Ухвала суду № 136591943, 12.05.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 642/7610/25

Провадження № 2/615/217/26

У Х В А Л А

12 травня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Клименко Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області клопотання представника позивача про передачу до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудностю) цивільної справи № 642/7610/25

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради

про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Валківського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини.

12 травня 2026 року у підготовчому судовому засіданні представником позивача адвокатом Волковим Іваном Миколайовичем заявлено клопотання про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудностю) до Холодногріського районного суду м. Харкова. Дане клопотання обґрунтовано тим, що відповідач за договором оренди фактично мешкає у Холодногірському районі м. Харкова. Окрім того, зареєстроване місце проживання позивача знаходиться у Холодногірському районі м. Харкова.

Позивач у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання свого представника та просив задовольнити.

Відповідач у підготовчому судовому засіданні при вирішенні даного клопотання поклалась на розсуд суду.

Розглянувши клопотання представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку учасників судового процесу, суд доходить наступного висновку.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (стаття 27 ЦПК України).

Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред`являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.

За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), визначається Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою КМУ № 265 від 07 лютого 2022 року (надалі Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Пунктом 35 Порядку наведений перелік для реєстрації місця проживання (перебування). Зокрема, документи, що підтверджують: право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи.

Згідно з п. 22 Порядку, зміни до реєстру територіальної громади орган реєстрації вносить на підставі в тому числі припинення підстав на право користування житлом (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житла, закінчення/припинення навчання в закладі освіти), відчуження житла та інших визначених законодавством документів.

Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 536/1267/18 (провадження № 61-1182св19).

«У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 (провадження № 61-35403св18) про стягнення аліментів вказано, що «звертаючись до Луцького міськрайонного суду із цим позовом позивач підтвердила місце свого разом із дочкою перебування у м. Луцьку, а саме: договором оренди житлового приміщення від 18 січня 2018 року та довідкою школи № 10 м. Луцька про навчання дочки у цьому навчальному закладі. Верховний Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи договір оренди житлового приміщення укладений 18 січня 2018 року, до суду позивач звернувся за місцем свого перебування 25 січня 2018 року. Згідно з абзацом третім, четвертим частини першої статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Доводи касаційної скарги не спростовують місце перебування позивача у м. Луцьку. Посилання в касаційній скарзі, що ОСОБА-1 звернулась з позовом до суду не за місцем своєї реєстрації (м. Миколаїв) не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про місце перебування позивача».

Проте, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 24 червня 2024 року по справі № 554/7669/21 відступила від висновку, викладеного в тому числі у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 (провадження № 61-35403св18) щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.

У даній справі підсудність визначається за статтею 27 ЦПК України, якою передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Суд враховує висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21, оскільки цей висновок є релевантним і для вирішення клопотання представника позивача про передачу справи за територіальною підсудністю за фактичним місцем проживання відповідача, тобто за адресою, за якою відповідач проживає на підставі договору оренди.

З огляду на те, що зареєстроване місце проживання відповідача є: АДРЕСА_1 , що належить до територіальною юрисдикції (підсудності) Валківського районного суду Харківської області, відповідно відсутні підстави для передачі справи за підсудністю до Холодногіського районного суду м. Харкова.

Більш того, ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2025 року дану цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Валківського районного суду Харківської області.

Вказана ухвала позивачем, його представником не оскаржувалась та набрала законної сили.

За змістом статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Приймаючи до уваги встановлені вище обставини, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника позивача про передачу до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудностю) цивільної справи № 642/7610/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 27, 31, 32, 260-261, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про передачу до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудностю) цивільної справи № 642/7610/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 18 травня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов