Рішення № 136580677, 18.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7734/26

провадження № 2/753/9797/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2025 представник позивача звернулась до суду з позовом до відповідачів та просила:

стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , місцезнаходження нерухомого майна на праві власності: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20, міжнародний номер банківського рахунку НОМЕР_3 в АТ «Сенс Банк» у м. Києві, код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та абонентське обслуговування у розмірі 20 248,16 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 10.99 грн., 3% річних у розмірі 0,85 грн., судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 3028,00 грн.

02.04.2026 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

21.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині, заявленій до нього. У відзиві відповідач зазначив, що договір №420822/192 від 31.10.2014 укладений виключно з ОСОБА_2 , а не з ним, а тому позивачем не доведено правових підстав для солідарного стягнення всієї суми боргу саме з нього. Також відповідач зазначав, що не проживає та не зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 з лютого 2022 року, що підтверджується довідкою ОСББ «Добробут». Крім того, відповідач вказував на відсутність персоналізованого розрахунку заборгованості щодо нього, а також на неврахування позивачем проведених перерахунків та сторнувань. До відзиву відповідачем було додано: довідку ОСББ «Добробут» від 22.12.2025 про те, що ОСОБА_1 не проживає та не зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 з лютого 2022 року; копію звернення до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 03.10.2023 про проведення перерахунку; копії рахунків на оплату послуг; копію листа позивача від 17.12.2025 щодо проведення сторнування та повернення надлишково нарахованих сум.

30.04.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що квартира за адресою: АДРЕСА_4 є спільною сумісною власністю подружжя, а тому ОСОБА_1 як співвласник житла є споживачем житлово-комунальних послуг та зобов`язаний брати участь у витратах на утримання майна. Позивач посилався на положення ст. 322, ст. 360 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та зазначав, що власник житла не звільняється від обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги незалежно від факту укладення окремого договору.

11.05.2026 ОСОБА_1 подав заперечення на відповідь на відзив, у яких повторно наголосив на відсутності доказів його проживання чи реєстрації у спірній квартирі, відсутності окремого договору та персоналізованого розрахунку. Також відповідач звертав увагу суду на те, що сам позивач листом від 20.11.2025 підтвердив відсутність окремого особового рахунку щодо нього та необхідність судового рішення для його відкриття. Крім того, відповідач зазначав про проведення у 2023 році перерахунку за гаряче водопостачання на суму 7188,12 грн., який, на його думку, не був належним чином врахований позивачем при формуванні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_4 , власник особового рахунку № НОМЕР_4 ОСОБА_2 , за період з жовтня 2023 року до вересня 2025 року загальна заборгованість, включно з 3% річних та інфляційною складовою боргу складає 17806,00 грн. ( а.с. 6-7).

Відповідно до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги (абонентської плати ) за адресою: АДРЕСА_4 , власник особового рахунку № НОМЕР_4 ОСОБА_2 , за період з листопада 2021 року до вересня 2025 року загальна заборгованість з абонентської плати, складає 2332,16 грн.( а.с. 8-10).

01.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція», з однієї сторони та ОСОБА_2 , з другої сторони укладено договір №420282/192 відповідно до якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договорами, на момент укладення договору відповідно до п.2 зазначено, що суб`єктами користування послуг є власник житлового приміщення та члени його сім`ї ( а.с.11-14).

Згідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №441339017 співвласником частини квартири є ОСОБА_1 ( а.с.17).

До позовної заяви представником позивача додано Тарифи на послуги гарячого водопостачання та централізованого опалення ( а. с. 22).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 з 06.03.2014 зареєстрований у АДРЕСА_5 ( а.с.38-39), ОСОБА_2 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4 ( а.с.41).

Згідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 надав до суду відзив, вказав про те, що між ним та позивачем відсутній індивідуальний договір, солідарний обов`язок не виникає, оскільки він не зареєстрований та не проживає у квартирі АДРЕСА_3 , солідарне стягнення не підтверджено належними доказами. Позивачем не надано доказів виникнення у ОСОБА_1 обов`язку щодо сплати заборгованості за період до державної реєстрації права власності на квартири до 22.08.2025, не доведено підстави стягнення заборгованості, індивідуалізований розрахунок відсутні. Твердження позивача про те, що звернень з приводу ненадання або неналежного надання послуг протягом спірного періоду не надходило не відповідає дійсності, скоригованого розрахунку не надано. До відзиву відповідачем додано: копію довідки голови правління ОСББ «Добробут» від 22.12.2025 про те, що ОСОБА_1 не зареєстрований та не проживає по АДРЕСА_6 з лютого 2022 року і на дату надання довідки ( а.с.49); копію звернення ОСОБА_1 від 03.10.2023 до ТОВ «Євро-реконструкція» із заявою перерахунок заборгованості за споживання гарячої води у зв`язку з мобілізацією до ЗСУ ( а.с.50); копії рахунків на оплату послуг за постачання гарячої води за жовтень 2023 року, жовтень 2025 року ( а.с. 51-53); копію заяви звернення до ТОВ «Євро-реконструкція» ( а.с.54); лист від 17.12.2025 за вих. №20.9/20264 відповідно до якого зазначено про те, що у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду у справі №753/10223/23 у жовтні 2025 року проведено повернення надлишко знятих коштів на особовий рахунок ( а.с.55).

