Рішення № 13658912, 24.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р. Справа № 66/336-10

вх. № 9796/1-66

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Даниленко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Поддимай А.Б., дов.№б/н від 25.11.10р.

відповідача - Дзюба І.М., дов.№б/н від 30.12.10р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Рентакран", м. Київ

до АТЗТ "Спецбудмонтаж", м. Харків

про стягнення 49308,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 37800,00грн. заборгованості за поставлений товар по Договору № ДТ-022 від 01.04.2008р., а також 9147,60грн. інфляційних та 2361,20грн. - 3% річних. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

В судовому засіданні 30.11.2010р. оголошувалася перерва до 14.12.2010р., та з 14.12.2010р. до 11.01.2011р.

11.01.2011 року відповідно до Протоколу повторного розподілу справи між суддями, справу № 66/336-10 передано до розгляду судді Савченко А.А.

В судовому засіданні 11.01.2011р. оголошувалася перерва до 18.01.2011р., та з 18.01.2011р. до 24.01.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені вимоги, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив про часткову оплату заборгованості перед позивачем, визнає заборгованість за договором в сумі 29400 грн., проти решти позову заперечує з підстав часткової оплати боргу та безпідставності розрахунку інфляційних та 3 % річних, нарахованих до отримання вимоги про оплату.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, якими зазначено, що до суду подано усі необхідні докази, встановив наступне.

01.04.2008р. між сторонами укладено договір № ДТ-022 на виконання робіт по монтажу, налагоджуванню та підготовці до введення в експлуатацію баштового крану Linden-Comansa 10LC140 (надалі - Договір) відповідно до умов якого, позивач (Виконавець) зобов*язався надати послуги монтажу баштового крану Замовника (Відповідача), а Замовник зобов*язався прийняти та оплатити отримані послуги.

На виконання умов договору позивачем були виконані передбачені Договором роботи з мантажу, що підтверджується Актами прийому-передачі робіт від 22.07.2008р. на суму 47400,00грн., від 28.05.2008р. на суму 12000,00грн. та від 28.05.2008р. на суму 8400,00грн., які підписані та скріплені печатками сторін, та відповідними рахунками-фактурами № РЕ-0000418 від 22.07.2008р. на суму 47400,00грн., № РЕ-0000286 від 28.05.2008р. на суму 12000,00грн., та № РЕ-0000520 від 19.08.2008р. на суму 8400,00грн.

При дослідженні змісту договору встановлено, що сторонами не встановлено строків розрахунків. Умовами п.3.2 договору лише визначено, що розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок.

Згідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

З приписів вищевказаної правової норми вбачається, що за невизначеності строку виконання зобов'язання, воно повинне бути виконано протягом 7 днів з моменту пред'явлення вимоги (ст. 530 Цивільного кодексу України), тому в даному випадку протягом 7 днів від моменту пред'явлення претензії.

Позивачем у відповідності до вимог вищевказаної статті була направлена відповідачу вимога про оплату – претензія від 23.09.2010р. про сплату заборгованості на загальну суму 255976,50грн., в тому числі про оплату наданих за договором ДТ-022 послуг в сумі 37800грн..

Як свідчать надані суду докази, платіжним дорученням № 4604 від 21.08.2008р. відповідачем сплачено 80400,00грн. з зазначенням наступного призначення платежу «передплата за монтаж крана, анкерної секції, дост.крана,р/ф РЕ-514,516,520 від 13,19/08,08, в тому числі ПДВ 13400 грн.». Тобто, відповідачем сплачено 21.08.2008р. за рахунком-фактурой № РЕ-0000520 від 19.08.2008р. 8400 грн. Будь-яких письмових доказів на підтвердження того, що перерахована відповідачем сума в розмірі 8400 грн. не була отримана позивачем або була з дотриманням визначеного законом порядку зарахована в якості оплати за іншим призначенням, ніж те, яке зазначене відповідачем і про зміну призначення платежу був повідомлений відповідач у встановленому законом порядку, позивач до суду не надав.

Обгрунтовуючи неотримання відповідної суми, позивач посилається на акт звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2008р.-14.10.2010р. Але суд не вважає, що цей акт підтверджує наявність відповідної заборгованості, оскільки з нього не вбачається, що отримані від відповідача грошові кошти в сумі 8400 грн. були зараховані в якості оплати за іншим договором. Навпаки, в акті зазначено про отримання від відповідача коштів в сумі 8400 грн. за рахунком –фактурою РЕ-0000520. Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що поданий до суду акт звірки не засвідчений належним чином, що унеможливлює вважати його належним доказом у розумінні ст.36 ГПК України.

Крім того, платіжним дорученням № 102 від 09.09.2010р. відповідачем було сплачено позивачу 30000,00грн. згідно рахунка № 418 від 22.07.2008р.

За таких обставин, станом на день розгляду справи має місце заборгованість відповідача за виконані роботи на загальну суму 29400,00грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається. За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 29400 грн. боргу обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

В частині вимог позивача про стягнення з відповідача 9147,60 грн. інфляційних та 2361,20грн. - 3% річних суд вважає необхідним зазначити наступне. Так як позивачем 3% річних та інфляційні нараховані за період з червня 2008р. по серпень 2010р., в той час як вимога про оплату була направлена відповідачеві лише 23.09.2010р., суд вважає, що нарахування 3% річних та інфляційних за вищевказаний період є безпідставним, тому позов в частині їх стягнення не підлягає задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 294,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 140,71грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж" (61020, м.Харків, пр.Метизний,14-А, код ЄДРПОУ 30289207, в тому числі р/р 26001010103401 в АТ "УкрСиббанк" м.Харкова, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакран" (03148, м.Київ, вул.Гната Юри, 9, к.414, код ЄДРПОУ 34352633) 29400,00грн. заборгованості, 294,00грн. держмита та 140,71грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Савченко А.А.

Повне рішення складено 27.01.2011 року.