Рішення № 13658926, 20.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 50/19-10

вх. № 1134/2-50

Суддя господарського суду Усатий В.О.

при секретарі судовогозасідання Мазуренко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2.,

відповідача - Жукова М.В.,дов. выд 20.12.2010 р.

третьої особи (ОСОБА_3.) - ОСОБА_4,

третьої особи (ПП "Спецтехсервіс ДМ") - не з"явився

третьої особи (ПП "Комплектгарант") - не з"явився

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_5, м. Харків

до ТОВ "С.К.С.М." м. Харків 3-я особа

1) ПП "Спецтехсервіс ДМ", м.Харків

2) ПП "Комплектгарант", м.Харків

3) ОСОБА_3., м.Енергодар

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд витребувати у відповідача навантажувач марки К-701 1989 року випуску, заводський номер 8909918, двигун номер НОМЕР_2 та повернути його власнику - ФОП ОСОБА_5

До початку розгляду справи по суті представник відповідача надав клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних заходів, яке було задоволено судом.

В судовому засіданні 17.03.2010 р. представник відповідача повністю заперечував проти позовних вимог та зазначив, що спірний транспортний засіб не належить позивачу та не зареєстрований за ним належним чином, а також додав, що придбав його шляхом укладання договору купівлі-продажу та зареєстрував у відповідній інспекції, проте письмового відзиву не надав.

Представники третіх осіб в судове засідання не з"явилися, письмових пояснень не надали.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши надані документи, враховуючи нез"явлення третіх осіб та необхідність отримання витребуваних та додаткових документів, суд відклав розгляд справи на 07.04.2010 р.

В судовому засіданні 07.04.2010 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву (вх. № 7856 від 07.04.2010 р.), в якому зазначив, що придбав спірний об"єкт законним шляхом та повністю заперечує проти позовних вимог у зв"язку з тим, що у позивача відсутні будь-які докази набуття ним у власність спірного об"єкту, а також його вибуття до третіх осіб. Крім того, відповідач вважає біржову угоду, укладену між позивачем та ОСОБА_3 нікчемною відповідно до ст.228 ЦК України на тій підставі, що ОСОБА_3 її не підписував та ніколи не був власником спірного навантажувача.

В судовому засіданні представник відповідача надав клопотання (вх № 7857 від 07.04.2010 р.) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 на тій підставі, що позивачем в обгрунтування права власності на спірний об"єкт зазначається біржова угода від 15.11.2006 р., укладена між позивачем та ОСОБА_3, який на його думку цю угоду не підписував, тому рішення з цього спору може вплинути на його права або обов'язки щодо відповідача.

Також, через канцелярію суду надійшло клопотання ОСОБА_3 (вх. № 7855 від 07.04.2010 р.), в якому він просить суд залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з тих підстав, що рішення з цього спору може вплинути на його права або обов'язки щодо відповідача.

Розглянувши надані клопотання, суд відклав їх розгляд у зв"язку з необхідністю отримання додаткових документів щодо встановлення особистості ОСОБА_3

Крім того, представник відповідача в судове засідання 07.04.2010 р. надав клопотання (вх. № 6813 від 07.04.2010 р. ) про призначення судово-почеркознавчої експертизи, на розгляд якої поставити питання щодо належності підпису, який міститься в біржовій угоді від 15.11.2006 р. ОСОБА_3

Представник позивача заперечував проти клопотання позивача про призначення судової експертизи, мотивуючи тим, що відповідач на його думку затягує процес.

Розглянувши надане клопотання, суд відклав його вирішення у зв"язку з необхідністю його додаткового вивчення.

Також, в даному судовому засіданні представник відповідача надав клопотання (вх. № 7858 від 07.04.2010 р.), в якому просить суд долучити до матеріалів справи матеріали господарської справи № 46/93-08 за позовом ФОП ОСОБА_5 до ТОВ "С.К.С.М." та ПП "Спецтехсервіс ДМ" про солідарне стягнення збитків у розмірі 198500,00 грн., держмита в сумі 1985,00 грн., 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 400,00 грн. витрат, пов"язаних з оплатою послуг експерта.

