Рішення № 136591100, 18.05.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/410/26

Провадження №2/190/471/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Борисенко Альона Вікторівна до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення непоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення,-

встановив:

Представник позивача - адвокат Борисенко А.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просила стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 7618,00 грн. недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017-2021 роки. В обґрунтування позову посилається на те, що позивач з 15.05.2000 працює у Структурному підрозділі "П`ятихатська дистанції колії" Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на різних посадах, з 02.02.2004 р. переведено на посаду монтер коліїї. За період з 2017-2021 роки перебував у щорічних відпустках, та користувалася правом на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення. За невідомих обставин, йому не була надана матеріальна допомога у повному обсязі, лише у розмірі: 2017 рік - 2105,00 грн., 2018 рік -2301,00 грн., 2019 рік - 2509,00 грн., 2020 рік - 2746,00 грн., 2021 рік - 4540,00 грн. А мала бути у розмірі: 2017 рік - 3200,00 грн., 2018 рік -3723,00 грн., 2019 рік- 4173,00 грн., 2020 рік - 4723,00 грн., 2021 рік- 6000,00 грн. Відповідач свідомо порушив умови щодо виплати працівнику матеріальної допомоги на оздоровлення встановлені пунктом 3.1.14. Колективного договору на 2011-2012 роки (з внесеними змінами та доповненнями) укладеного між начальником П`ятихатської дистанції колії та головою профспілкового комітету, схваленого на конференції трудового колективу 06.04.2012 р. який є чинним по цей час, не надав матеріальну допомогу на оздоровлення в повному розмірі, яка має складати 40% тарифної ставки чи посадового окладу, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні, на момент виплати допомоги. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 27.02.2026 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами у повному обсязі та заперечуючи проти їх задоволення, представник відповідача Савчук О.С. 18.03.2026 р. подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування зазначила, що вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам законодавчих і нормативних актів, а позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодою. Отже починаючи з 01 січня 2017 року на виконання вимог Закону №1774-VIII від 06 грудня 2016 року АТ «Українська залізниця» було зобов`язано при обчисленні матеріальної допомоги на оздоровлення застосовувати в якості розрахункової величини встановлений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб. З наданих позивачем документів жодним чином не вбачається, що голова профспілкової організації, виступаючи особою, яка діє в інтересах членів учасників профспілки - працівників підприємства та виступає від їх імені згідно статутних документів профспілки, як представник колективної угоди діяв з порушення вимог колективного договору чи законодавства. Так само з огляду на зазначене є необґрунтованими і висновки щодо одностороннього встановлення з боку відповідача умов, що погіршують оплату праці. Отже з набранням чинності ЗУ №1774-VIII від 06 грудня 2016 року обчислення розміру матеріальної допомоги на оздоровлення позивача із застосуванням в якості розрахункової величини мінімальної заробітної плати стало недопустимим в силу імперативного припису закону, а тому незважаючи на положення колективного договору, відповідач правомірно здійснював обчислення розміру матеріальної допомоги на оздоровлення з використанням базового показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом у відповідний період.

24.04.2026 року від представника позивача - Борисенко А.В. на адресу суду через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій вона відмовляється від частини позовних вимог, а саме щодо стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 2500 грн. витрат на правову допомогу.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідності до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, позивач з 15.05.2000 працює у Структурному підрозділі "П`ятихатська дистанції колії" Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на різних посадах, з 02.02.2004 переведений на посаду монтера колії (а.с. 14-15).

В періоди з 17.07.2017 по 12.08.2017, з 01.10.2017 по 28.10.2018, з 07.10.2019 по 03.11.2019, з 02.11.2020 по 13.11.2020, з 04.10.2021 по 28.10.2021 позивачу надавалась щорічна відпустка. Відповідно наданих суду розрахункових листів ОСОБА_1 була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення: 2017 рік - 2105,00 грн., 2018 рік - 2301,00 грн., 2019 рік - 2509,00 грн., 2020 рік - 2746,00 грн., 2021 рік - 4540,00 грн. (а.с. 16-20).

Згідно ст. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до ст.13 КЗпП України та ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами.

Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Згідно ст. 18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 3.1.14. Колективного договору укладеного між начальником П`ятихатської дистанції колії та Головою профспілкового комітету, схваленого на конференції трудового колективу 06.04.2012 р., який є чинним станом на спірні періоди року, встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника в розмірі 40% відсотків тарифної ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги (а.с. 21-22,24-28).