30.04.2026 представником ТОВ «Євро-реконструкція» надано відповідь на відзив відповідно до якого проаналізовано рішення судів щодо розірвання шлюбу та поділу майна подружжя та зазначено про те, що квартира за адресою: АДРЕСА_4 є спільним майно подружжя, придбаним до 25.10.2021 року, зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг, які надаються до квартири, з посиланням на ст. 322 ЦК України, ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та зазначено про те, що: «споживач не звільняється від оплати за житлово-комунальні послуги, отримані ним до укладення відповідного договору. З посиланням на ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 355, ст. 356, ст. 358, ст. 360 ЦК України та судову практику зроблено висновок: «таким чином Закон покладає обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири у багатоквартирному будинку, саме на власників квартир покладено тягар утримання свого майна та відповідно сплати житлово-комунальних послуг».

Відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 2 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

11.05.2026 відповідачем ОСОБА_1 надано до суду заперечення на відповідь на відзив та зазначено про те, що позивачем не спростовано належними доказами реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , позивачем не доведено факт виникнення солідарної відповідальності, розрахунку заборгованості щодо ОСОБА_1 доданий до позову, договір №420822/192 укладено з відповідачем-1, окремого особового рахунку на відповідача-2 не відкрито, зазначено про результат розгляду звернення від 03.10.2023 року про порушення позивачем п.5 ч.2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а також про ненадання позивачем перерахунку по особовому рахунку № НОМЕР_4 .

До відповіді на відзив ОСОБА_1 було додано: копію заяви від 20.10.2025 до ТОВ «Євро-реконструкція» про відкриття особового рахунку ( а.с.84); копію відповіді ТОВ «Євро-реконструкція» на звернення від 20.10.2025, яка містить роз`яснення про порядок звернення до суду ( а.с.85); копії довідок( а.с.86-84).

Відповідно із ч.3 до ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно із п. 11 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно із до ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Згідно із ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Згідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №441339017 співвласником частини квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 ( а.с.17).

Згідно до п.6 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Разом із тим, суд враховує, що право споживача на неоплату житлово-комунальних послуг у разі тимчасової відсутності не є безумовним та виникає лише за наявності сукупності передбачених законом умов, а саме: фактичної відсутності особи понад 30 календарних днів, відсутності приладів обліку, належного документального підтвердження такої відсутності та звернення до виконавця послуг у порядку, визначеному договором та законом.

При цьому положення п.6 ч.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» прямо передбачають, що право на неоплату не поширюється на послуги з постачання теплової енергії. Отже, навіть у разі тимчасової відсутності споживача, обов`язок щодо оплати послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії зберігається.

Крім того, ОСОБА_1 набув право власності на 1/2 частину квартири лише 22.08.2025, тоді як позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за період з жовтня 2023 року по вересень 2025 року. Позивачем не надано належних та допустимих доказів виникнення у ОСОБА_1 обов`язку щодо оплати заборгованості за період до набуття ним права власності на спірне майно.

Також матеріали справи не містять належних доказів фактичного проживання або користування ОСОБА_1 житлово-комунальними послугами у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 у спірний період. Навпаки, наданими відповідачем доказами підтверджується, що він не був зареєстрований та фактично не проживав за вказаною адресою з лютого 2022 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виникнення у ОСОБА_1 солідарного обов`язку зі сплати заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_4 , у зв`язку з чим позовні вимоги у частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом із тим, відповідач ОСОБА_2 є стороною договору №420282/192 від 01.07.2014, власником особового рахунку № НОМЕР_4 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Доказів припинення договірних відносин з позивачем, оплати нарахованої заборгованості або належних заперечень щодо правильності здійснених нарахувань до суду не надала.

Позивачем надано послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за спірний період, а розрахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_4 підтверджує наявність у ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 20248,16 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 10,99 грн. та 3 % річних у розмірі 0,85 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не надала суду доказів сплати заборгованості або доказів неналежного надання послуг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині та наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265 ЦПК, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20, міжнародний номер банківського рахунку НОМЕР_3 в АТ «Сенс Банк» у м. Києві, код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та абонентське обслуговування у розмірі 20 248,16 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 10.99 грн., 3% річних у розмірі 0,85 грн., судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 3028,00 грн.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.