Ухвала суду № 136579128, 18.05.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/353/26

2/729/516/26

У Х В А Л А

18 травня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Демченко Л.М.,

за участю секретаря Роєнко А.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,-

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження.

У поданій позовній заяві позивач просить: визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зобов`язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження № 910 від 25 березня 1980 року, складеного Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, а саме: зазначити батьком ОСОБА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , та внести відповідні зміни до графи «Відомості про батька» актового запису про народження.

Ухвалою від 06.04.2026 відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.05.2026 року.

Позивач, його представник у судовому засіданні позовні вимоги просять задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позивача зазначив, що він позовні вимоги визнає в повному обсязі. В судовому засіданні свою заяву підтримав та просив задовольнити позовну заяву позивача.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши позивача, його представника, відповідача дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, враховуючи таке.

Відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як убачається з положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй постанові у справі № 675/2136/19 від 25.05.2022 Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Частиною третьою ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Результат наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що визнання обставин, які не підлягають доказуванню можливе, зокрема, за умов: визнання їх всіма учасниками справи та відсутності у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року в справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17) вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

Отже суд вважає, що не досліджуючи докази у цій справі, неможливо визначити чи відбудеться порушення вимог закону або прав та інтересів як відповідача, який визнав позов, так і ОСОБА_1 , відносно якого вирішується питання, внаслідок прийняття судом визнання позову відповідачем.

На підставі викладеного, суд приходить висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст. 200, 206, 258, 260, 261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_3 позову про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження - відмовити.

Продовжити розгляд справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М.Демченко