Рішення № 136590161, 18.05.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2016/26

Провадження № 2/466/2161/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

13 березня 2026 року, ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №401059915 від 23.07.2019 року, в розмірі 29 990,81 грн., судовий збір та витрати а правову допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 23.07.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено кредитний договір №401059912, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 9 280,00 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Відповідач пройшов процедуру реєстрації на сайті кредитодавця, створив особистий кабінет, заповнив заявку на отримання кредиту, ознайомився з умовами кредитування та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором AB26W34G.

На виконання умов договору первісний кредитор здійснив перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача. Водночас , відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Позивач також зазначив, що право вимоги за кредитним договором неодноразово відступалось на підставі договорів факторингу, а саме: від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», в подальшому до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а згодом до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Остаточний перехід права вимоги до позивача відбувся 04.06.2025 року на підставі договору факторингу №04/06/25-Ю та акту прийому-передачі реєстру боржників.

Станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача, згідно з розрахунком позивача, становить 27 686,51 грн, з яких: 8 966,40 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 024,41 грн - заборгованість за процентами; 4 695,70 грн - штрафні санкції. У зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 19.03.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що 23.07.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №401059912, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 9 280,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, угоду укладено у письмовій електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Перед укладенням договору відповідач зареєструвався на сайті кредитодавця, створив особистий кабінет, заповнив заявку на отримання кредиту, пройшов процедуру верифікації, ознайомився з правилами надання кредиту та підписав кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в електронному документі та підписано сторонами.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які ґрунтуються на належним чином укладеному кредитному договорі.

Матеріалами справи підтверджується, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу кредитні кошти. Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у встановлений строк.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі укладених договорів факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Оцінюючи подані позивачем докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд виходить з такого.

Позивач просить стягнути з відповідача, окрім тіла кредиту та процентів, також штрафні санкції у розмірі 4 695,70 грн.

Однак суд враховує, що штрафні санкції є видом цивільно-правової відповідальності та підлягають стягненню лише за умови доведеності їх нарахування відповідно до умов договору та вимог закону.

Наданим позивачем розрахунком не наведено детального порядку нарахування штрафних санкцій, не конкретизовано періоди та підстави їх обчислення, а тому суд позбавлений можливості перевірити правильність такого нарахування.

Крім того, відповідно до засад справедливості, добросовісності та розумності, передбачених ст.3 ЦК України, а також з урахуванням правової природи штрафних санкцій, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 22 990,81 грн без стягнення штрафних санкцій.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано: копія Договору правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, копія Додаткової угоди № 25770515229 від 06.03.2026 до Договору правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, копія Акту прийому-передачі наданих послуг, копія свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія довіреності адвоката.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 7 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,

у х в а л и в :

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №401059912 від 23.07.2019 року у розмірі 22 990 (двадцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто) гривень 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві тисячі) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 ( чотири тисячі гривень) гривень. В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 37, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима