Ухвала суду № 136596470, 18.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3103/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Відділу ДВС у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Матіко Станіслава Романовича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу ДВС у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій просить суд:

Поновити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) строк звернення до адміністративного суду позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 29.12.2025 р. про відкриття виконавчого провадження, яка винесена рамках виконавчого провадження №79891585 з примусового виконання постанови

№54737680 від 30.11.2021 р. по стягнення з боржника ОСОБА_2 лишку

нестягнутого виконавчого збору у розмірі 5 378,51 долара США та 733,53 гривні;

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Секерня Євгенія Миколайовича від 29.12.2025 р. про відкриття виконавчого провадження, яка винесена в рамках виконавчого провадження №79891585 з примусового виконання постанови №54737680 від 30.11.2021 р. по стягнення з боржника ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина країни серії НОМЕР_2 ) залишку нестягнутого виконавчого збору у розмірі 5 378,51 долара США та 733,53 гривні.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі за позовною вимогою до Відділу ДВС у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.12.2025 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

У частині 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частини 2 статті 287 Кодексу).є

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

При цьому, припис «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення високої вірогідності того, що особа могла дізнатися про порушення своїх прав, зокрема, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Отже, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеною вище позовною вимогою є десятиденний строк. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факт порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.

Оскаржуючи постанову державного виконавця Відділу ДВС у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.12.2025 про відкриття виконавчого провадження №79891585, позивач із даним позовом звернувся 11.05.2026 року, тобто із пропуском десятиденного строку звернення до суду.

Представник позивача у позові зазначає про те, що про порушення свого права позивач дізнався 01.05.2026 року - після відкриття виконавчого провадження №80900940, а тому 10-ти денний строк звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою не пропущений.

Разом з тим, будь-яких доказів того, що позивач дізнався про наявність оскаржуваної постанови саме 01.05.2026 зі вказаних матеріалів не вбачається.

Крім того, суддя зазначає, що із Автоматизованої системи виконавчого провадження за реєстраційним номером ВП 79891585 вбачається, що відповідачем 29.12.2025 року, крім оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження також винесено постанову про арешт коштів боржника, у межах якої накладено арешт на грошові активи позивача та 02.01.2026 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, яка надіслана до Оноківської сільської ради для виконання.

Аналізуючи наведене, суддя зазначає, що позивач не міг не знати про існування вказаних постанов, оскільки накладено арешт на його кошти та звернуто стягнення на заробітну плату.

За таких обставин суд зазначає, що вказані докази пропуску строку на звернення з позовом до суду - не є належними щодо обставин, на які позивач посилається як на причини пропуску строку на звернення до суду.

Суддя вказує на те, що Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суддя вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.

Аналізуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду та наведені норми, суд вказує на те, що підставі наведені представником позивача у згаданому клопотанні не можуть вважатися поважними.

За приписами частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, суддя вказує на те, що в порушення ч. 1 ст. 161 КАС України позивачем не надано суду квитанцію про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон).

Так, частиною першою статті 3 Закону передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фіЗа подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328,00 грн.

Отже, за подання до адміністративного суду даного позову ставка судового збору становить 1331,20 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Враховуючи наведене, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду: оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 1331,20 грн та клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності пропуску такого.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу ДВС у м. Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України.

Суддя С.А. Гебеш