Розглянувши надане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення у зв"язку з тим, що господарським процесуальним законодавством не передбачено такої процесуальної дії, як зобов"язання суду долучити до матеріалів однієї справи матеріалів іншої господарської справи.

Крім того, суд зазначає, що враховуючи, що відповідач є стороною по вказаній справі № 46/93-08, він має право відповідно до ст.22 ГПК України знайомитися з її матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, після отримання яких може надати їх суду по справі № 50/19-10, як докази в обгрунтування свого відзиву на позов.

Відповідач в судовому засіданні 07.04.2010 р. також надав клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 7859 від 07.04.2010 р.) до вирішення іншої господарської справи № 46/93-08 за позовом ФОП ОСОБА_5 до ТОВ "С.К.С.М." та ПП "Спецтехсервіс ДМ" про солідарне стягнення збитків у розмірі 198500,00 грн., держмита в сумі 1985,00 грн., 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 400,00 грн. витрат, пов"язаних з оплатою послуг експерта, в задоволенні якого було відмовлено на підставі ст.79 ГПК України.

В судове засідання 07.04.2010 р. представник третьої особи - ПП "Комплектгарант" не з"явився, проте через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 7824 від 07.04.2010 р.) про відкладання розгляду справи у зв"язку з відрядженням свого належного представника.

Представник третьої особи - ПП "Спецтехсервіс ДМ" також в судове засідання 07.04.2010 р. не з"явився, витребуваних пояснень не надав.

В судовому засіданні 07.04.2010 р. за клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений 2 місяця до 13.06.2010 р.

В судовому засіданні 07.04.2010 р. суд, відповідно до ст. 30 ГПК України, викликав в судове засідання ОСОБА_3 для надання пояснень по суті спору.

Враховуючи нез"явлення представників третіх осіб та необхідність надання сторонами та третьому особами витребуваних та додаткових документів, суд задовольнив клопотання третьої особи - ПП "Комплектгарант" (вх. № 7824 від 07.04.2010 р.) та відклав розгляд справи на 26.04.2010 р..

Крім того, суд направив запит до інспекції державного технічного нагляду Запорізької обласної державної адміністрації про надання інформації стосовно особи, за якою був зареєстрований навантажувач марки К-701 1989 року випуску (№ двигуна НОМЕР_2, заводський номер 8909918).

В судовому засіданні 26.04.2010 р. відповідач наполягав на задоволенні його клопотань про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Крім того, від інспекції державного технічного нагляду Запорізької обласної державної адміністрації не надійшла інформації стосовно особи, за якою був зареєстрований навантажувач марки К-701 1989 року випуску (№ двигуна НОМЕР_2, заводський номер 8909918).

В судове засідання 26.04.2010 р. представники третіх осіб не з"явилися, витребуваних пояснень не надали.

Викликаний в судове засідання громадянин ОСОБА_3 в судове засідання 26.04.2010 р. також не з"явився, письмових пояснень по суті спору не надав.

Заслухавши представників сторін, для необхідності встановлення існування спірного навантажувача та його ідентифікації з наданими до матеріалів справи доказами, враховуючи неможливість представлення його як доказ в судове засідання, суд відповідно до ст. 39 ГПК України, вирішив дослідити речовий доказ - спірний навантажувач у місці його знаходження : АДРЕСА_1, для чого зобов"язав представників сторін та третіх осіб з"явитися за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст.30 ГПК України, з метою ретельного дослідження речового доказу, суд зобов"язав представника територіального управління по Харківській області Державного комітету України з промислової безпеки, охороні праці та гірничного нагляду (Держгірпромнагляд) з"явитися за вказаною адресою.

Враховуючи нез"явлення третіх осіб та громадянина ОСОБА_3, а також необхідність дослідження та надання додаткових доказів та отримання витребуваних доказів, суд відклав розгляд справи на 19.05.2010 р. , у зв"язку з чим відклав і розгляд клопотань відповідача (вх № 7857 від 07.04.2010 р.) та клопотання ОСОБА_3 про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та клопотання відповідача (вх. № 6813 від 07.04.2010 р. ) про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні 19.05.2010 р. суд повідомив, що 14.05.2010 р. з метою огляду та дослідження речового доказу за адресою АДРЕСА_1 прибули представники позивача, відповідача, та представник територіального управління ДК України з промислової безпеки, охорони праці та гірнічного нагляду по Харківській області, проте спірний навантажувач за місцем розташування АДРЕСА_1 відсутній, що підтвердив представник АТЗТ "Спецбудмонтаж", яке розташоване за цією адресою, на що представник відповідача зазначив, що йому стало відомо, що ПП "Комплектгараж" розірвало з АТЗТ "Спецбудмонтаж" договір зберігання навантажувача та вивезло його з провулку Метизного, 14а в м.Харкові за невідомою йому адресою, що було зафіксовано в протоколі.

В судовому засіданні 19.05.2010 р. суд зазначив, що від інспекції державного технічного нагляду Запорізької обласної державної адміністрації надійшов лист (вх. № 1894 від 05.05.2010 р.), в якому зазначено, що спірний навантажувач в Запорізькій області не реєструвався.

В даному судовому засіданні розглянувши клопотання відповідача щодо призначення судово-почеркознавчої експертизи, суд відмовив в його задоволенні з тих підстав, що воно не стосується суті спору.

В судове засідання 19.05.2010 р. ОСОБА_3 на виклик суду не з"явився.

Розглянувши клопотання відповідача (вх № 7857 від 07.04.2010 р.) та клопотання ОСОБА_3 про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, враховуючи нез"явлення ОСОБА_3 в судове засідання, суд відклав їх розгляд.

В судовому засіданні 19.05.2010 р. представник позивача надав суду оригінал біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу від 15.11.2006 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.05.2010 р. зазначив, що на цей час не може надати відомості щодо місцезнаходження спірного навантажувача.

В судове засідання 19.05.2010 р. представники третіх осіб не з"явилися, пояснень по суті спору не надали.

Дослідивши матеріали справи та надані документи, суд відповідно до ст.38 ГПК України, витребував у територіального управління ДК України з промислової безпеки, охорони праці та гірчичного нагляду по Харківській області первинні документи, на підставі яких було зареєстровано навантажувач марки К-701 1989 року випуску (№ двигуна НОМЕР_2, заводський номер 8909918).

Враховуючи нез"явлення ОСОБА_3, а також необхідність надання та отримання витребуваних та додаткових документів, суд відклав розгляд справи, а також клопотання відповідача (вх № 7857 від 07.04.2010 р.) та клопотання ОСОБА_3 про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача на 09.06.2010 р., зобов"язав позивача та відповідача надати інформацію щодо дійсного місцезнаходження спірного навантажувача для можливості його огляду та дослідження судом та зобов"язав ОСОБА_3 з"явитися в наступне судове засідання .

В судовому засіданні 09.06.2010 р. представник відповідача надала пояснення (вх. № 13104 від 09.06.2010 р.), в яких повідомила, що спірний навантажувач відповідно листа третьої особи - ПП "Комплектгарант" переданий останнім в суборенду строком до 31.08.2010 р., у зв"язку з чим ПП "Комплектгарант" може забезпечити огляд навантажувача тільки після 31.08.2010 р.

Представник позивача зазначив, що місцезнаходження спірного навантажувача їй на цей час невідомо.

В судове засідання 09.06.2010 р. представники третіх осіб не з"явилися, причин неявки не повідомили, витребуваних документів не представили.

Розглянувши в судовому 09.06.2010 р. засіданні клопотання відповідача (вх № 7857 від 07.04.2010 р.) та ОСОБА_3 (вх. № 7855 від 07.04.2010 р.) про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, враховуючи, що рішення з господарського спору може вплинути на його права або обов'язки щодо відповідача, суд їх задовольнив та залучив ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Сторони в судовому засіданні 09.06.2010 р. надали клопотання про продовження строку розгляду справи поза межами строку, встановленому ст.69 ГПК України, яке було задоволено судом.

В судове засідання 09.06.2010 р. від Держгірпромнагляду не надійшли витребувані документи, а саме: первинні документи, на підставі яких було зареєстровано навантажувач марки К-701 1989 року випуску (№ двигуна НОМЕР_2, заводський номер 8909918).

Враховуючи вищевикладене, а також необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 28.07.2010 р.

В судове засідання 28.07.2010 р. відповідач не з"явився, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладання розгляду справи (вх. № 16296 від 27.07.2010 р.) у зв"язку зі знаходженням представника відповідача у щорічній відпустці.

В дане судове засідання представник Держгірпромнагляду представив витребувані документи.

Представник позивача в даному судовому засіданні надала докази направлення на адресу третьої особи - ОСОБА_3 копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Представники третіх осіб в дане судове засідання не з"явилися, витребуваних документів не представили.

Враховуючи нез"явлення відповідача та третіх осіб та необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 08.09.2010 р.

До початку розгляду справи представники сторін надали клопотання про нездійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, яке було задоволено судом.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що ТОВ "С.К.С.М." двічі направляв на адресу ПП Комплектгарант" запити з проханням повідомити фактичне місцезнаходження спірного навантажувача, проте відповіді до цього часу не отримав.

Представник третьої особи - ФОП ОСОБА_3 надав пояснення (вх. № 18736 від 08.09.2010 р.), в якому зазначено, що надані позивачем документи, в яких міститься ім"я ОСОБА_3 вважає недійсними та просив суд не враховувати їх як належний доказ у справі, а також просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представники третіх осіб - ПП "Спецтехсервіс ДМ" та ПП "Комплектгарант" в дане судове засідання не з"явилися, витребуваних документів не представили.

Заслухавши представників сторін, враховуючи нез"явлення в судове засідання третіх осіб та необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 14.10.2010 р.

До початку розгляну справи представники сторін надали клопотання про нездійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, яке було задоволено судом.

В судовому засіданні 14.10.2010 р. представник відповідача зазначила, що на цей час ТОВ "С.К.С.М." не відомо місцезнаходження спірного навантажувача та керівництвом ТОВ "С.К.С.М." приймають міри щодо його повернення, проте витребуваних документів не надала.

Представники третіх осіб в дане судове засідання не з"явилися.

Враховуючи нез"явлення в судове засідання третіх осіб та необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 18.11.2010 р.

Представники сторін надали клопотання про нездійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом

В судовому засіданні 18.11.2010 р. представник відповідача пояснила, що ТОВ "С.К.С.М." у зв"язку з тим, що ПП Комплектгарант" не відповідає на їх питання щодо місцезнаходження спірного навантажувача, направило на їх адресу заяву про дострокове одностороннє розірвання договору оренди спірного навантажувача та про його повернення відповідачу.

Представники третіх осіб в дане судове засідання не з"явилися.

Заслухавши представників сторін, враховуючи нез"явлення в судове засідання третіх осіб та необхідність отримання витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 21.12.2010 р.

В судове засідання 21.12.2010 р. представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з"явилися, витребуваних документів не представили.

Враховуючи нез"явлення представників сторін та третіх осіб та необхідність отримання витребуваних документів, необхідних для прийняття відповідного рішення по справі, суд відклав розгляд справи на 20.01.2011 р.

В судовому засіданні 20.01.2011 р. відповідач знов не надав витребуваних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на таке.

01.11.2006 р. позивач та громадянин ОСОБА_3, який на той час був власником спірного майна, досягли попередньої згоди про придбання позивачем майна в разі наявності технічної можливості приведення його у стан, придатний до використання за цільовим призначенням.

