Рішення № 13658846, 20.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 42/351-10

вх. № 11107/1-42

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом - Наумов С. В. (дов.)

відповідача - за первісним позовом - Ляшенко І. В. (директор)

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Медтехніка", м. Донецьк

до Приватного підприємства "Незалежність", м. Ізюм Харківської області

про про визнання договору дійсним

та по зустрічній позовній заяві Приватного підприємства "Незалежність", м. Ізюм Харківської області

до Публічного акціонерного товариства "Медтехніка", м. Донецьк

про визнання договорів купівлі-продажу недійсними

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Медтехніка", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПП "Незалежність", про визнання дійсним наступних договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень:

- договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна підприємства по ремонту і монтажу медичної техніки, що складається з виробничого корпусу літера А площею 1784,8 кв.м, виробничого корпусу літера Б площею 659,6 кв.м, прохідної літера Г площею 12,8 кв.м, в літері В складу: приміщення №2,3,4,5,1б,1в,ІІ,9,10,11,12,12а,13-34,ІІІ,36,ІІ, загальною площею 806,9 кв.м та які знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Богдана Хмельницького, 90 А. Зазначений договір купівлі-продажу зареєстровано в реєстрі за №3903 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1.;

- договору купівлі-продажу нежитлового приміщення літера А-1, загальною площею 179,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вітовського Д. (вул. Щорса), 19. Зазначений договір купівлі-продажу зареєстровано в реєстрі за №3899 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1.

- заборонити посадовим особам ПП "Незалежність" та будь-яким іншим особам чинити перешкоди у користуванні, розпорядженні та володінні нежитловими приміщеннями, а саме: об'єктом нерухомого майна - підприємства по ремонту і монтажу медичної техніки, що складається з виробничого корпусу літера А площею 1784,8 кв.м, виробничого корпусу літера Б площею 659,6 кв.м, прохідної літера Г площею 12,8 кв.м, в літері В складу: приміщення № 2,3,4,5,1б,1в,И,9,10,11,12,12а,13-34,Ш,36,И, загальною площею 806,9 кв.м та які знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Богдана Хмельницького, 90 А, та нежитловим приміщенням літера А-1, загальною площею 179,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вітовського Д. (вул. Щорса), 19, що належать ПАТ "Медтехніка" на праві приватної власності. 11 січня 2011 року відповідач надав через канцелярію господарського суду Харківської області зустрічний позов, в якому просить визнати вищезазначені договори купівлі-продажу нерухомого майна недійсними. Зустрічний позов був прийнятий до сумісного розгляду з первісним позовом.

В слуханні справи оголошувалась перерва до 20.01.2011 р. об 11:10 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти зустрічного позову заперечує.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечує в повному обсязі, надав свої пояснення з цього приводу, зустрічний позов просить задовольнити в повному обсязі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне

14 серпня 2009 року між відкритим акціонерним товариством "Медтехніка" , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Медтехніка" (покупець), та приватним підприємством "Незалежність" (продавець) були укладені наступні договори:

- договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна підприємства по ремонту і монтажу медичної техніки, що складається з виробничого корпусу літера А площею 1784,8 кв.м, виробничого корпусу літера Б площею 659,6 кв.м, прохідної літера Г площею 12,8 кв.м, в літері В складу: приміщення №2,3,4,5,1б,1в,ІІ,9,10,11,12,12а,13-34,ІІІ,36,ІІ, загальною площею 806,9 кв.м та які знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Богдана Хмельницького, 90 А. Зазначений договір купівлі-продажу зареєстровано в реєстрі за №3903 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1. ;

- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літера А-1, загальною площею 179,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вітовського Д. (вул. Щорса), 19. Зазначений договір купівлі-продажу зареєстровано в реєстрі за №3899 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1

Відповідно до умов вищезазначених договорів відповідач за первісним позовом зобов'язався передати у власність позивачу за первісним позовом об'єкти нерухомого майна, а позивач за первісним позовом відповідно зобов'язався прийняти нерухоме майно та сплатити ціну даного майна, а саме в розмірі 2833500 гривень за об`єкт нерухомого майна підприємства по ремонту і монтажу медичної техніки та грошову суму у розмірі 710700 гривень за нежитлове приміщення літера А-1.

Об'єкти договорів купівлі-продажу були передані відповідачем за первісним позовом позивачу, що підтверджується актами приймання-передачу об'єктів нерухомого майна від 14.08.2009р.

Позивач за первісним позовом на виконання умов договорів перерахував грошові кошти на рахунок відповідача в загальній сумі 3544200,00грн., що підтверджується сторонами.

Таким чином вищезазначені договори є укладеними та виконаними.

Позивач за первісним позовом в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач за первісним позовом не звільнив нежитлові приміщення, які належать позивачу на праві приватної власності, чим самим своїми діями перешкоджає та позбавляє позивача права розпоряджатися належним йому майном, а отже заперечує факт дійсності спірних договорів.

Відповідач за первісним позовом заперечує проти дійсності вищезазначених договорів та просить визнати їх недійсними, посилаючись на те, що він помилявся стосовно ринкової вартості проданого майна, також відповідач зазначає, що він має заборгованість за майно перед продавцем, який продав майно ПП "Незалежність, крім того спірне майно знаходиться в м. Івано-Франківськ, а договори купівлі продажу такого майна посвідчені нотаріусом Донецького міського нотаріального округу. Таким чином, відповідач вважає, що вказані обставини є підставою для визнання договорів недійсними.

Суд зазначає, що визначення поняття правочину міститься в ч. 1 ст. 202 ЦК України, згідно якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Відповідно до ч. 4 вказаної норми дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 204 ЦК України задекларований принцип правомірності правочину, згідно якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 179, ч. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання (юридичними особами) оформлюються як правило у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ст. ст. 627, 628 ЦК України ч. 4 ст. 179 ГК України, сторони вільні у визначені змісту договору окрім випадків, встановлених чинним законодавством України, при цьому сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір)

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Зважаючи на те, що спірні договори укладених між позивачем та відповідачем, вчинені у формі передбаченою ст. 657 ЦК України та передбачають предмет, порядок та строки продажу, ціну та порядок розрахунків, майнову відповідальність сторін, які є істотними умовами договору, останній вважається укладеним виходячи зі змісту ст. 180 Господарського кодексу України та ст.ст. 628, 631 Цивільного кодексу України з дати досягнення сторонами, згоди щодо всіх його істотних умов, а саме з 14 серпня 2009 року. А зважаючи на наявність підписів та відтисків печаток на договорі з боку обох сторін за відсутності від відповідача доказів, які в силу ст. 33 ГПК України повинні надаватися стороною для підтвердження обставин, на які йде посилання, договір є правомірним та направленим на реальне настання прав та обовязків за ним для сторін існуючих правовідносин.

Таким чином, первісні позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним та заборонити відповідачу чинити перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями підлягають задоволенню у повному обсязі.

В задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вичинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вичиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З твердженням позивача за зустрічним позовом стосовно того, що на момент укладення спірних договорів, ціна сплачена позивачем, не відповідає рівню цін, які діяли на момент укладення договорів та не є справедливою ринковою ціною, та те що відповідач приватне підприємство "Незалежність»" не розрахувалось за нежитлові приміщення з Івано-Франківськім обласним колективним підприємством "Медтехніка", які були продані відповідачем позивачу, згідно спірних договорів, не є підставою для визнання договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та відповідачем, недійсними, оскільки відповідно до п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу, однак такі вимоги сторонами були дотримані.

Стосовно позовних вимог про заборону ПП "Незалежність" та будь-яким іншим особам чинити перешкоди в користуванні, розпорядженні та володінні нежитловими приміщеннями суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною 1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом набув право власності на майно на підставі дійсних договорів купівлі-продажу, тобто правомірно, відповідач за первісним позовом та інші особи не мають права перешкоджати йому у праві користування та розпоряджання своїм майном, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 204, 628, 631, 657 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна підприємства по ремонту і монтажу медичної техніки, що складається з виробничого корпусу літера А площею 1784,8 кв.м, виробничого корпусу літера Б площею 659,6 кв.м, прохідної літера Г площею 12,8 кв.м, в літері В складу: приміщення №2,3,4,5,1б,1в,ІІ,9,10,11,12,12а,13-34,ІІІ,36,ІІ, загальною площею 806,9 кв.м та які знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Богдана Хмельницького, 90 А, від 14 серпня 2009 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Медтехніка", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Медтехніка", та Приватним підприємством "Незалежність", що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрований в реєстрі за № 3903, дійсним.

Визнати договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літера А-1, загальною площею 179,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вітовського Д. (вул. Щорса), 19, від 14 серпня 2009 року укладений між Відкритим акціонерним товариством "Медтехніка", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Медтехніка", та Приватним підприємством "Незалежність", що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрований в реєстрі за № 3899, дійсним.

Заборонити ПП "Незалежність" (64300, Харківська область, м. Ізюм, площа Революції, 22 А, код 30477148) та будь-яким іншим особам чинити перешкоди ПАТ "Медтехніка" (83050, м. Донецьк, вул. Профессорів Богославських, буд.2а, код 26352311) у користуванні, розпорядженні та володінні нежитловими приміщеннями, а саме: об'єктом нерухомого майна - підприємства по ремонту і монтажу медичної техніки, що складається з виробничого корпусу літера А площею 1784,8 кв.м, виробничого корпусу літера Б площею 659,6 кв.м, прохідної літера Г площею 12,8 кв.м, в літері В складу: приміщення № 2,3,4,5,1б,1в,И,9,10,11,12,12а,13-34,Ш,36,И, загальною площею 806,9 кв.м та які знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Богдана Хмельницького, 90 А, та нежитловим приміщенням літера А-1, загальною площею 179,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вітовського Д. (вул. Щорса), 19, що належать ПАТ "Медтехніка" на праві приватної власності.

У задоволені зустрічного позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Незалежність" (64300, Харківська область, м. Ізюм, площа Революції, 22 А, код 30477148) на користь публічного акціонерного товариства "Медтехніка" (83050, м. Донецьк, вул. Профессорів Богославських, буд.2а, код 26352311) державне мито в сумі 85,00 грн. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 21.01.2011р.