Ухвала суду № 136597170, 18.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

18 травня 2026 року м. Київ № 320/19830/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2025 р. №1015124021 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу - 1 839 818,01грн., штрафної санкції - 459 954,50 грн., (загальна сума ППР- 2 299 772,51 грн.);

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2025 р. №1015624021 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму основного зобов`язання платежу - 240 453,00 грн., штрафної санкції - 60 113,25 грн., (загальна сума ППР - 300 566,25 грн.).

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2025 р. №1015424021 (форма «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на суму основного платежу - 153 318,17 грн., штрафної санкції - 38 329,54 грн., (загальна сума ППР - 191 647,71 грн.).

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2025 р. №1015724021 (форма «Н») про застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафна санкція - 4080,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2025 р. №1015924021 (форма «Р») про застосування штрафних санкцій за неподання/ несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість - штрафна санкція - 3740,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2025 р. №1016024021 (форма «ПС») про застосування штрафних санкцій за неподання/ несвоєчасне подання податкових декларацій про майновий стан і доходи - штрафна санкція 1020,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомленнярішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2025 р. №1016124021 (форма «ПС») про застосування штрафних санкцій за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків - зборів та не надання посадовим особам їх до перевірки, в тому числі книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподаткування доходу - штрафна санкція 1020,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

12 травня 2026 року позовну заяву фактично передано судді Жуковій Є.О.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Щодо строку звернення з цим позовом, суд зазначає.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Так, спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 Податкового кодексу України (далі також - ПК України ). Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2025 року в справі №500/2276/24.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відтак чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно зі статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Представник позивача звертає увагу суду на те, що інформація про початок проведення перевірки, акт проведення перевірки та прийнятті за результатами перевірки ППР ОСОБА_1 не надходили. Фактична обізнаність про наявність спірних ППР виникла лише в ході листування із ГУ ДПС за адвокатським запитом від 22.10.2025 року, відповідь на який надано податковим органом частинами: 28.10.2025 - листом №93217/6/26-15-24-02-01-06 надано частину документів та виставлено рахунок для отримання решти матеріалів; 07.11.2025 - листом №94956/6/26-15-24-02-01 надано частину копій документів; 11.11.2025 - надано лист доповнення №95580/6/26-15-24-02-01-06 до листа від 07.11.2025 року та надано копії запитуваних документів. Саме 11.11.2025 ОСОБА_1 вперше отримала повний обсяг документів, які дозволили встановити зміст ППР, їх юридичні наслідки та підстави для оскарження. Відповідно, перебіг шестимісячного строку звернення до суду має починатися з 11.11.2025 року.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які представник позивача посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 1, 4 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.

У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача з цією позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України та підсудна Київському окружному адміністративному суду.

Положеннями статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими вказаним Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Судом встановлено, в даній справі оскаржуються рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у відповідності до пункту 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.

Керуючись статтями 9, 12, 49, 74, 80, 121, 242, 257, 260, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі та призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження.

3. Призначити справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні, яке відбудеться 17 червня 2026 року о 10:30 в Київському окружному адміністративному суді за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26-а, 1 під`їзд, 4 поверх, зал №2.

4. У підготовче судове засідання викликати учасників справи.

5. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

6. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний термін із дня отримання копії даного судового рішення для подання до суду відзиву на позовну заяву (відзиву) у порядку, визначеному в ст. 162 КАС України.

7. Витребувати від Головного управління ДПС у м. Києві завірені належним чином копії:

- матеріалів проведеної перевірки позивача (документи на підтвердження існування фактичних підстав призначення перевірки, накази, направлення, акт проведеної перевірки з додатками);

- обґрунтований та вмотивований розрахунок спірних податкових повідомлень-рішень;

- докази надсилання позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Для подання до суду витребуваних доказів встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

8. Встановити позивачу п`ятиденний термін із дня отримання відзиву відповідача для подання до суду відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 163 КАС України.

9. Встановити відповідачу п`ятиденний термін із дня отримання відповіді на відзив позивача для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив у порядку, встановленому в ст. 164 КАС України.

10. Повідомити сторін про необхідність подання разом із відзивом/відповіддю на відзив/запереченнями:

- доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються такий(а, і) відзив/відповідь на відзив/заперечення, якщо такі докази не надано раніше;

- документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву/відповіді на відзив/заперечень і доданих до нього(неї, них) доказів іншим учасникам справи.

11. Повідомити, що відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

12. Запропонувати сторонам подати до суду усі наявні заяви клопотання до закінчення підготовчого провадження.

13. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Жукова Є.О.