Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 466/5967/25
Провадження № 1-кп/466/375/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141380000741 від 10.06.2025 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Львова, громадянки України, українки, працездатної, офіційно не працевлаштованої, неодруженої, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ознаками суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
особи, відносно якої розглядається клопотання
про застосування примусових заходів
медичного характеру ОСОБА_3
законного представника особи, відносно
якої розглядається клопотання про
застосування примусових заходів
медичного характеру ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
в с т а н о в и в:
23.06.2025 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141380000741 від 10.06.2025 року разом з реєстром матеріалів досудового розслідування кримінального провадження за № 12025141380000741 від 10.06.2025 року.
За клопотанням захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7 ухвалою суду від 11.07.2025 року призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручено експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».
04.02.2026 року до суду поданий висновок судово-психіатричного експерта № 2046 від 25.11.2025 року щодо психічного стану обвинуваченої ОСОБА_3 .
26.02.2026 року прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025141380000741 від 10.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 14 травня 2025 року приблизно о 15 год. 45 хв., перебуваючи у м. Львові на дитячому майданчику, що поблизу будинку по АДРЕСА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому було продовжено, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, з лавки таємно викрала належний потерпілій ОСОБА_8 мобільний телефон марки Apple iPhone 12, IMEI1: НОМЕР_1 , білого кольору, вартістю 12 099 грн., у який встановлена сім карта мобільного оператора зв`язку «Київстар» з номером телефону НОМЕР_2 вартістю 200 грн., який був у прозорому чохлі, вартістю 250 грн., що перебував у чорній жіночій наплічній сумці типу бананка марки «PUMA», вартістю 500 грн., після чого покинула місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилась викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяла потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 13 049, 00 грн. (тринадцять тисяч сорок дев`ять гривень).
Таким чином, у діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а саме ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №2046 від 25.11.2025 року, ОСОБА_3 в період інкримінованих їй дій страждала тяжким психічним розладом у формі параноїдної шизофренії. За своїм психічним станом не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними.
На даний час ОСОБА_3 страждає тяжким психічним розладом у формі параноїдної шизофренії та не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними.
За своїм психічним станом ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення нею повторних суспільно небезпечних діянь відповідно до положень статті 92 Кримінального Кодексу України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав подане клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Потерпіла ОСОБА_8 повідомила суду, що 14.05.2025 року у період часу з 15:00 год. по 16:00 год. її дочка Поліна пішла гуляти із собакою на дитячий майданчик, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Із собою мала жіночу сумку типу бананка чорного кольору із логотипом «PUMA», у якій знаходився мобільний телефон Apple iPhone 12 білого кольору із прозорим чохлом та із встановленою сім картою НОМЕР_2 .
Того ж дня приблизно о 15:50 год. до ОСОБА_8 зателефонувала жінка, яка представилася продавцем магазину «Ням Ням», що знаходиться по вулиці Величковського у місті Львові та повідомила, що у її дочки ОСОБА_9 викрали мобільний телефон. Коли дочка повернулась додому, то розповіла, що свою сумку залишила на дитячому майданчику. В подальшому сумка разом із мобільним телефоном були викрадені невідомою особою. Вона неодноразово набирала номер телефону, однак на початках виклик збивали, а потім вимикали телефон. Через день два телефон знову вмикався та знаходився за іншими місцями у м.Львові. Відтак, потерпіла ОСОБА_8 в питанні щодо задоволення клопотання прокурора поклалась на розсуд суду.
Особа, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 повідомила, що вона знайшла телефон і як би хто в той час їй сказав повернути, вона би повернула. Про те, що на телефон надходили дзвінки, не чула, так як телефон був у сумці. На першу вимогу поліцейських, вона з мамою занесли телефон у відділок.
Законні представники ОСОБА_3 батько ОСОБА_5 та мати ОСОБА_6 не заперечували щодо клопотання прокурора та пояснили, що їхній дочці, під час анонімного відвідування спеціалізованого медичного закладу, у віці 15-років було діагностовано шизофренію. Призначене лікування проводилося до 18 років. Однак, із досягненням повноліття ОСОБА_3 відмовилась від лікування, її психологічний стан поступово погіршувався.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 просив при прийнятті рішення врахувати обставини кримінального провадження, що з пояснень особи, вона не бажала викрадати телефон, а також висновок експерта щодо стану здоров`я ОСОБА_3 та прийняти законне рішення.
Також, у судовому засіданні 23.03.2026 року було допитано свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що дочка потерпілої - ОСОБА_9 прийшла до магазину зі сльозами на очах і попросила телефон, щоб зателефонувати спершу на свій телефон, я коли такий не відповідав і постійно збивав, то зателефонували додому. Повідомила, що залишила сумку із телефоном на дитячому майданчику і невідома особа її забрала, в той час як вона побігла за будинок за своїм песиком.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Обставини щодо суспільно небезпечного діяння, які викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 підтверджуються доказами, наданими безпосередньо суду, а саме:
Протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 09.06.2025 року, відповідно до якого остання просила вжити заходи до невідомої особи, яка 14.05.2025 року в період часу з 15:00 год. по 16:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, заволоділа мобільним телефоном марки «Apple iPhone 12» IMEI1: НОМЕР_1 із сім картою Київстар НОМЕР_2 білого кольору в прозорому чохлі.
Рапортом о/у СКП ВП №1 ОСОБА_11 .
Протоколом огляду речей від 10.06.2025. Об`єктом проведення даного огляду був мобільний телефон марки «Apple iPhone 12» IMEI1: НОМЕР_1 білого кольору із прозорим чохлом та із встановленою сім картою Київстар НОМЕР_2 , а також чорна сумка типу бананка з логотипом «PUMA», яку надали ОСОБА_3 .
Постановою про визнання речей та предметів речовими доказами від 10.06.2025 року, відповідно до якою визнано та прилучено в якості речового доказу по кримінальному провадженні №12025141380000741 мобільний телефон марки «Apple iPhone 12» білого кольору із прозорим чохлом, а також чорну сумку типу бананка з логотипом «PUMA».
Квитанцією про отримання на зберігання речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 12.06.2025 року про накладення арешту на майно.
Протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 10.06.2025 року. В судовому засіданні оглядалися відеозаписи з камери відеоспостереження ОСББ «Лідер 1» за період часу з 15:30 год. по 16:00 год. 14.05.2025 року, які містяться на диску DVD-R, марки ALERUS на якому вбачається як особа схожа на ОСОБА_12 йде вулицею, маючи при собі сумку.
Протоколом огляду предмета від 10.06.2025 року - відеозаписів з камер відеоспостереження, розташованих у публічному місці на будинку по АДРЕСА_3 .
Постановою про визнання речовим доказом від 10.06.2025 року, відповідно до якої визнано та прилучено в якості речового доказу по кримінальному провадженні №12025141380000741 від 10.06.2025 року цифровий носій - диск DVD-R, марки ALERUS, 4.7 GB 16X, на якому містяться 3 відеофайли з камери відеоспостереження, яка розташована у публічному місці будинку, що за адресою: АДРЕСА_3, за період часу з 15:30 год. по 16:00 год. 14.05.2025 року.
Протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи записів фото-, кінозйомки, відеозапису від 10.06.2025 року за адресою: АДРЕСА_4.
Протоколом огляду предмета від 10.06.2025 року відеозаписів з камер відеоспостереження, розташованих у публічному місці на будинку по АДРЕСА_4 .
Постановою про визнання речовим доказом від 10.06.2025 року, відповідно до якої визнано та прилучено в якості речового доказу по кримінальному провадженні №12025141380000741 від 10.06.2025 року цифровий носій - диск DVD-R, марки ALERUS, 4.7 GB 16X, на якому містяться 2 відеофайли з камери відеоспостереження, яка розташована у публічному місці будинку, що за адресою: АДРЕСА_4, за період часу з 19:40 год. по 19:50 год. 14.05.2025 року.
Заявою потерпілої ОСОБА_8 від 16.06.2025 року, у якій просить долучити скріни журналу телефонних дзвінків від 14.05.2025 року, з яких вбачається неодноразові телефонні дзвінки на номер Поліни, які постійно збивалися.
Заявою потерпілої ОСОБА_8 від 16.06.2025 року про надання дозволу на огляд мобільного телефона марки «Apple iPhone 12».
Протоколом огляду речей від 16.06.2025 року - мобільного телефона марки «Apple iPhone 12».
Характеризуючими даними на ОСОБА_3 : копіями паспорта, інформації з медичного центру превенції та терапії узалежнень, психоневрологічного диспансеру, вимоги УІАЗ.
ОСОБА_3 17.06.2025 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Дослідивши у судовому засіданні зібрані у кримінальному провадженні докази, суд вважає, що вони повністю узгоджуються між собою і доводять вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про які зазначено у клопотанні прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що вона має вищу освіту, не працевлаштована, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, раніше зверталася за допомогою до психіатра, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога, хворіє на тяжкий психічний розлад у формі параноїдної шизофренії.
Відповідно до ст.18 КК України суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа.
Згідно з ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; 3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Згідно зі ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Як зазначено у висновку судово-психіатричного експерта №2046 від 25.11.2025 року, ОСОБА_3 за своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення нею повторних суспільно небезпечних діянь відповідно до положень статті 92 Кримінального Кодексу України.
Визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 513 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Судом встановлено, що за своїм психічним станом ОСОБА_3 під час вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення не була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, в даний час страждає тяжким психічним розладом у формі параноїдної шизофренії, тож потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки остання вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності і до неї можливо застосувати примусові медичні заходи у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, згідно з висновком судово- психіатричного експерта, оскільки за своїм психічним станом та характером вчиненого суспільно небезпечного діяння вона не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Визначаючи тип психіатричного закладу у відповідності до ст. 94 ч. 1 КК України, суд виходить не тільки з психічного стану неосудного (характеру та тяжкості захворювання), а й ураховує тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності психічного хворого для себе та інших осіб.
Оскільки судом вирішується питання про застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру через її неосудність, тому відсутні передбачені законом підстави для стягнення з неї витрат на залучення експерта, які підлягають відшкодуванню на рахунок держави.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 особисте зобов`язання, застосоване ухвалою від 17.06.2025 року слідчого судді Шеченківського районного суду м. Львова припинило дію.
Речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 370, 372, 376, 392, 395, 513, 516 КПК України, ст.92-94 КК України, суд ,-
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосування до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Apple iPhone 12» IMEI1: НОМЕР_1 білого кольору із прозорим чохлом та із встановленою сім картою Київстар НОМЕР_2 , а також чорну сумку типу бананка з логотипом «PUMA» - повернути потерпілій;
- цифровий носій - диск DVD-R, марки ALERUS, 4.7 GB 16X, на якому містяться 3 відеофайли з камери відеоспостереження, яка розташована у публічному місці будинку, що за адресою: АДРЕСА_3, за період часу з 15:30 год. по 16:00 год. 14.05.2025 року,
цифровий носій - диск DVD-R, марки ALERUS, 4.7 GB 16X, на якому містяться 2 відеофайли з камери відеоспостереження, яка розташована у публічному місці будинку, що за адресою: АДРЕСА_4, за період часу з 19:40 год. по 19:50 год. 14.05.2025 року - залишити при матеріалах справи.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 136590119, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 23.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 466/5967/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: