Рішення № 13658081, 31.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.11                                                                                 Справа № 8/192

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А», м. Антрацит Луганської області, -

про стягнення 20 540 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

в присутності представників сторін:

від позивача – представник не з’явився;

від відповідача – Каруна С.С. –представник, - довіреність №1 від 05.01.11 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 20540,00 грн., нарахованого ним з посиланням на невірне зазначення відповідачем як вантажовідправником маси вантажу у залізничній накладній №51945707 від 30.12.09 року на вагон №67361568.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 26.07.10 року до 19.08.10 року та з 19.08.10 року до 02.09.10 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 79 ГПК України провадження у справі було зупинено у зв’язку зі спрямуванням судом 02.09.10 року до Придніпровської транспортної прокуратури, а також до Управління МВС України на Придніпровській залізниці матеріалів цієї справи для організації перевірки у порядку, встановленому ст.ст.93 та 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

До господарського суду Луганської області надійшла постанова Лінійного відділу УМВСУ на Придніпровській залізниці від 03.12.10 року, згідно якій відмовлено у порушенні кримінальної справи з приводу обставин та фактів, на які посилався суд у вищезгаданих документах.

31.01.11 року провадження у справі поновлено.

          До початку судового засідання 31.01.11 року відповідач подав клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом.

          Позивач до судового засідання не з’явився, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.115).

Станом на день розгляду цього спору заява про зміну позовних вимог або про відмову від них, а також про продовження терміну розгляду справи (ч.3 ст. 69 ГПК України) від позивача до суду не надходила.

          Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що перед відправкою вагону він здійснив його зважування на вагах станції відправлення - Карахаш Донецької залізниці, після чого до супровідної залізничної накладної №51945707 на вагон №67361568 вніс отримані фактичні дані; вугільна маса у вагоні була маркована вапном; він не отримував від позивача повідомлення про складення комерційного акту у зв’язку з розходженнями даних щодо маси вантажу; він також не отримував доказів про вивантаження частини вантажу (вугілля) масою 4850 кг та отримання його представником вантажовідправника (відзив на позов від 23.07.10 року за вих. №433) (а.с.34-35).

          У судовому засіданні 31.01.11 року він:

повідомив суду, що з приводу обставин, на які посилається, заперечуючи проти позову, до правоохоронних органів з власної ініціативи не звертався;

відмовився подавати заяву про продовження терміну розгляду справи в порядку, встановленому ч.3 ст. 69 ГПК України, вважаючи, що у ній маються належні та достатні докази для вирішення спору по суті;

          не заперечив проти вирішення спору у цьому судовому засіданні за відсутності позивача.

          З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, враховуючи, що термін вирішення спору добігає кінця 04.02.11 року, що відповідно до приписів ч.1 ст. 69 ГПК України унеможливлює подальше відкладення розгляду справи, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,69 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивача, - на підставі наявних у справі доказів.

          І.Заслухавши відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

30.12.09 року відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А»(далі –ТОВ «Темп ЛТД-А») у супроводі накладної за №51945707 від 30.12.09 року, у вагоні №67361568, з залізничної станції Карахаш Донецької залізниці, вантажною швидкістю, навалом, у вологому стані, з завантаженням нижче бортів, з маркуванням вантажу вапном, після зважування на 150-тонних вагонних вагах, - до залізничної станції Урожайна Придніпровської залізниці на адресу отримувача –ДП «Ильич-Агро-Крым» - відправлено вантаж вугільної продукції (антрацит марки АКО), - при цьому у вищезгаданій накладній вантажовідправник вказав, що у вагон завантажено 69000 кг названої продукції (нетто); вага тари з брусу –21800 кг, вага брутто –90800 кг (а.с.12).

Згідно накладній 01.01.10 року вагон №67361568 прибув на проміжну залізничну станцію Синельникове Придніпровської залізниці.

01.01.10 року на станції Синельникове, комісійно, був складений акт загальної форми №1, згідно якому після прибуття поїзду вагон був виставлений на знеструмлену колію для огляду та контрольного зважування, при цьому було виявлено, що згідно документу вказано: нетто –69000кг, тара з бруса –21800 кг, брутто –90800 кг. Після контрольного зважування виявлено: брутто –95850 кг, тара з бруса –22000 кг, нетто –73850 кг, - що більше даних документа та вантажопідйомності на 4850 кг. Завантаження нижче бортів на 20-25 см, рівномірне, вантаж не маркований, по документу значиться: маркований вапном. Вагон бездверний, люки зачинені, витоку немає, технічно справний (а.с.11).

Того ж дня за участю представників станції Синельникове: начальника станції Гладкого С.А. та старших прийомоздавальників станції Безрук Н.Г. та Силюти О.А., - здійснено комісійне контрольне зважування вагону у статичному режимі на 150-тонних вагонних вагах.

За результатами зважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні №67361568 на 4850 кг більше вантажопідйомності вагону та ніж вказано у накладній, а саме: вага брутто замість 90800 кг становить 95850 кг, тара з брусу –22000 кг замість 21800 кг, вага нетто замість 69000 кг становить 73850 кг, - у зв’язку з чим позивачем складено комерційний акт АА №035673/1, в якому зазначено, що переважування здійснено на 150-тонних вагонних вагах; вагон прибув у технічному відношенні справним; двері, люки у вагоні закриті, витікання не виявлено; завантаження у вагоні нижче бортів на 20-25 см; вантаж завантажений рівномірно, не маркований (а.с.10).

          Відповідач не оскаржив та не оспорив вищезгаданий комерційний акт, посилаючись на те, що не був повідомлений про його складення.

          Державне підприємство «Придніпровська залізниця»(далі –Залізниця) на підтвердження факту видачі ним вантажовідправнику –ТОВ «Темп ЛТД-А»надлишку вантажу –вугільної маси вагою 4850 кг надало до справи наступні документи:

          1)довіреність №1, видану ТОВ «Темп ЛТД-А» 04.01.10 року на ім’я Ейнемана Д.Р. на право представництва інтересів підприємства, з правом підпису та здійснення усіх необхідних дій в рамках цієї довіреності (а.с.31). Відповідач підтвердив факт видачі цієї довіреності;

          2)розписку від 05.01.2010 року, без номера, вчинену на бланку ТОВ «Темп ЛТД-А», - згідно якій "здійснено відвантаження вугілля марки АО понад вантажопідйомність вагону №61361568, відправленого зі ст. Карахаш Донецької залізниці до ст. Урожайна Придніпровської залізниці, затриманого з причин перевантаження понад вантажопідйомність 4850 кг. Вантаж відвантажений у кількості 4850 кг та вивезений з території станції. Претензій до станції не маємо.". Розписка підписана двома особами –Ейнеманом Д.Р. та директором ТОВ «Темп ЛТД-А»Шалигіним В.В. (а.с.32).

          Позивач не надав документальних доказів того, що у зв’язку з виявленими розбіжностями між даними залізничної накладної та фактичною масою вантажу у вагоні він звертався до відповідача з претензією про сплату штрафу.

          В ході розгляду спору ТОВ «Темп ЛТД-А» категорично заперечило факти:

невірного зазначення у залізничній накладній №51945707 маси вантажу у вагоні №67361568 та його тари з брусу, а також зазначення у ній усіх інших даних, оскілки зважування вагону (тари) та вагону (брутто) було здійснено на 150-тонних вагонних вагах ст. Карахаш, за участю працівників станції, після чого дані зважування були внесені до накладної;

          прибуття та перебування працівника товариства Ейнемана Д.Р. на ст. Синельникове Придніпровської залізниці у період з 01.01.10 року по 05.01.10 року включно для отримання 4850 кг вугілля антрациту марки АКО та сам факт отримання ним цього вантажу;

          оприбуткування товариством вказаної маси вугілля (надлишково завантаженого), починаючи з 05.01.10 року - до цього часу (а.с.100).