Виходячи з такої домовленості, позивачем 01.11.2006 р. було укладено договір про надання послуг з ремонту техніки. Відповідно до умов цього договору навантажувач марки К-701 1989 року випуску, заводський номер 8909918, двигун номер НОМЕР_2 було відремонтовано, за що позивачем було сплачено на користь виконавця за договором 205200 грн. 00 коп..

15.11.2006 р. між ОСОБА_3 та позивачем було укладено біржовий договір (угоду) купівлі-продажу транспортного засобу, за яким право власності на навантажувач марки К-701 1989 року випуску, заводський номер 8909918, двигун номер НОМЕР_2 перейшло до позивача

15.11.2006 року позивачем було укладено договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом, на виконання якого 16.11.2006 р. спірний навантажувач було доставлено до м. Харкова.

Оскільки власна підприємницька діяльність позивача на той час не вимагала наявності навантажувача, було вирішено тимчасово здавати його у найм. Для цих цілей позивач як власник навантажувача 30.11.2006 р. уклав договір про надання інформаційно-консультаційних послуг з ПП «Спецтехсервіс ДМ».

Зробивши висновок про неспроможність ПП «Спецтехсервіс ДМ» належним чином виконати свої обовязки з приводу підшукування наймачів, 01 листопада 2007 р. позивач відмовився від договору та звернувся до ПП «Спецтехсервіс ДМ» з письмовою вимогою про повернення йому його власності. Така вимога позивача виконана не була. ПП «Спецтехсервіс ДМ» без відповідних правових підстав заволоділо та поставило собі на баланс спірне майно.

01.11.2006 р. між ПП «Спецтехсервіс ДМ» та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу спірного майна № 5/1, який, на думку позивача, спрямований на незаконне заволодіння майном позивача та порушення його конституційних прав, і відповідно до ст. 228 ЦК України є таким, що порушує публічний порядок та не створює юридичних наслідків, зокрема виникнення у особи права власності.

Позивач також вказує на те, що відповідач мав реальну можливість встановити, що спірне майно не належить ПП «Спецтехсервіс ДМ», та він не має права розпоряджатися ним, шляхом витребування від нього відповідних документів. Вважає, що ПП «Спецтехсервіс ДМ» не надавало, та й не могло надати жодних документів, які б свідчили про наявність у нього прав на спірне майно, у звязку з їх фактичною відсутністю. Відтак відповідач не є добросовісним набувачем, а спірне майно відповідно може бути витребуване у нього.

Відповідач ТОВ «С.К.С.М.» у своєму відзиві від 07.04.2010 р. проти задоволення позовних вимог позивача заперечує з наступних міркувань.

Відповідач вказує на відсутність у позивача доказів набуття ним права власності на спірне майно. Зазначає, що посилання позивача на укладання між ним та громадянином ОСОБА_3 біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу від 15.11.2006 р. не може вважатися достатньою підставою для набуття позивачем права власності, адже укладення цього договору ставиться під сумнів письмовими поясненнями громадянина ОСОБА_3, долученими до матеріалів справи, в яких він заперечує факт укладання такої угоди та факт реєстрації на його імя спірного навантажувача. Також зазначає, що реєстрація спірного майна на імя гр. ОСОБА_3 Камяно-Дніпровською інспекцією Держтехнагляду здійснена в порушення норм чинного законодавства.

На думку відповідача, позивачем також не надано доказів передачі йому спірного майна, а відповідно й доказів виникнення у нього права власності, так само не підтверджено і факт вибуття спірного майна з володіння позивача.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на правомірність набуття ним права власності на спірне майно шляхом укладання договору купівлі-продажу № 5/1 від 01.11.2006 р. з ПП «Спецтехсервіс ДМ», за яким відповідачем було сплачено грошові кошти в повному передбаченому договором обсязі. Зважаючи на це, відповідач вважає себе добросовісним набувачем майна та наголошує на відсутності у позивача правових підстав для витребування спірного майна.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_5 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний навантажувач марки К-701 1989 р. випуску, заводський номер 8909918, двигун номер НОМЕР_2 належав на праві приватної власності громадянину України ОСОБА_3, про що Камянко-Дніпровською інспекцією Держтехнагляду 05.09.2005 р. видано свідоцтво про реєстрацію машини, виготовлене на бланку суворої звітності, відповідно до Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики № 221 від 11.06.2004 р..

