Рішення № 13658803, 20.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 58/341-10

вх. № 11335/3-58

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - Зайцев С.В., довіреність б/н від 04.01.2011 року

відповідача - ОСОБА_2 (особисто), паспорт серії НОМЕР_2 МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, виданий 07.08.2003 року

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалпром НПФ", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 321000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 321000,00 грн. боргу за договором поставки № 15-50, укладеним між сторонами 28.08.2010 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання щодо строків поставки позивачу товару по договору поставки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти позовних вимог, але посилається на неможливість сплати боргу у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28.08.2010 року між ТОВ "Кристалпром НПФ" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поставки № 14-50.

Згідно вказаного договору ТОВ "Кристалпром НПФ" було замовлено у СПД ФО ОСОБА_2 карбід кремнію (SіС) у кількості 19000 кг. на загальну суму 321000 грн. 00 коп., що підтверджується переліком та специфікацією, копії яких надані до матеріалів справи. Кінцевою датою поставки згідно специфікації №1 до договору №14-50 від 28.08.2010 року є 25.09.2010 року. Після підписання договору №14-50 від 28.08.2010 року ТОВ "Кристалпром НПФ" передано СПД ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 321000 грн. 00 коп. (у 100 відсотковому розмірі згідно умов договору.) та отримано квитанцію.

Станом на теперішній час договір з боку СПД ФО ОСОБА_2 не виконаний, замовлені товари не доставлені.

Позивач наголошує, що з його боку інтерес щодо подальшого виконання умов договору втрачено.

01.10.2010 року ТОВ "Кристалпром НПФ" передано СПД ФО ОСОБА_2 претензію, якою повідомлено що ТОВ "Кристалпром НПФ" відмовляється від подальшого виконання договору та вимагає розірвати договір, повернути сплачені грошові кошти у розмірі 321000 грн. 00 коп. в термін до 15.10.2010 року.

Відповідно до п. 8. договору №14-50 від 28.08.2010 року у разі невиконання одної із Сторін умов Договору інша Сторона вправі розірвати Договір, попередньо повідомивши про це в письмовому порядку свого контрагента по Договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Кристалпром НПФ" не отримало від СПД ФО ОСОБА_2, належні грошові кошти по вказаному договору ані в готівковому ані в безготівковому порядку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно суми в розмірі 321000,00 грн..

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність доказів щодо виконання відповідачем умов договору щодо поставки позивачу товару в узгодженому обсязі та враховуючи претензію (вимогу) позивача № 1, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача сплаченої попередньої оплати у розмірі 321000,00 грн. обґрунтованими, доведеними доданими до справи доказами та підлягаючими задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 3210,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61164, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалпром НПФ" (61174, м. Харків, просп. Перемоги, 77, кв. 228, код 35476243, розрахунковий рахунок 26007840941311 у ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) 321000,00 грн. боргу, витрати по сплаті державного мита у сумі 3210,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ січня 2011 року.