у зв`язку із тим, що позивач у цій справі є пенсіонером МВС, а не пенсіонером Збройних Сил України.

Так, ключовою ознакою, яка обумовлює застосування правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №380/19324/23, є те, що пенсія особі призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, а відповідачем у справі виступає суб`єкт владних повноважень, до повноважень якого належить видача довідок для перерахунку такої пенсії на виконання рішення суду у справі щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові №704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. У спірних правовідносинах позивач є пенсіонером, якому пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, а відповідач здійснює видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року у справі №380/15670/24. Належність позивача до колишніх осіб начальницького складу органів внутрішніх справ не впливає на застосовність правового регулювання, оскільки розмір грошового забезпечення в довідці відповідачем визначено саме за коефіцієнтами Постанови №704 з помноженням на розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2023 року.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що відповідач, зазначаючи у виданій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року у справі №380/15670/24 довідці від 29.10.2025 року №31/28/37-357 розмір надбавки за особливості проходження служби у розмірі 0% та премії у розмірі 0%, діяв не на підставі, не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано. Тому такі дії слід визнати протиправними.

Як наслідок, обґрунтованими є і похідні вимоги позивача про спонукання відповідача до підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року.

Водночас, з огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.03.2024 року у зразковій справі №380/19324/23, та постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 року у цій же справі, такі щомісячні виплати, як надбавка за особливості проходження служби та премія, мають бути зазначені у довідках про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Відтак вимоги позивача про зобов`язання відповідача зазначити у новій довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року надбавку за особливості проходження служби саме у розмірі 65% та премію саме у розмірі 140% задоволенню не підлягають, оскільки розмір цих складових грошового забезпечення підлягає визначенню у довідці у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки позивача було звільнено на пенсію.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024 року у справі №380/19324/23, постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 року у справі №380/19324/23.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Згідно ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом п.1 ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розглядаючи питання співмірності заявлених до стягнення судових витрат на правничу допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд встановив, що професійна правнича допомога у цій справі надавалася позивачу адвокатом Мельник Лесею Ігорівною на підставі договору про надання правничої допомоги №117 від 25.11.2025 року.

Відповідно до п.3.1 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу допомогу, становить 5000,00 грн.

Вид наданих позивачу послуг професійної правничої допомоги та їх вартість підтверджується актом про прийняття-передачу наданих послуг від 03.12.2025 року, з якого вбачається, що адвокатом надано клієнту юридичні послуги (ознайомлення зі справою, аналіз законодавства щодо даної справи, написання позову, збір та формування пакету документів для подачі до суду) загальною вартістю 5000,00 грн.

Факт сплати позивачем гонорару у вказаному розмірі підтверджується довідкою про отримання оплати за професійну правничу допомогу від 03.12.2025 року.

Проаналізувавши розрахунок вартості наданих адвокатом послуг, суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними по відношенню до складності справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а розмір заявлених витрат є завищеним.

Так, предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних; обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними. Спірні правовідносини стосуються типового спору, по якому існує сформована судова практика Верховного Суду, зокрема, у зразковій справі №380/19324/23.

Більше того, вказана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

За наведених обставин, суд приходить висновку, що заявлена представником позивача до відшкодування сума витрат на правничу допомогу у 5000,00 грн є необґрунтованою, не відповідає реальності та необхідності таких витрат, розумності їх розміру, а стягнення з відповідача спірних витрат у вказаному розмірі становитиме надмірний тягар для нього, що суперечить принципу їх розподілу.

Відтак, як наслідок, з урахуванням критеріїв пропорційності, підставним є присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу лише в обсязі 1500,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 139, 72-77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) щодо зменшення ОСОБА_1 у довідці від 29.10.2025 року №31/28/37-357 станом на 01.01.2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року у справі №380/15670/24, розмірів: надбавки за особливості проходження служби та премії до 0%.

Зобов`язати Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) (місцезнаходження: вул.Данила Апостола, 11, м.Львів, 79040; код ЄДРПОУ: 45307457) скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року у справі №380/15670/24 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2023 року, у якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), з якої ОСОБА_1 було звільнено, з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023 року, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) (місцезнаходження: вул.Данила Апостола, 11, м.Львів, 79040; код ЄДРПОУ: 45307457) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.