          Опитаний у судовому засіданні працівник відповідача –ТОВ «Темп ЛТД-А»- майстер навантаження Ейнеман Дмитро Робертович - пояснив, що він особисто був присутнім при зважуванні вагону (тари) та вагону (брутто) №67361568, при цьому до залізничної накладної були внесені дані зважування. Дописка ст. Карахаш у Книзі зважування вантажів на вагонних вагах ст. Карахаш (а.с.55-56) про те, що зважування було здійснено за відсутності працівників станції, згідно його твердженням, не відповідає дійсності, оскільки без участі працівників станції представники ТОВ «Темп ЛТД-А»не були б допущені до користування вагонними вагами.

          Суд вважає, що останній довод спростовується документальним доказом, наданим до справи самим же відповідачем, а саме: Книгою зважування вантажів на вагонних вагах ст. Карахаш Донецької залізниці за період з 01.01.09 року по 31.12.09 року, згідно якій підприємство ТОВ "Темп-ЛТД-А" переважування здійснювало без участі залізниці (а.с.55-56).

Дані Ейнеман Д.Р. стверджує, що надана йому у судовому засіданні для огляду розписка вищенаведеного змісту написана не його рукою, але підпис на ній стоїть його власний. Він пояснив, що у період з 01.01.10 року по 05.01.10 року (більш точно дату не пам’ятає) керівнику ТОВ «Темп ЛТД-А»Шалигіну В.В. зателефонував начальник станції Синельникове Гладкий С.О., "з яким у товариства добрі стосунки", та запропонував направити йому довіреність на ім’я Ейнемана Д.Р. та чистий бланк ТОВ «Темп ЛТД-А», як пояснив Ейнеман Д.Р., –"для вирішення питання", не пояснивши, якого саме.

Ейнеман Д.Р. пояснив, що обидва документи через поштову службу ст. Карахаш Донецької залізниці були спрямовані начальнику ст. Синельникове Придніпровської залізниці. Наявність у себе документальних доказів відправки цих документів заперечує.

Ейнеман Д.Р. стверджує, що він не знаходився на ст. Синельникове 05.01.10 року, не отримував вугільну масу вагою 4850 кг, розписку з цього приводу не писав, вугілля зі станції не вивозив ніякими транспортними засобами, не передавав його для оприбуткування Товариству з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А»; місцезнаходження його (вугілля) на даний час йому не відоме.

Судом взято до уваги те, що позивач та його працівник Ейнеман Д.Р., посилаючись на вищезгадані факти, не надали до справи жодного документального доказу на їх підтвердження або на спростування доводів позивача.

Позивач стверджує, що будь-які інші документальні докази про факт видачі станцією Синельникове Товариству з обмеженою відповідальністю "Темп ЛТД-А" вищезгаданих 4850 кг вугілля антрацит марки АКО, крім вищезгаданої розписки, - відсутні.

Судом вжито заходів до перевірки доводів відповідача в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України (далі –КПК України).

За результатами перевірки Лінійним відділом на ст.Синельникове УМВС України на Придніпровській залізниці постановою від 02.12.10 року у порушенні кримінальної справи відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України, - тобто за відсутності складу злочину.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, а тому суд при вирішенні спору оцінює їх критично.

ІІ.Заслухавши відповідача, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №861/5082, маса вантажу визначається відправником, при цьому про спосіб її визначення він зобов’язаний зазначити у накладній.

Пунктом 26 цих же Правил заборонено приймати до перевезення вантажі у вагонах, завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності.

За приписами пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.08.01 року №542, зареєстрованих у Мінюсті України 10.09.01 року за №796/5987, - з метою забезпечення збереженості усіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Позивач стверджує, що у даному спірному випадку на момент контрольного зважування вагона таке маркування було відсутнє; відповідач не спростував цей довод.

Згідно пунктам 1.1-1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 (з наступними змінами та доповненнями), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084 (далі –Правила №644), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.98 №460 «Про затвердження бланків перевізних документів».

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (п. 1.1).

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом (п. 1.2).

Перевізний документ поєднує звичайну інформацію з кодованою інформацією; місця для кодування у ньому обведені жирними рамками. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції (п. 1.3).

Пунктом 2.1 Правил встановлено, що у разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона та нетто вантажу.

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач неналежним чином поставився до визначення ваги тари, зазначивши її масу у накладній в 21800 кг, - замість фактичних 22000 кг.

