Рішення № 136585564, 15.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2026Справа № 910/2323/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТО «Братське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НХТС»

про стягнення 120 000,00 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТО «Братське» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НХТС» про стягнення 120 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором перевезення вантажу від 26.03.2025 №26/03-25СТО-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

Позивачем 11.03.2026 сформовано у системі «Електронний суд» (зареєстровано 12.03.2026) заяву про усунення недоліків, з якої вбачається, що позовну заяву приведено у відповідність до статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

Відповідачем сформовано у системі «Електронний суд» 27.03.2026 - відзив на позовну заяву; 31.03.2026 - клопотання про виправлення описки у прохальній частині відзиву, клопотання про долучення доказів та клопотання про перехід у загальне позовне провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НХТС» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Позивачем 01.04.2026 сформовано у системі «Електронний суд» (02.04.2026 зареєстровано) відповідь на відзив.

Відповідач 07.04.2026 сформував у системі «Електронний суд» додаткові пояснення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 26.03.2025 укладено договір № 26/03-25СТО-1, за умовами пункту 1.2 якого позивач зобов`язався отримувати ввірений йому для перевезення вантаж, транспортним засобом доставляти його до пункту призначення і видавати уповноваженій на одержання вантажу особі, а відповідач - оплачувати послуги позивача.

Відповідно до пунктів 1.3 - 1.4 договору дані, необхідні для надання послуг (реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, характеристики вантажу, адреси пунктів завантаження та призначення, розмір плати за перевезення і строк доставляння вантажу, тощо), вказуються у заявках, що є невід`ємними частинами договору.

Сторони домовились, що перевезення вантажу може здійснюватися без письмової заявки передбаченої пунктом 1.3 договору, в такому випадку листи що містять інформацію про пункт завантаження та розвантаження, найменування вантажу надіслані відповідачем на електронну адресу позивача onednepr@gmail.com або на телефонний номер представника позивача, в довільній формі, за умови отримання відповіді від позивача про згоду на перевезення вважається заявкою.

Згідно з пунктами 2.1 - 2.5 договору, позивач забезпечує виконання послуг по перевезенню, передбачених договором, в термін погоджений у відповідній заявці на перевезення вантажу. Заявка подається в робочий час (з 9.00 до 18.00) відповідачем позивачу шляхом наручної передачі, поштовою відправкою, засобами електронної пошти (надсилання скан-копії) до дати перевезення, але не пізніше, ніж за 24 години до запланованої дати завантаження автотранспортних засобів позивача вантажем відповідача.

Заявка має бути заповнена повністю, з підписом уповноваженої особи відповідача. Будь-які усні зміни в заявці не допускаються. У заявках обов`язково зазначається назва вантажу, габаритні розміри (транспортні), вага, місце місця завантаження та розвантаження, контактні дані особи вантажовідправника та вантажоотримувача.

Позивач підтверджує прийняття заявки до виконання шляхом проставляння підпису уповноваженої особи позивача і печатки. Прийнята заявка відправляється засобами електронної пошти на адресу відповідача.

Ініціювання внесення змін у заявку, її відміна без штрафних санкцій, допускається в термін не пізніше, ніж за 24 години до планової дати перевезення і виконується в порядку, передбаченому для подачі заявки.

Згідно з пунктами 4.1 - 4.6 договору, об`єм перевезень та загальна вартість послуг за договором визначається у заявці і сплачується відповідачем позивачу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Розрахунок відповідачем позивачу здійснюється на підставі скан-копій рахунків наданих позивачем електронним зв`язком до вивантаження вантажу, якщо інше не вказано у заявці. По факту виконаних робіт складаються акти приймання-передачі наданих послуг по договору на виконання транспортних перевезень, якщо інше не зазначено в заявці.

Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок позивача. Загальна вартість послуг по перевезенню вантажів, фактично виконаних позивачем за договором, по кожній окремій заявці фіксується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.

Ціна договору складається з вартості послуг, вказаних в усіх заявках/актах приймання-передачі наданих послуг.

Первинним документом, що підтверджує факт надання послуги є товарно-транспортна накладна з підписом вантажовідправника та вантажоотримувача та/або акт приймання-передачі наданих послуг з підписом відповідача та позивача в оригіналі або надіслані скан-копії на електронну адресу позивача або на телефонний номер представника позивача.

Умовами пункту 5.1 договору визначено, що приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання уповноваженими особами сторін акту приймання-передачі наданих послуг, що надається позивачем відповідачу.

