Рішення № 13658702, 18.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р. Справа № 15/315-10

вх. № 9978/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Барішевський О.В. відповідача - не з*явився, другий відповідач- не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "АПК "Веста", м. Харків

до ТОВ "Капітал Агро ТПК", м. Харків, ВАТ"Кіровський " с.Вільне

про стягнення 71799,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АПК "Веста" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" та до Відкритого акціонерного товариства "Кіровський" про стягнення 71799,01грн. В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачів 15196,33 грн. річних та 56602,68 грн. інфляційних втрат. Підставою для звернення до суду за захистом порушеного права є неналежне виконання другим відповідачем зобов"язань за договором поставки № 30/12-08к, що був підписаний позивачем та другим відповідачем 30 грудня 2008р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні 22.12.2010 р. просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення з 1-го відповідача солідарно заборгованості, припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" та стягнути всю суму заборгованості з 2-го відповідача( т.1 а.с.110-118).

05.01.2011 року позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з ВАТ"Кіровський" на користь ТОВ"АПК"Веста" суми 71799,01 грн. та судових витрат. (т.1 а.с.140-141).

Суд продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а також те, що відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій суду письмовій заяві, суд перевіривши повноваження представника позивача на вчинення такої процесуальної дії, роз'яснивши наслідки відмови позивача від позову, вважає, що відмова від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим суд прийняв відмову позивача від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" (1-й відповідач) солідарно заборгованості в сумі 71799,01 грн.

1-ий відповідач в судове засідання не з'явився . Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

2-ий відповідач в судове засідання не з'явився, надавши відзив на позов ( т.1. а.с.102-105) в якому поросить суд відмовити позивачеві в задоволені позовних вимог. Крім того відповідач просить суд надіслати справу до господарського суду Кіровоградської області за підсудністю.( т.1 а.с.99-100).

Позивач проти клопотання заперечує, просить суд вирішити спір по суті.

Розглянувши надані клопотання, суд відмовляє в їх задоволенні як у необгрунтованих та безпідставних.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що 30.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (постачальник за договором) та ВАТ "Кіровський" (покупець за договором) було укладено договір поставки № 30/12-08к.(т1.а.с.14-15) та додаткові специфікації до договору ( т1. а.с.16-20).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору, позивач зобов"язався поставити, а 2-й відповідач прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено другому відповідачу товар на загальну суму 1600217,31 гривень, що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними та довіреностями.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 973000,00грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача 2 складає 627217,31грн.

15 січня 2009 року між позивачем та 1-им відповідачем було укладено договір поруки, відповідно до умов якого 1-ий відповідач зобов"язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання 2-им відповідачем зобов"язань за договором поставки № 30/12-08к від 30.12.2008 року ( а.с.57-59).

Згідно ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

01.06.2009 року Господарський суд Харківської області рішенням по справі за № 29/201-09 стягнув з Відкритого акціонерного товариства "Кіровський" (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 00852465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (м. Харків, пл. Повстання, 7/8, код ЄДРПОУ 35072676) 627217,31грн. основного боргу, 15145,94грн. пені, 1835,87грн. річних та 7572,97грн. процентів за користування чужими коштами, витрати по сплаті державного мита в сумі 6517,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.( т.1. а.с.60-64).

Вищий господарський суд України постановою від 22.12.2009 року по справі за № 29/201-09 рішення господарського суду Харківської області від 01.06.2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 року у справі за № 29/201-09 скасував в частині стягнення з ВАТ"Кіровський" на користь ТОВ "АПК"Веста" 7572,97 грн. -процентів за користування чужими грошовими коштами та прийняв в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позову та стягнув 627217,31 грн основного боргу, 15145,94 грн- пені,1835,87 грн. річних.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2009 ркоу та постанову Харківського аплеяційного господарського суду від 08.09.2009 року у справі за № 29/201-09 залишено без змін.( т1.а.с.71-78).

На час звернення з позовом другий відповідач не повністю розрахувався з позивачем в зв*язку з чим, позивачем нараховано 3 % річних 15 196,33 грн. та інфляційні втрати що становлять 56602,68 грн.( т.1.а.с.11-13).

Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся з позовом до 1-го та 2-го відповідача про стягнення солідарно заборгованості в сумі 71799,01 грн. Однак, під час розгляду справи позивач відмовився від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 71799,01 грн. та судом було прийнято відмову від позову в частині позовних вимог до 1-го відповідача як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині згідно п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно ч.3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

В п. 27.5. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. за № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК України, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вразі відмови позивача від позову в частині стягнення заборгованості з одного із відповідачів під час розгляду справи, справа повинна бути розглянута по суті тим судом, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана справа повинна бути розглянута по суті господарським судом Харківської області.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

За змістом ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачами не сплачена. 2-ий відповідач не надав на вимогу суду докази виконання своїх зобов'язань своєчасно. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення 2-им відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з 2-го відповідача основної заборгованості в сумі 71 799,01 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних, що становить в сумі 15196,33 грн. та інфляційних втрат в сумі 56 602,68 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв"язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 717,99 грн, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. слід покласти на 2-го відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 536, 554, 610, 611, ч.2 ст 625, ч.1 ст. 626, 712, ч. 1 ст. 1048, 1054 - 1056, ч. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 15, 17, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення солідарно заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" .

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Агро ТПК" солідарно заборгованості в сумі 71799,01 грн. провадження у справі припинити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" до Відкритого акціонерного товариства "Кіровський" задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Кіровський" (Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 00852465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Веста" (м. Харків, пл. Повстання, 7/8, код ЄДРПОУ 35072676) 15196,33 грн. річних та інфляційних втрат 56602,68 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 717,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

повний текс рішення підписано 19.01.2011 року.