В силу пункту 2.3 цих Правил саме відправник засвідчує правильність відомостей, вказаних ним у перевізному документі.

Згідно абзацу 2 п. 2.6. Правил №644, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

У даному спірному випадку різниця становить 7,03%.

Пунктом 5.5 Правил №644 встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Цей пункт Правил базується на нормі ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року №457, якою встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.

          Виявивши на попутній станції факт неточного визначення маси вантажу у вагоні №67361568, позивач правомірно скористався Правилами складання актів, затвердженими наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.2002 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.07.02 року за №567/6855 (далі – Правила №334).

          Пунктом 1 Правил встановлено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

          Комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах (абз. 2 п. 2).

          Комерційні акти складаються:

на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона;

на вантаж, що перебуває у дорозі, - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. (п.4).

З огляду на зміст цього пункту Правил правомірним є висновок про припустимість перевірки фактичної маси вантажу у вагоні на попутній станції.

          На користь такого висновку слугує також пункт 8 Правил, згідно якому комерційні акти складаються у 3-х примірниках на бланках встановленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилом чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт робиться відмітка на зворотному боці накладної.

          Вищецитовані нормативні акти спростовують доводи відповідача про те, що позивач не мав фактичних та правових підстав для здійснення перевірки маси вантажу у вищезгаданому вагоні на попутній станції.

          Пунктом 9 Правил встановлено, що у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

          Згідно п. 10 Правил №334 комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

          Зі змісту цих Правил не вбачається, що залізниця зобов’язана примірник комерційного акту спрямовувати відправнику.

          З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивачем при складанні комерційного акту, що є предметом дослідження за цим спором, не порушено чинне законодавство.

          Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено настання відповідальності для вантажовідправника не за певну кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів на нього та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу на попутній станції або на станції призначення, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності, визначений законом.

Так, у ст. 118 сказано, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, а статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічна позиція викладена у п.6.1 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.08 року №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії ВГСУ від 29.05.02 року №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»(далі –Рекомендації №601).

Згідно вищезгаданій накладній №51945707 від 30.12.09 року провізна плата за вагон №67361568 становить 4108,00 грн., з огляду на що позивачем вірно визначено розмір штрафу, а саме: 20540,00 грн. (4108,00 грн. х 5 = 20540,00 грн.).

Термін позовної давності для його стягнення станом на час звернення позивача з позовом до суду –не закінчився.

          Що стосується посилання відповідача на факт неотримання ним надлишково завантаженої вугільної маси вагою 4850 кг, - то суд у даному випадку дотримується думки про те, що сам факт понаднормативного завантаження вагону №67361568 відповідач не спростував, як не спростував він і факт документального підтвердження повернення йому залізницею вказаної маси вугільної продукції.

          Як сказано вище у цьому рішенні, в ході перевірки, здійсненої вищезгаданим правоохоронним органом в порядку, встановленому ст.ст.93 та 97 КПК України, підстав для порушення кримінальної справи не виявлено.

          Суд вважає, що відповідач як юридична особа має реальну можливість захистити свої охоронювані законом права в частині факту неоприбуткування вугільної маси в 4850 кг, отриманої його уповноваженою особою Ейнеманом Д.Р.

          Вищезгадана обставина не впливає на вирішення спору у даній справі.

          Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

          Відповідач їх не спростував.          

          За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які сказано вище у цьому рішенні.

Відповідно до ст.ст.44, 47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються: на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства та умови договору.

На підставі викладеного, ст.ст. 24,118 та 122 Статуту залізниць України, п.п. 6,8-10 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.02 року за №567/6855, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43,44,47-1,49,75, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп ЛТД-А», ідентифікаційний код 24052390, яке знаходиться за адресою: місто Антрацит, вул. Артема, 33 Луганської області, - на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», ідентифікаційний код 01073828, яке знаходиться за адресою: місто Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 108, - штраф у сумі 20540 (двадцять тисяч п’ятсот сорок) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 205 (двісті п’ять) грн. 40 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 31.01.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –01 лютого 2011 року.

Суддя                                                   А.П.Середа

          Помічник судді                                                                       В.О.Маркєлова