Рішення № 13658646, 10.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2011 р. Справа № 64/344-10

вх. № 9847/5-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Фінюк О.А. за довіреністю від 22.11.10;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал", м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС", м. Харків;

про стягнення 265643,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметал" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№258 від 26.10.10), в якій просить суд стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС" заборгованість за договором №167 від 24.03.10 в сумі 226294,69грн., штрафні санкції (пеню, 3% річних, індекс інфляції до суми заборгованості за період прострочення) 39349,09грн.; покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 11.11.10 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

26 листопада 2010 року до канцелярії господарського суду Харківської області від представника відповідча надійшло клопотання про відкладання розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.11.10 розгляд справи було відкладено на 14.12.10.

В судове засідання 14.12.2010р. представники позивача та відповідача не з'явились.

14.12.10 позивач надіслав до суду телеграму (вх.№27576 від 14.12.2010р.), в якій просить суд розглянути справу без участі представника позивача.

Розглянувши вказане клопотання, суд відмовив в його задоволенні.

Ухвалою суду від 14.12.10 розгляд справи було відкладено на 10.01.11.

29.12.10 відповідач надав до канцелярії суду клопотання (вх.№28786), в якому просить суд відкласти розгляд справи. В обгрунтування свого клопотання відповідач вказує на те, що представник відповідача, у зв"язку із відрядженням до м. Києва та тим, що він буде приймати участь у іншому судовому засіданні (Київський апеляційний господарський суд), не має можливості бути присутнім у судовому засіданні призначеному на 10.01.11. Разом із клопотанням були надані документи на підтвердження викладених обставин.

10.01.11 позивач надав до канцелярії суду розрахунок стягуваної суми (вих.№5/01-11 від 05.01.11) та обгрунтування позовних вимог (вих.№4/01-11 від 05.01.11).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

В процесі судового розгляду справи, представник відповідача жодного разу не з"являвся в судове засідання та на вимогу суду не надав витребуваних доказів, правами наданими ст. 22 ГПК України не скористався (зокрема ознайомлення з матеріалами справи, хоча місцезнаходженням відповідача є м. Харків).

Окрім того, строк вирішення спору у справі №64/344-10, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України, закінчується 10.01.11, клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ч.3 ст. 69 не надходило, позивач проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечував.

Відповідно до ч.2 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

13.04.06 між позивачем та відповідачем було укладено договір №167, відповідно до п.1.1. якого, продавець (відповідач) зобов"язався продати та передати у власність позивача (покупець) товар, а покупець зобов"язався прийняти та оплатити цей товар на умовах даного договору.

Відповідно до п.7.2. договору, позивач перераховує відповідачу попередню оплату за товар, а відповідач зобов"язався поставити товар на суму отриманої передоплати протягом 14 календарних днів з моменту отримання передоплати. У випадку прострочення цього строку, відповідач зобов"язався повернути позивачу суму отриманої попередньої оплати в 2-денний строк з моменту закінчення строку встановленого для поставки.

На виконання умов договору, позивач здійснив попередню оплату на суму 1110000,00грн. (виписки банку містяться в матеріалах справи), а відповідач поставив товар на суму 937809,72грн., що підтверджується видатковими накладними, та частково повернув грошові кошти - у розмірі 5000,00грн.

Відповідач товар на суму попередньої оплати в строк, визначений договором, не поставив, та не виконав п.7.2. договору, а саме протягом 2-х днів не повернув попередню оплату, внаслідок чого сума боргу відповідача перед позивачем становить 226294,69грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідного ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з вищевикладеного, позивач має право вимагати від відповідача, на свій вибір, передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а відповідач зобов'язаний виконати вимогу позивача, виходячи з положень Цивільного кодексу України.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, позовні вимоги правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та такі що підлягають задоволенню в сумі у розмірі 226294,69грн.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 8.5. договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасного повернення пердоплати, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок щодо поставки товару в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 19961,77грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В решті суми пені заявленої до стягнення, а саме у розмірі 372,00грн., суд відмовляє оскільки, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто пеня мала нараховуватись на 183 дні, а не на 187, як заявлено позивачем.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат, що становить суму у розмірі 12400,22грн., та 3% річних у розмірі 6615,10грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 193,230,232,343 ГК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет ЮС" (61000, м. Харків, вул. Основ"янська, 55, код ЄДРПОУ 32674158, р/р 260053011146 в Першому ХФ АКБ "Базис", МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27, код ЄДРПОУ 32980869, р/р 26006300008731 в АКБ "ФОРУМ" м. Києва, МФО 322948) 226294,69грн. основного боргу, 19961,77грн. пені, 6615,10грн. 3% річних, 12400,22грн. інфляційних витрат, 2652,71грн. державного мита та 235,67грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 17 січня 2011.