Ухвала суду № 13658932, 25.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"25" січня 2011 р. Справа № 5023/253/11

вх. № 253/11

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Регета Н.Є. за довіреністю від 11.01.11;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛеКО ЛТД", м. Харків;

до Приватного підприємства "Медфарм", м. Харків;

про стягнення 594,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою (б/н від 11.01.11), в якій просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання в сумі 321,15грн., 3% річних в сумі 61,43грн., інфляційні втрати в сумі 211,96грн., всього 594,54грн.; судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування позову позивач вказує на те, що відповідач несвоєчасно сплачував орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення від 01.07.10.

Ухвалою суду від 14.01.11 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

21.01.11 позивач надав до канцелярії суду обгрунтування позовних вимог (вих. б/н від 21.01.11) та документи для долучення до матеріалів справи.

25.01.11 відповідач надав до канцелярії господарського суду Харківської області заяву (вх. №1820), в якій, у зв"язку з погашенням відповідачем заборгованості, просить суд припинити провадження по справі. Разом із заявою була надана квитанція, що підтверджує сплату боргу

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив суду, що відповідач погасив борг в повному обсязі та просив припинити провадження у справі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.07.10 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за яким орендодавець (позивач), в порядку та на умовах визначеним договором, зобов"язується передати орендарю (відповідач), а орендар зобов"язався прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення (аптеку) за адресою місто Харків, Мереф"янське шосе, 22.

Відповідно п.4.2. договору, орендна плата сплачується в національній валюті України за кожний поточний місяць оренди на поточний рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п.4.3. договору, орендар окремо від орендної плати щомісячно сплачує орендодавцю на підставі виставлених ним рахунків в 3-денний термін з дня виставляння рахунку, усі витрати, пов"язанні з відшкодуванням вартості спожитих орендарем і погоджених з орендодавцем послуг із користування водою, каналізацією, електропостачанням, теплопостачанням, пожежної та охоронної безпеки та інше. Дані платежі вносяться в національній валюті України на поточний рахунок орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином були виконані зобов"язання за договором (акти виконаних робіт, що підписані сторонами, а.с.14-18), проте відповідач оплачував орендну плату із порушенням строків визначених договором (виписки банку).

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України позивач направив 24.11.2010р. лист-вимогу, в якому просить відповідача спратити борг. Відповідач відповіді на лист-вимогу не надав, кошти сплатив з порушенням строку.

Позивачем було заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання в сумі 321,15грн., 3% річних в сумі 61,43грн., інфляційні втрати в сумі 211,96грн., всього 594,54грн.

Як вбачається із наданих позивачем документів, а саме платіжного доручення №1263 від 24.01.11, вбачається, що відповідач сплатив позивачу суму заявлену до стягнення у розмірі 594,54грн.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач повністю сплатив суму боргу в сумі 594,54грн., суд припиняє провадження у справі згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що відповідачем було сплачено борг після звернення позивача з позовом до суду, у зв"язку з чим державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 гривень, оскільки з вини відповідача виник спір.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №5023/253/11 припинити .

Стягнути з Приватного підприємства "Медфарм" (61064, місто Харків, вулиця Полтавський шлях, 153, поточний рахунок №26007036086700 в АКІБ "Укрсиббанк", місто Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 22687664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЛЕКО ЛТД" (61002, місто Харків, вулиця Маршала Бажанова, 4, кв. 15-16, поточний рахунок №26002000709301 у ТОВ "АСТРА БАНК", місто Харків, МФО 350548, код ЄДРПОУ 14113452) 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Ухвала складена 26 січня 2011 року.