Вирок № 136578296, 18.05.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.05.2026

Єдиний унікальний номер 497/1115/26

Провадження № 1-кп/497/157/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 року м.Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12026162270000024 від 13.03.2026 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Болград Одеської області, громадянина України, зі слів: має незакінчену вищу освіту, не одруженого, утриманців не має, офіційно працевлаштований ТОВ «Рошен» торгівельним представником, є особою з інвалідністю 3-ої групи, зареєстрованого і фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України № НОМЕР_1 виданого органом 5129 від 15.12.2025 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року, більш точної дати та часу судовим розглядом не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи на пустирі біля Болградського міського парку, розташованого на території м. Болград Одеської області, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконні виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, з мотивів забезпечення себе наркотичними засобами для рекреаційного вживання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив дії щодо незаконних виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів у порушення діючого законодавства України

При цьому він порушував вимоги ст. ст. 7, 12, 19, 20 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 згідно до яких діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці II визначеної Постановою Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів», на території України забороняється, окрім як певними суб`єктами господарювання (юридичними особами) за наявності в них відповідної ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, що видається у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України № 589 від 03.06.2009 «Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом».

За вказаних обставин в листопаді 2025 року, більш точної дати та часу судовим розглядом не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел, перебуваючи на пустирі біля Болградського міського парку, розташованому на території м. Болграда Одеської області, діючи незаконно, за відсутності передбаченої Законом відповідної ліцензії, зірвав з дикоростучу рослину роду коноплі з листями та суцвіттями, придбавши таким чином речовину рослинного походження для подальшого виготовлення наркотичного засобу канабісу, включеного до таблиці II «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.

У подальшому, ОСОБА_4 у вказаний період часу переніс зірвану рослину за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де зірвав з неї листя та суцвіття. Далі шляхом їх висушування та подрібнення незаконно виготовив та придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, точна маса якого не встановлена, частину якої вживав за допомогою саморобного пристрою для паління, а решту канабісу загальною масою у висушеному стані 65,72 г, незаконно зберігав без мети збуту до 30.03.2026 коли його виявлено та вилучено співробітниками поліції.

Також, ОСОБА_4 , у вказаний період часу, забезпечуючи реалізацію вищевказаного умислу, знаходячись за місцем свого мешкання, діючи з мотивів придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів для власного вживання без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в порушення Закону, для посилення ефекту наркотичного сп`яніння від вживання канабісу, в процесі вживання за допомогою саморобного пристрою для паління, отримав на фрагментах вказаного саморобного пристрою відповідне нашарування часток канабісу, чим виготовив та придбав інший наркотичний засіб, обіг якого обмежено - екстракт канабісу, масою 0,382 г, що включений до таблиці II «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, та внесений до списку наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, який він зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту до 30.03.2026, коли було виявлено та вилучено співробітниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за правовою кваліфікацією: незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Крім того, ОСОБА_4 , наприкінці лютого 2026 року, більш точної дати та часу судовим розглядом не встановлено, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконні придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, з мотивів забезпечення себе наркотичними засобами для рекреаційного вживання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009 (надалі - Закон), не маючи передбаченого Законом дозволу на здійснення законних дій з наркотичними засобами, знаходячись в м. Ізмаїл Одеської області по вул. Авраамовська, знайшов на тротуарі і підібрав згорток з кристалоподібною речовиною білого кольору, який містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, що включений в «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, та внесений до списку наркотичних засобів, обіг якого обмежено (Таблиця II, Список №1), загальним кількісним вмістом метадону 0,199 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», відноситься до невеликого розміру.

За таких обставин, ОСОБА_4 в той же день на власному автомобілі марки «ЗАЗ» моделі «110307» з реєстраційним номером НОМЕР_3 здійснив перевозку вищезазначеного наркотичного засобу до місця свого мешкання у місті Болград, який він зберігав його за місцем свого мешкання без мети збуту до 30.03.2026, коли було виявлено та вилучено співробітниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за правовою кваліфікацією: незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

А відтак, за сукупністю вчиненого ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309 КК України.