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку» затверджено номенклатуру бланків цінних паперів і документів суворого обліку, згідно якої документами суворого обліку, зокрема, є документи, що посвідчують право.

Згідно Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.1993 р. N 98, Служби безпеки України від 15.11.1993 р. N 118, Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.1993 р. N 740, бланки цінних паперів і документів суворого обліку повинні мати такі реквізити підприємства-виготовлювача:

- повне або скорочене найменування підприємства, що виготовило бланки цінних паперів та документів суворого обліку, або його код;

- номер замовлення;

- дату (рік і квартал випуску).

Бланк, на якому виготовлено свідоцтво про реєстрацію машини, видане на імя ОСОБА_3, має відмітку Держзнаку, зазначено скорочену назву виробника (ПК «Україна»), номер замовлення 4-3731, та дату виготовлення.

Поряд з цим в матеріалах справи містяться довідка Інспекції Держтехнагляду Камянсько-Дніпровського району від 10.07.2009 р. та лист про надання інформації Інспекції Держтехнагляду Запорізької облдержадміністрації від 19.06.2009 р.

Зі змісту зазначених документів випливає, що свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 на імя ОСОБА_3 відсутнє в Книзі реєстрації тракторів, причепів до тракторів, самохідних сільськогосподарських машин, що знаходяться в привітній власності громадян.

Однак, згідно п. 8.9. Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, облік надходження та видачі номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію машин у регіональних інспекціях державного технічного нагляду ведеться у журналі обліку надходження та видачі номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію машин, форма якого затверджена зазначеними Правилами (додаток 18).

Довідка Інспекції Держтехнагляду Камянсько-Дніпровського району від 10.07.2009 р. та лист про надання інформації Інспекції Держтехнагляду Запорізької облдержадміністрації від 19.06.2009 р. не містять у собі інформації щодо наявності чи відсутності записів про видачу свідоцтва НОМЕР_3 та номерного знаку 11374ВО у журналі обліку надходження та видачі номерних знаків і свідоцтв про реєстрацію машин, а отже зазначені документи не надають фактичних даних, які мали б значення при вирішенні справи.

Оригінал свідоцтва про реєстрацію машини оглянуто судом в судовому засіданні та встановлено, що цей документ оформлений на бланку суворої звітності відповідно до вимог чинного законодавства, його недійсність рішенням суду не встановлено, на даний час не має спору стосовно дійсності та юридичної сили вказаного документа.

Отже, суд вважає твердження позивача про наявність права власності на спірне майно у гр. ОСОБА_3 на момент підписання біржового договору купівлі-продажу доведеним за допомогою встановлених чинним законодавством засобів доказування та таким, що відповідає дійсності .

Як було встановлено в ході розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, позивачем 01.11.2006 р. в м.Дніпропетровську було укладено договір про надання послуг з ремонту техніки. Відповідно до умов цього договору навантажувач марки К-701 1989 року випуску, заводський номер 8909918, двигун номер НОМЕР_2 було відремонтовано, за що позивачем було сплачено на користь виконавця за договором 205200 грн. 00 коп..

За твердженнями позивача, укладання вказаного договору було зумовлене необхідністю виявлення технічної можливості приведення спірного майна у стан, придатний до використання, а відповідно й встановленням доцільності придбання позивачем спірного майна у гр. ОСОБА_3

15.11.2006 р. між позивачем та гр. ОСОБА_3 було укладено біржовий договір (угоду) купівлі-продажу транспортного засобу № 405353, за яким позивач придбав навантажувач марки К-701 1989 року випуску, заводський номер 8909918, двигун номер НОМЕР_2. Згідно п. 5 зазначеного договору, продавець гарантував, що в момент підписання договору транспортний засіб, який продається, нікому не продано, у суперечці та під арештом він не перебуває. На підтвердження укладення договору Українською товарною біржею видано довідку, копія якої також міститься в матеріалах справи.

