Рішення № 13658709, 17.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2011 р. Справа № 53/67-10

вх. №

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Добреля Н.С.

суддя Задорожна І.М.

суддя Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Зубарєв М.Л. за довіреністю №14/1903 від 29.10.10; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Державного університету інформаційно - комунікаційних технологій, м. Київ;

до Приватної фірми "Майстер", м. Харків;

про стягнення 29786,95 грн. та розірвання договору оренди

ВСТАНОВИЛА:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору оренди № 2 від 01.12.1999 року в сумі 29786,95 грн. та розірвання договору оренди № 2 від 01.12.1999 року.

19.05.2010 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов’язаної з даною іншої справи № 59/169-10, предметом розгляду якої є визнання недійсним договору оренди № 2 від 01.12.1999 року.

Відповідно до п. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд ухвалою від 26.05.2010 року зупинив провадження у справі №53/67-10 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №59/169-10.

16.12.2010 року від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить суд поновити провадження у справі №53/67-10, в зв"язку з тим, що Вищий господарський суд України постановою від 20.10.2010 року відмовив в задоволенні касаційної скарги ПФ "Майстер" та рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2010 року по справі №59/169-10 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2010 залишив без змін.

Ухвалою суду від 17.12.10 провадження у справі №53/67-10 було поновлено та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10.01.11.

Відповідно до ч.3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 10.01.11 (обгрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: відпустка), для розгляду справи №53/67-10 було призначено суддю Добрелю Н.С.

10 січня 2011 року представник відповідача надав через канцелярію господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні як у необгрунтованому з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Обставини на які посилається відповідач в обгрунтування клопотання про зупинення провадження у справі не є підставою для зупинення провадження у справі №53/67-10 та не перешкоджають її розгляду по суті .

В судовому засіданні призначеному на 10.01.11 було оголошено перерву до 17.01.11.

13.01.11 позивач надав до канцелярії суду клопотання про збільшення позовних вимог (вих.№26 від 12.01.11), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за оренду приміщення в сумі 62652,32грн., розірвати договір оренди №2 від 01.12.99, зобов"язати відповідача звільнити нежитлові приміщення загальною площею 402,2кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 7, стягнути з відповідача раніше сплачені за позовом від 21.04.10: суму державного мита у розмірі 297,87грн. та 236,00грн. витрат на ІТЗ, всього 618,87грн.

13.01.11 відповідач надав до канцелярії суду зустрічний позов (вих.№12/01 від 12.01.11) про визнання договору недійсним та стягнення витрат в порядку ст. 22 ГПК України.

Ухвалою суду від 13.01.11 було відмовлено відповідачу у прийнятті зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом та повернуто зустрічну позовну заяву та додані до неї документи відповідачу.

14.01.11 відповідач надав до канцелярії суду заяву (вих.№14/01 від 14.01.11) про відвід судді Добрелі Н.С., посилаючись на те, що відповідачу було відмовлено в задоволенні клопотання щодо зупинення провадження у справі, отже у відповідача виникли сумніви щодо того, що справа №53/67-10 буде розглянута повно та всебічно.

Ухвалою суду від 14.01.11 в задоволенні заяви про відвід судді Добрелі Н.С. було відмовлено.

14.01.11 відповідач надав до канцелярії суду заяву про призначення колегіального розгляду справи №53/67-10.

Перевіривши матеріали справи та враховуючи складність спору вирішуваної справи, для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, суд встановив, що заява про призначення колегії суддів для розгляду справи №53/67-10 обгрунтована, та ухвалою суду від 14.01.11. заява Приватної фірми про колегіальний розгляд справи була задоволена.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 14.01.11, враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.11, було призначено колегіальний розгляд справи № 53/67-10 та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Добреля Н.С., суддя Задорожна І.М., та суддя Бринцев О.В.

14.01.11 відповідач надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи (вих.№14/01 від 14.01.11), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з відрядженням представника відповідача та з метою наданні додаткових доказів у справі. Разом із клопотанням надав наказ про відрядження для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні призначеному на 17.01.11 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання після перерви не з"явився, витребуваних судом документів не надав.

Розглянувши клопотання позивача про збільшення позовних вимог, суд залишає його без розгляду, оскільки позивачем при наданні цього клопотання не було дотримано вимог ч.4 ст. 22 ГПК України, а саме позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Окрім того, позивачем не було надано доказів надсилання відповідачу копії цього клопотання та доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

В процесі судового розгляду справи, представнику відповідача було надано можливість подати усі необхідні на його думку документи, надати відповідні пояснення.

Окрім того, строк розгляду спору триває з квітня 2010 року, отже часу для надання відповідних доказів та пояснень було достатньо, представник позивача проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи заперечував.

Відповідно до ч.2 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01 грудня 1999 року між Харківським електротехнікумом зв'язку, як орендодавцем (позивач) та приватною фірмою “Майстер”, як орендарем (відповідач) було укладено договір оренди № 2 нежитлових приміщень загальною площею 471,73 кв.м на першому, другому поверсі п'ятиповерхового будинку навчального корпусу з терміном дії до 01.12.2017 року під магазин. Приміщення розташоване за, адресою м. Харків, вул. Кооперативна, 7, що належить до державної власності.

Договір оренди № 2 від 01 грудня 1999 року узгоджений з Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області 08.12.1999 року листом № 06-4989.

На підставі наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації. України від 25 червня 2002 року № 126 “Про створення Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій” та наказу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій від 4 листопада 2002 року № 141 “Про створення структурних підрозділів” на базі Харківського електротехнікуму зв'язку створити Харківський технікум Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. Згідно наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 17 травня 2004 року № 103 “Про реорганізацію структурних підрозділів Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій”, Харківський технікум Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій реорганізовано у Харківський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Станом на момент звернення позивача із позовом до суду, відповідач орендує 402, 2 кв. м. у позивача, що підтверджується додатковими угодами до основного договору оренди. Таким чином, орендоване приміщення яке розташоване за адресою м. Харків, вул. Кооперативна, 7 знаходиться на балансі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій та на суббалансі Харківського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, якому згідно із ст. 1.6. Положення, надані права автономії.

Згідно пункту 3.3 Договору № 2 від 01.12.1999 року розмір орендної методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених Законодавством України.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт за грудень 2009 року по лютий 2010 року (актів здачі-прийняття робіт від 31.12.2009р. №СВ-0000116, від 31.01.2010р. №СВ-0000129, від 31.01.2010р №СВ-0000005, від 28.02.2010р. №СВ-0000141, від 31.03.2010р №СВ0000159 та рахунків-фактури від 31.12.2009р. №СВ-0000116, від 31.01.2010р. №СВ-0000015, від 31.01.2010р. №СВ-0000006, від 28.02.2010р. №СВ-0000025, від 31.03.2010р.; СВ-0000035) роботи (послуги) виконані позивачем у повному обсязі, а саме: у грудні 2009 року на загальну суму 8879,58 грн.; у січні 2010 року на загальну суму 9232,90 грн.; у лютому 2010 року на загальну суму 13197,95 грн; у березні 2010 року на загальну суму 11310,73 грн.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В ст. 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 01.04.10 (а.с.28), проведеного між позивачем та відповідачем, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором оренди, сума боргу складає 29786,95 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку суми позовних вимог, доказів оплати суми боргу, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 29786,95грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд розірвати договір оренди №2 від 01.12.99.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Відповідно до п.10.4. Договору, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін у випадку порушення стороною, умов договору за рішенням Арбітражного суду у випадках передбачених чинним законодавством.

Цивільне законодавство базується на принципі обов’язкового виконання сторонами зобов’язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ч.1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом трьох місяців підряд не вносив орендну плату (а.с. 45), що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушено умови укладеного договору оренди нежитлового приміщення, оскільки несплата орендної плати у порядку та розмірах, визначених договором, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.

Таким чином, вимога щодо розірвання договору оренди є обгрунтованою доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 626, 651, 759, 762, 764, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 188, 216, 217, 230, 232, 291 Господарського кодексу України, ст. 10, 13, 17, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Залишити без розгляду клопотання позивача про збільшення позовних вимог.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "Майстер" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 7; код ЄДРПОУ 22620370, р/р 260014034 в БВ ХОД АППБ) на користь Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (юр. адреса: 03110, м. Київ, ГСП-150, вул. Солом"янська, 7; адреса для листування: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 7; код ЄДРПОУ 01180122, р/р 35228002000382 в ГУДКУ України в Харківській області) заборгованість у розмірі 29786,95грн., 467,87грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди №2 від 01 грудня 1999 року укладений між Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій та Приватною фірмою "Майстер" .

Зобов"язати Приватну фірму "Майстер" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 7; код ЄДРПОУ 22620370) звільнити нежитлові приміщення загальною площею 471,73 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна,7.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Добреля Н.С.

суддя Задорожна І.М.

суддя Бринцев О.В.

Повний текст рішення складено 24 січня2011 року.