Постановою за №П-3 від 31.03.2017, постановлено застосовувати з 01.04.2017 у діючому колективному договорі П`ятихатської дистанції колії замість величини «мінімальна заробітна плата» розрахункову величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом» (а.с. 23).

Спільною постановою начальника СП «П`ятихатська дистанція колії» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та Головою профспілкового комітету СП «П`ятихатської дистанції колії» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за №П-60/1 від 14.06.2021, постановлено внести зміни до колективного договору Криворізької дирекції залізничних перевезень, а саме: пункт 3.1.14. викласти в новій редакції: «При наданні працівникам щорічної відпустки загальної тривалості або не менше її половини (у випадках поділу відпустки на частини), незалежно від періоду її надання, виплачувати один раз на рік згідно з положенням, за письмовою заявою працівника, матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 50 відсотків тарифної ставки чи посадового окладу за посадою, котру обіймає працівник, встановленого штатним розписом на дату подання заяви, але не менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством України на 01 січня (податкового) звітного року» (а.с. 29).

Пунктом 1.4. Колективного договору визначено, що необхідні зміни, доповнення до колективного договору, що не погіршують соціального та економічного становища працівників дистанції колії, вносяться протягом строку його дії за погодженням сторін і затверджуються на спільному засіданні керівництва дистанції колії і профспілкового комітету, а всі інші - на конференції трудового колективу.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік»,тобто на момент прийняття № П-3 від 31.03.2017, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200,00 грн.

За Законом України «Про державний бюджет Українина 2017 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2017 року був встановлений на рівні 1600,00 грн., з 01 травня 2017 року - 1684,00 грн., з 01 грудня 2017 року 1762,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2000,00 грн., 2105,00 грн., 2202,50 грн. відповідно, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2018 року був встановлений на рівні 1762,00 грн., з 01 липня 2018 року - 1841,00 грн., з 01 грудня 2018 року 1921,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2202,50 грн., 2301,25 грн. та 2401,25 грн. відповідно, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3723,00 грн.

Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2019 року був встановлений на рівні 1921,00 грн., з 01 липня 2019 року - 2007,00 грн., з 01 грудня 2102,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2401,25 грн., 2508,75 грн. та 2627,50 грн. відповідно, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 4173,00 грн.

Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2020 року був встановлений на рівні 2102,00 грн., з 01 липня 2020 року - 2197,00 грн., з 01 грудня 2020 року 2270,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2627,50 грн., 2746,25 грн. та 2837,50 грн. відповідно, мінімальна заробітна плата по Україні з 01 січня 2020 року була встановлена на рівні 4723,00 грн., з 01 вересня 2020 року 5000,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2021 року був встановлений на рівні 2270,00 грн., з 01 липня 2021 року - 2379,00 грн., з 01 грудня 2021 року 2481 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2837,50 грн., 2973,75 грн. та 3101,25 грн. відповідно; та 2 прожиткових мінімуми на 01 січня 2021 року відповідно - 4540,00 грн.; натомість мінімальна заробітна плата по Україні з 01 січня 2021 року була встановлена на рівні 6000,00 грн., з 01 грудня 2021 року 6500,00 грн.

Відповідно до ст. 9 КЗпП України,умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Стаття 9 КЗпП не вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагають судової процедури визнання їх недійсними.

Також, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач попереджав позивача про погіршення існуючих умов оплати праці.

При цьому, приймаючи до уваги, що відповідно до положень п. 3.1.14. Колективного договору визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні саме на момент надання допомоги, а виплата матеріальної допомоги позивачу відбувалася у відповідні роки, суд вважає за необхідне при визначенні розміру недоплаченої частини вказаної допомоги виходити з розміру мінімальної заробітної плати по Україні встановленої за 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік відповідно, тому суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена матеріальна допомога в розмірі 7618,00 грн., що складається з:

-1095,00 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2017 рік (3200,00 грн. - 2105,00 грн.),

-1422,00 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2018 рік (3723,00 грн. - 2301,00 грн.),

-1664,00 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2019 рік (4173,00 грн. - 2509,00 грн.),

-1977,00 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2020 рік (4723,00 грн.- 2746,00 грн.),

-1460,00 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2021 рік (6000,00 грн. - 4540,00 грн.).

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави, так як позивач при поданні позову до суду звільнений від сплати судового збору, підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Борисенко Альона Вікторівна до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення непоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 7618 (сім тисяч шістсот вісімнадцять ) гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815.

Суддя Ю.В.Кудрявцева