Рішення № 136581631, 18.05.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/21159/25

Провадження № 2/175/4530/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"18" травня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Краматорська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 , про визнання особи такою,що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи - Краматорська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 , про визнання особи такою,що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що на підставі рішення виконавчого комітету від 16.01.2019 року про зміну в договорі найму жилого приміщення позивачка є квартиронаймачем житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є донькою позивача та значиться зареєстрованою за вказаною вище адресою. Проте, з 2013 року відповідач фактично не проживає у вказаній квартирі, оскільки має постійне місце проживання на території російської федерації, що підтверджується рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 14.08.2024 року по справі №304/510/24. Позивач зазначає, що у зв`язку з реєстрацією відповідача у вказаній квартирі існують перешкоди у реалізації її права на приватизацію житлового приміщення, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.01.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання також не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою її реєстрації. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Від представника Краматорської міської ради через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення по справі, в яких просить суд розглянути справу без його участі.

Засобами поштового зв`язку від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , надійшли заяви про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу із рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради №24 від 16.01.2019 року, надано дозвіл на зміну договору найму жилого приміщення на ім`я ОСОБА_1 , із сім`єю у складі 5 осіб щодо чотирьох кімнатної квартири жилою площею 48,5 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою про склад сім`ї №34629, виданою управлінням реєстраційних повноважень ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради 02.09.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та входять до складу сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 гизи та ОСОБА_4 .

Рішенням Перечинський районний суд Закарпатської області від 14.08.2024 року у справі № 304/510/24 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , опікуном над дитиною призначено ОСОБА_1 . Зі змісту вказаного рішення вбачається, що ОСОБА_2 гизи надала пояснення у справі, в яких не заперечувала проти задоволення позовних вимог та зазначила, що з 2013 року постійно проживає на території російської федерації й наміру повертатися в Україну не має. Рішення набрало законної сили 16.09.2024 року.

Рішеннями виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області від 26.09.2024 року за №204 та 16.12.2024 року за №267, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини позбавленої батьківського піклування та статус дитини постраждалою внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Верховний Суд у постанові від 09.12.2020 року у справі № 209/2642/18 (провадження № 61-9591св19) вказав на те, що при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 року у справі № 490/12384/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 758/12823/17.

Матеріалами справи встановлено, що з 2013 року відповідач не проживає у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки фактично проживає за межами України, що підтверджується її поясненнями, наданими під час розгляду справи №304/510/24 Перечинським районним судом Закарпатської області. Рішення, ухвалене за результатами розгляду вказаної справи, набрало законної сили 16.09.2024 року.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, суд доходить висновку, що відповідач без поважних причин не проживає у спірній квартирі понад шість місяців, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Краматорська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 , про визнання особи такою,що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. С. Журавель