Оригінали вказаних документів були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Згідно положення ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання йому цього майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Чинне законодавство не містить у собі спеціальних норм щодо набуття права власності на транспортні засоби, зокрема, навантажувачі. Як випливає зі змісту біржового договору купівлі-продажу, його сторонами також не було передбачено особливих умов, порівняно з тими, що встановлені нормативно-правовим приписом ч. 1 ст. 334 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне майно було передано позивачеві ще до моменту укладання біржової угоди, отже, суд вважає позивача таким, що набув право власності на спірне майно на законних підставах відповідно до норм чинного законодавства України.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що дійсність біржового договору купівлі-продажу від 15 листопада 2006 р. не є предметом розгляду в даній справі, інших доказів існування спору щодо дійсності даного правочину суду не надано, тому твердження відповідача стосовно оспорювання правочину однією з його сторін не відповідає дійсності.

15 листопада 2006 року позивачем було укладено договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом, на виконання якого 16 листопада 2006 року спірний навантажувач було доставлено до м. Харкова. Дані факти підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується той факт, що в листопаді 2006 року спірне майно фактично перебувало у володінні позивача.

В листопаді 2006 р. між позивачем та відповідачем ПП «Спецтехсервіс ДМ» було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг, за яким останній повинен був надавати позивачеві послуги з підшукування потенційних наймачів спірного майна.

Даний правочин сторонами було вчинено усно. Згідно ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання письмової форми правочину, яка в даному випадку встановлена приписом ст. 208 ЦК України, не має наслідком його недійсність.

Факт існування зазначених правовідносин між позивачем та третьою особою встановлений постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі № 46/93-08 за позовом ФОП ОСОБА_5 до ТОВ "С.К.С.М." та ПП "Спецтехсервіс ДМ", яку залишено без змін Вищим господарським судом України.

Крім того, представником позивача було долучено до матеріалів справи лист від 01.11.2007 р. та лист від 15.11.2007 р., адресовані ПП «Спецтехсервіс ДМ». Як вбачається зі змісту наданих документів, 01.11.2007 р. позивач звернувся до ПП «Спецтехсервіс ДМ» з вимогою про повернення йому спірного майна та повідомленням про відмову від договору.

Як вбачається, спірне майно поза волею позивача було відчужено відповідачеві третьою особою по справі ПП «Спецтехсервіс ДМ»

В свою чергу, відповідач ТОВ «С.К.С.М.» в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та на підтвердження існування у ТОВ «С.К.С.М.» права приватної власності на спірне майно надав суду наступні докази: договір купівлі-продажу спірного майна № 5/1 від 01 листопада 2006 р., укладений між ПП «Спецтехсервіс ДМ» та ТОВ «С.К.С.М.», акт приймання-передачі майна від 30.11.2006 р., свідоцтво про реєстрацію технологічного засобу серія НОМЕР_4 від 17.10.2007 р., платіжні доручення № 84 від 02.11.2006 р., № 1480 від 27.12.2006 р., № 19 від 31.01.2007 р., № 56 від 19.03.2007 р..

Спираючись на ці документи, відповідач визначає себе як добросовісного набувача. Однак, суд не може погодитися з такою позицією з наступних підстав.

Згідно ст. 388 ЦК України майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в певних випадках, вичерпний перелік яких встановлений законодавцем.

Зі змісту ст. 388 ЦК України випливає обовязок набувача вчинити дії, спрямовані на встановлення обсягу повноважень відчужувача, зокрема, витребування від останнього певних документів на їх підтвердження.

