Рішення № 13658271, 31.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.11 Справа № 17/2/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ

до Комунального підприємства «Житловик-1», м. Брянка Луганської області

про стягнення 10945 грн. 05 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача –Гриневич І.В., довіреність № 30 від 01.01.2011;

від відповідача –Атаманчук Т.О., довіреність № 1 від 17.01.2011;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 8436,09 грн., пені у сумі 732,61 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1261,98 грн. та 3% річних у сумі 514,37 грн., за договором №А8008 про постачання електричної енергії від 22.11.2008.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.01.2011 надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого визнає позовні вимоги в повному обсязі на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи позивач позов підтримав в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»(позивач у справі), як Постачальником, та Комунальним підприємством «Житловик-1»(відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір № А8008 від 22.11.2008 на постачання електричної енергії (далі –Договір), за яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику її вартість.

У відповідності з п. 8 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору, розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки Постачальника.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги у повній мірі та поставлено електричну енергію відповідачеві.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію за період з грудня 2009 року по жовтень 2010 року, на сплату якої позивачем були виставлені рахунки №А8008/12/1 від 21.12.2009, отриманий відповідачем 21.12.2009, №А8008/1/1 від 20.01.2010, отриманий відповідачем 20.01.2010, №А8008/2/1 від 22.02.2010, отриманий відповідачем 22.02.2010, №А8008/3/1 від 22.03.2010, отриманий відповідачем 22.03.2010, №А8008/4/1 від 21.04.2010, отриманий відповідачем 21.04.2010, №А8008/5/1 від 20.05.2010, отриманий відповідачем 20.05.2010, №А8008/6/1 від 22.06.2010, отриманий відповідачем 22.06.2010, №А8008/7/1 від 21.07.2010, отриманий відповідачем 21.07.2010, №А8008/8/1 від 20.08.2010, отриманий відповідачем 20.08.2010, №А8008/9/1 від 22.09.2010, отриманий відповідачем 22.09.2010, №А8008/10/1 від 25.10.2010, отриманий відповідачем 25.10.2010, на загальну суму 8436,09 грн. Вручення зазначених рахунків відповідачу підтверджується матеріалами справи.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення пені у сумі 732,61 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1261,98 грн. та 3% річних у сумі 514,37 грн., за періоди згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідач визнав наявність боргу за активну електричну енергію у сумі 8436,09 грн., пені у сумі 732,61 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1261,98 грн. та 3% річних у сумі 514,37 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на їх оплату. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті боргу у сумі 8436,09 грн. - за спожиту активну електроенергію.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 732,61 грн. за період, згідно наданого розрахунку (а.с.11), яка є вірно нарахованою та обґрунтовано заявленою.

Позивач також просить стягнути 3% річних у сумі 176,23 грн. та інфляційні нарахування у сумі 455,44 грн., за періоди згідно наданого розрахунку, по 30.11.2010 (а.с.10,12).

Крім того, згідно рішення господарського суду Луганської області у справі № 7/17 від 25.02.2010 було стягнуто борг за активну електроенергію за період з червня 2009 року по листопад 2009 року у сумі 12802,14 грн., 3% річних за період з 02.07.2009 по 15.01.2010 в сумі 131,41 грн. та інфляційні нарахування в сумі 238,86 грн. за аналогічний період.

В частині з’ясування факту наявності боргу має місце преюдиція у вигляді рішення у справі № 7/17, що не потребує доведення позивачем у відповідності до ст. 35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на час її слухання, борг, стягнутий за рішенням суду у справі № 7/17 у сумі 12802,14 грн. відповідачем не погашений.

Тому, позивачем заявлена також вимога про стягнення 3% річних у сумі 514,37 грн. за період з 16.01.2010 по 30.11.2010 та інфляційних нарахувань у сумі 1261,98 грн., за період з лютого по листопад 2010 року, згідно наданого розрахунку (а.с.14,15), нарахованих на суму боргу, що стягнута за рішенням суду у справі № 7/17.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1261,98 грн. та 3% річних у сумі 514,37 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житловик-1", м. Брянка Луганської області, вул. Громової, б. 3-а, ідентифікаційний код 32163482, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937:

- заборгованість за активну електроенергію у сумі 8436,09 грн. на п/р зі спеціальним режимом використання № 260373219060 у філії ЛОУ ВАТ „Ощадбанк”,, МФО 304665, видати наказ;

- пеню у сумі 732,61 грн., інфляційні нарахування у сумі 1261,98 грн. та 3% річних у сумі 514,37 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 109,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. на п/р № 2600418745 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 04.02.2011.

Суддя О.С. Фонова