Рішення № 136591819, 29.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7129/25

провадження №: 2/398/930/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"29" квітня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 30.09.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 укладено Договір №1802611 про надання споживчого кредиту. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме до ТОВ «Селфі Кредит", отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. На умовах, встановлених Договором, кредитодавець надає відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту: 32700,00 гривень. Строк кредиту 360 днів. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором. Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Селфі Кредит », які розміщені що розміщені на Веб-сайті Кредитодавця. Приймаючи умови Кредитного Договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил

21.07.2025 року укладено договір №21-07/25 відповідно до якого ТОВ "Селфі Кредит" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1802611. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №1802611.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість

Загальний розмір заборгованості за Договором №1802611 від 30.09.2024 р., станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 147929,37 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 33999,97 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 73469,43 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 23459,97 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 17000,00 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 1802611 від 30.09.2024 у розмірі 147929,37 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Ухвалою судді від 19.12.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно поданої заяви просить справу розглядати без участі представника та у випадку неявки у судове засідання відповідача, не заперечує проти постановлення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений, але до суду не з`явився без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.09.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір про надання споживчого кредиту №1802611, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит в розмірі 32700 грн.,строком на 364 дні, зі стандартною процентною ставкою 1% в день.

Відповідно до п.2.1 договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача № НОМЕР_1 .

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання споживачем умов договору, споживач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 4905,00 грн. на 4 день такого невиконання та у розмірі 359,70 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А430.

02.10.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №1802611 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на 1300 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 34000 грн., процентна ставка стандартна 1% в день на суму залишку за кредитом.

Також, додатковою угодою внесено зміни до п.6.4 договору, відповідно до яких у випадку невиконання або неналежного виконання споживачем умов договору, споживач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 5100 грн. на 4 день такого невиконання та у розмірі 374 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання.

Додаткова угода до договору підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е226.

Листом ТОВ «Селфі Кредит» від 27.08.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 30.09.2024 року перераховано 32700 грн. - ID транзакції e68f600a19560bbfcb74d68a6333383a, та 02.10.2024 року 1300 грн., ID транзакції b2a8ad22802ae48af42903e51a6b2b7d.

Окрім цього, листом ТОВ «Пейтек» від 22.07.2025 року зазначено, що 30.09.2024 року о 12:03:21 зараховано 32700 грн. на маску карти НОМЕР_1 , банк-еквайер АТ «ПУМБ», код авторизації 823770; 02.10.2024 року о 15:08:07 на вищезазначену маску карти зараховано 1300 грн., код авторизації 611783.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, який надано ТОВ «Селфі Кредит» станом на 21.07.2025 року вбачається, що відповідач частково сплачувала кредит, а саме 26.10.2024 року - 8536,98 грн., 21.11.2024 року 8840,01 грн., 17.12.2024 року 8840,01 грн.

Згідно договору факторингу №21-07/25 від 21.07.2025 року ТОВ «Селфі Кредит» відступило за плату, а ТОВ «Факторинг Парнтнерс» прийняла право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Актом прийому передачі Реєстру Боржників до договору факторингу №21-07/25 від 21.07.2025 року ТОВ «Селфі Кредит» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло кількість боржників 1526 на загальну суму заборгованості 38056161,72 грн.

Згідно Витягу з Реєстру боржників ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняло право вимоги щодо кредитним договором №1802611, який укладено з ОСОБА_1 , зазначена сума загального боргу в розмірі 124469,40 грн.

Після отримання права грошової вимоги позивачем нараховані проценти в межах строку дії кредитного договору в розмірі 23459,97 грн.

Позивач зазначає, що всупереч умовам договорів, не зважаючи на вимогу про дострокове погашення заборгованості, яка була направлена на адресу відповідача 17.09.2025 року, відповідач не виконав свої зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості та процентів за користування кредитними коштами, яке відповідає вимогам закону та положенням договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та процентів за користування кредитом знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому з відповідача підлягає стягненню 130 929,37 грн., з яких 33999,97 грн. заборгованість за тілом кредиту, 73469,43 грн. заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 23459,97 грн. заборгованість за процентами, нарахованими позивачем.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафом в розмірі 17000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що наразі в Україні діє воєнний стан, тому підстави для стягнення штрафу (пені) в розмірі 17000 грн. за рішенням суду відсутні.

Оскільки розмір заборгованості за кредитним договором не спростований відповідачкою, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в 130 929,37 грн., з яких 33999,97 грн. заборгованість за тілом кредиту, 73469,43 грн. заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 23459,97 грн. заборгованість за процентами, нарахованими позивачем, у задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 1, п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Разом з тим, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Такий висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ТОВ «Факторинг Парнтерс» здійснювало Адвокатське об`єднання «Ліга Ассістанс» на підставі Договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року.

На підтвердження наданих адвокатом послуг, а саме складання позовної заяви, позивач, окрім договору, надав: заявку на надання юридичної допомоги від 01.09.2025 року, витягом з акту №19 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року.

Відповідачка клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суду не подавала.

Разом з тим, суд вважає, що розмір заявлених стороною позивача витрат на правничу допомогу 25000 грн. є завищеним, оскільки дана справа незначної складності, наявна стала судова практика щодо вирішення спорів, пов`язаних зі стягненням кредитної заборгованості, у справі було два засідання, які проводилися у відсутності учасників справи.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Факторинг Партнерс» до 4000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду, є справедливим та обґрунтованим, співмірним із складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

З огляду на викладене, оскільки позовні вимоги задоволені судом частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2325,50 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, заборгованість за кредитним договором №1802611 від 30.09.2024 року в загальному розмірі 130929 (сто тридцять тисяч девятсот двадцять дев"ять) грн. 37 коп., з яких 33999,97 грн. сума заборгованості по основному боргу; 96929,4 грн. сума заборгованості по відсоткам.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, 2325 (дві тисячі триста двадцять п`ять) грн. 50 коп. судового збору та 4000 (чотири тисячі) грн.. 00 коп. витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

Суддя Т.В.Голосеніна