Цією ж статтею законодавець визначає і певні критерії, за якими набувача може бути визнано добросовісним. Так, набувач є добросовісним тоді, коли він не лише не мав інформації про відсутність у відчужувача певних повноважень щодо розпорядження майном, а й не мав теоретичної можливості отримати такі дані в разі спрямування його волі на вчинення певних дій з метою їх отримання.

Тобто, добросовісність набувача залежить від його вини - субєктивного психічного ставлення до своєї поведінки та її наслідків. У цивільному праві розрізняють вину у формі умислу та необережності. Умисел як форма вини має місце у поведінці особи тоді, коли вона усвідомлює характер свого діяння, передбачає його наслідки і бажає їх настання. Діяння вважається вчиненим з необережності, коли особа, що його вчинила, передбачала настання негативних наслідків, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

Таким чином, згідно нормативно-правового припису ст. 388 ЦК України, набувач є добросовісним лише в разі відсутності у нього вини в будь-якій формі.

Відсутність вини доказується набувачем.

Згідно ст. 33 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог.

Дослідивши докази, надані відповідачем в обґрунтування своєї позиції, суд не вбачає у них підтвердження вчинення відповідачем дій, які останній мав би вчинити для встановлення наявності чи відсутності у відчужувача майна на вчинення щодо нього певних юридично значущих дій, зокрема, права розпорядження майном.

Так, договір № 5/1 від 01 листопада 2006 р., укладений між ПП «Спецтехсервіс ДМ» та ТОВ «С.К.С.М.», не містить у собі посилань на правовстановлювальні чи інші документи, які могли б свідчити про наявність у відчужувача майна права на розпорядження ним.

Представником відповідача не надано пояснень щодо причин, з яких у договорі № 5/1 від 01.11.2006 р. відсутня ідентифікація предмету господарської операції (відсутня інформація щодо номеру шасі та двигуна, року випуску, кольору, інших характеристик).

Інших доказів вчинення дій щодо встановлення наявності повноважень та їх обсягу у ПП «Спецтехсервіс ДМ» відповідачем не надано.

Таким чином, суд робить висновок, що дії відповідача та договір № 5/1 від 01.11.2006 р. спрямовані на незаконне заволодіння майном позивача ФОП ОСОБА_5.

Конституція України, а саме ст. 41 Основного закону, надає кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до нормативно-правового припису ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Отже, договір № 5/1 від 01.11.2006 р., спрямований на незаконне заволодіння майном позивача ФОП ОСОБА_5, є нікчемним, та відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, зокрема таких, як виникнення у відповідача ТОВ «С.К.С.М.» права власності.

Враховуючи викладене та спираючись на матеріали справи, суд дійшов висновку про недобросовісність відповідача як набувача та незаконність набуття ним спірного майна.

Під час розгляду справи судом здійснено виїзд за вказаним відповідачем місцезнаходженням спірного навантажувача для його огляду, проте за вказаною адресою його не виявлено. Крім того, суд неодноразово зобовязував учасників процесу повідомити дійсне місцезнаходження спірного майна, однак витребувана інформація судом так і не була отримана, що розцінюється судом як свідоме переховування спірного майна.

Згідно висновку про вартість майна, виконаного Українсько-Російською товарною біржею (сертифікат субєкта оціночної діяльності № 6828/08 від 15.04.2008 р.), вартість спірного майна складає 198500 грн. 00 коп.

Згідно ст. 5 ГК України однією з конституційних основ правопорядку в сфері господарювання є забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно володіє ним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_5, та відповідно знаходить їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 41, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 37, 39, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 208, 216, 218, 228, 328, 334, 386-388 Цивільного кодексу України, статтями 5, 20 Господарського кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.» (код 31797878, 61036, м.Харків, вул.Енергетична, 18) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) навантажувач марки К-701 1989 року випуску, заводський номер 8909918, двигун номер НОМЕР_2, вартістю 198500 грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.» (код 31797878, 61036, м.Харків, вул.Енергетична, 18) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1985 грн. 00 коп. держмита та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Усатий В.О.

Рішення підписано 25.01.2011 р.