Відповідно до пунктів 8.1 - 8.2 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025. У випадку, коли жодна із сторін протягом 30 днів до закінчення терміна дії договору не заявила про намір його розірвати, дія договору продовжується на наступний період - 1 календарний рік, а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії договору - до повного виконання.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписами статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з статтею 626 Цивільного кодексу України договором, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторонами 10.02.2026 підписано заявки № 1002-1 та № 1002-2 до договору № 26/03-25СТО-1.

На виконання договору позивачем здійснено перевезення, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 11.02.2026 № 1102 та від 12.02.2026 № 1202, які долучені до матеріалів справи. За зазначеними документами вантажовідправником та вантажоодержувачем є відповідач.

Позивачем оформлено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.02.226 № ОУ-0000021 на суму 35 000,00 грн. та від 12.02.2026 № ОУ-0000022 на суму 35 000,00 грн. за послуги з перевезення техніки, які підписані відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Враховуючи відсутність будь-яких зауважень з боку відповідача щодо наданих послуг, Господарський суд міста Києва встановив, що зазначені акти є погодженими, а послуги, у загальному розмірі 70 000,00 грн., надані позивачем відповідачу є прийнятими.

За умовами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Заявками від 10.02.2026 № 1002-1 та № 1002-2 визначено умови оплати - до 18.02.2026.

Позивач 27.02.2026 направив відповідачу на електронну адресу претензію з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу (докази направлення наявні у матеріалах справи).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманих послуг. Зазначені обставини відповідачем не заперечено, належних та допустимих доказів на їх спростування суду не надано.

Таким чином, відповідачем порушено господарсько-правові зобов`язання за укладеним сторонами у справі договором у частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Враховуючи наведене, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, тому підлягають повному задоволенню у розмірі 70 000,00 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.4 договору в разі не оплати відповідачем суми договору в погоджені сторонами терміни, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50% від загальної суми заборгованості.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 35 000,00 грн. за прострочення здійснення оплати за надані послуги з перевезення за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000021 та № ОУ-0000022.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення нарахованої позивачем штрафної санкції до 5 000,00 грн., яке обґрунтовано скрутним фінансовим становищем з посиланням на існування заборгованості перед постачальниками та державним бюджетом.

Що стосується посилань позивача на наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу, Господарський суд міста Києва вказує, що право суду зменшити розмір штрафних санкцій закріплено у статті 551 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 року у справі № 922/266/20.

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Господарський суд міста Києва звертає увагу відповідача, що сам факт існування у заборгованості перед іншими суб`єктами господарювання не є виключною підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов договору.

При цьому, статтею 1 Закону України «Про підприємництво» визначено, що підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Суд не може визнати існування заборгованості відповідача перед іншими контрагентами виключним випадком для можливості зменшення суми штрафу, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення нарахованого штрафу до 5 000,00 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу, згідно розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, у зазначеній частині підлягають повному задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 15 000,00 грн., нарахований за порушення відповідачем строку для скасування заявки від 26.02.2026 № 2602 (долучена до матеріалів справи) на підставі пункту 2.3 заявки № 2602 до договору.

Позивач стверджує, що відповідач, після підписання даної заявки менше ніж за 24 години до дати здійснення перевезення у телефонній розмові здійснив її скасування.

Судом враховано, що доказів скасування відповідачем даної заявки матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 2.3 заявки № 2602 у випадку відмови відповідача від даної заявки (менш ніж за 24 години до завантаження), останній сплачує позивачу штраф у розмірі не менше 15 000,00 грн. за подачу транспортного засобу та повернення автомобіля в пункт дислокації, а також понесені позивачем витрати для подачі транспортного засобу (паливо, погодження маршруту, отримання дозволу, амортизація, тощо). Доказом подачі транспортного засобу є інформація з системи GPS моніторингу транспорту позивача.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не подано до суду жодних доказів подачи транспортного засобу та повернення автомобіля в пункт дислокації.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність права у позивача здійснити нарахування штрафу на підставі пункту 2.3 заявки.

Заперечення відповідача щодо існування спірної заявки № 2602 судом враховані, однак останні не змінюють висновок суду щодо відмови у задоволенні вимоги про нарахування штрафу у розмірі 15 000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно рзміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НХТС» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 7А, офіс 8-4; ідентифікаційний номер 44049789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТО «Братське» (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Гусенка, будинок 17, офіс 138; ідентифікаційний номер 41888751) 70 000,00 грн. основного боргу, 35 000,00 грн. штрафу та 2 329,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк