Рішення № 13658698, 11.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2011 р. Справа № 55/257-10

вх. № 10223/5-55

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Василенко Ю.П., директор, Калюжний С.О., дов.б/н від 02.12.10;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Василенків хутір", с. Різуненкове;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос", м. Харків;

про стягнення 37158,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Василенків хутір", м.Полтава звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос" заборгованості за Договором поставки № 205/05/09 від 02.04.2009р. в сумі 37158,96 грн., з яких 29906,40 грн. - сума основного боргу, 6644,97 грн. - пеня, 371,59 - державне мито, 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судовго процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2010р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 55/257-10 та призначено розгляд справи на 07.12.2010р. об 11:20 год.

06.12.2010р.до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з відрадженням уповноваженого представника ТОВ "Карпос" (вх. № 26929).

Представник відповідача в судове засідання 07.12.10 не з'явився; витребувані судом документи не надав, у зв"язку з чим, розгляд справи було відкладено на 20.12.10.

Розпорядженням заступника голови суду від 20.12.10 справу №55/257-10 було передано до розгляду судді Тихому П.В.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 32385 від 20.12.10) в якому проти позову заперечує, вказує, що позивачем не надані суду докази в підтвердження заборгованості відповідача.

Також, відповідачем було заявлено клопотання про витребування від позивача додаткових доказів по справі.

Розглянувши клопотання відповідача, суд, враховуючи, що господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з’ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмету доказування у справі, визнав його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 20.12.10 розгляд справи було відкладено на 11.01.11.

05.01.11 відповідач надав до канцелярії суду клопотання (вих.№СК-8/11/2 від 04.01.11), в якому просить суд передати справу №55/257-10 за підсудністю до господарського суду м. Києва. В обгрунтування цього клопотання відповідач вказує, що 17.12.10 ТОВ "Карпос" змінило своє місцезнаходження. Разом із клопотанням відповідач надав копію свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Карпос".

11.01.11 позивач надав до канцелярії суду доповнення до позовної заяви та документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача про передачу справи №55/257-10 за підсудністю, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі було порушено 25.11.10 з додержанням правил підсудності, а 17.12.10 відповідачем було змінено місцезнаходження, отже справа повинна бути розглянута господарським судом Харківської області.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивачів, суд встановив наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №205/05/09 від 02.04.09. Відповідно до п.1.1. договору, постачальник (позивач) зобов"язався в порядку та строк встановлені даним договором, передати у власність покупця (відповідач) товар, у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а покупець зобов"язався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених у даному договорі.

Позивачем, на виконання умов договору, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 44906,40грн., а відповідачем цей товар був прийнятий, що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними та довіреностями до них.

Відповідно до п.5.4. договору, відповідач здійснює оплату на умовах відстрочки платежу 28 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідач отримав товар, що підтверджується матеріалами справи, а саме довіреностями на отримання ТМЦ, але його вартість у встановлений договором строк в повному обсязі не сплатив, а саме відповідачем було сплачено лише 15000,00грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 29906,40грн.

Розглянувши заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вказує на наступне.

Відповідач посилається на відсутність замовлень (заказу) покупця, які мають містити асортимент товару; кількість товару; дату і час доставки товару постачальником на склад, вказаний покупцем; адресу складу покупця. Проте з матеріалів справи, а саме видаткових накладних, вбачається, що асортимент товару; кількість товару; дата і час доставки товару постачальником на склад, вказаний покупцем; адреса складу покупця містяться у відповідних накладних.

Відповідачем, не зважаючи на його заперечення щодо відсутності оригіналів документів на поставлений товар, відсутність відмітки в накладних на номер договору та ін. зауваження, товар був прийнятий, претензій щодо якості товару позивачу не надіслано.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, а також те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у сумі 29906,40грн. правомірні, такі що не спростовані відповідачем, обгрунтовані та доведені матеріалами справи, суд задовільняє позов в цій частині.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 6644,97грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи №55/257-10 за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос" (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45, літера А, оф. 418, код ЄДРПОУ 34629821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Василенків хутір" (36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 88, кв. 230, код ЄДРПОУ 34962679) 9906,40 грн. основного боргу, 6644,97 грн. пені, 371,59 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судовго процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.