Вину свою у вчиненні вище викладених дій обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю та суду пояснив, що перебуває на обліку у лікаря нарколога Ізмаїльської центральної районної лікарні як особа, яка вживала наркотичні засоби, перебував на програмі вживання «метадону». Після завершення цієї програми восени 2025 року, йому було зле, почувався досить погано, тому вирішив відшукати рослину коноплі для особистого вживання.

Приблизно наприкінці листопада місяця 2025 року спустившись на пустир на околиці Болградського міського парку (раніше парк імені Пушкіна) в м.Болград Одеської області, віднайшов дикоростучий кущ коноплі з листям та суцвіттями, зірвав та переніс до дому в домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Дома цей кущ він залишив в прибудові у дворі, де висушив, потім подрібнив, таким чином виготовивши наркотичний засіб. З двох частин пластикових пляшок різного розміру виготовив пристрій для вживання цієї речовини, та з його використанням вживав наркотичну суміш. За вказаний період вживав разів 15, залишок зберігав в пакеті в домоволодінні для особистого вживання.

Окрім цього, наприкінці лютого місяця 2026 року, перебуваючи в м.Ізмаїл по вулиці Авраамовська, випадково знайшов на тротуарі і підібрав згорток з фольги (зрозумів, що це закладка), розгорнувши який виявив кристалоподібну речовину білого кольору, який містить наркотичний засіб метадон. Вказаний пакунок він забрав з собою, та на власному автомобілі марки «ЗАЗ» моделі «110307» - «Славута» з реєстраційним номером НОМЕР_3 перевіз до дому за адресою: АДРЕСА_1 , де вживав і зберігав.

30.03.2026 під час проведення обшуку в його домоволодінні за місцем проживання було виявлено та вилучено співробітниками поліції вказані залишки наркотичних засобів.

Наразі не вживає наркотичних речових, щомісяця проходить обстеження у лікаря нарколога в Ізмаїльській ЦРЛ, де перебуває на обліку.

Провину визнає цілком і беззаперечно, у вчиненому кається, зробив відповідні висновки, запевнив суд, що не буде вживати наркотичних засобів.

Тим самим обвинувачений підтвердив час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, що відповідає обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Обвинуваченим ОСОБА_4 подано письмову заяву з проханням розглядати справу згідно ч.3 ст.349 КК України (а.с.30).

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження здійснено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним обвинувачення пред`явлене ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, з урахуванням визнавальних показів обвинуваченого, та відсутність заперечень з боку сторін кримінального провадження.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за:

-ч.1 ст.309 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , який має постійне місце реєстрації і місце проживання (а.с.37-38), є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства (а.с.39-40), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.41), на «Д» обліку у лікарів психіатра не перебуває (а.с.45), однак перебуває на обліку у лікаря нарколога з 19.03.2012 року (а.с.44), за місцем проживання характеризується негативно (а.с.43).

Обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 передбачених ст.67 КК України не має.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 N 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини).

У рішенні від 15 червня 2022 N 4-р (II)/2022 року Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […] має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].

Отже, принцип домірності зобов`язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 N 1-р/2022).

Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч.1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.

Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Верховного Суду від 10 червня 2020 у справі N 161/7253/18).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що виправлення має на меті шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що є важливим результатом застосування покарання та суттєвим показником його ефективності.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді штрафу в межах санкції інкримінованої останньому статті.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, оцінюючи усі обставини справи та особу обвинувачуваної.

Вирішення судом процесуальних питань.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. А відтак, суд прийшов до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовані на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 02.04.2026 року справа №497/728/26, провадження №1-кс/497/139/26 у вигляді арешту майна.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України (а.с.35, 36), а саме:

- речовину рослинного походження зеленого кольору у сухому стані у виді листя та суцвіття, які зовні схожі на частини рослини коноплі, яке упаковано у спеціальний сейф-пакет пакет Національної поліції України PSP 3228756;

- саморобний пристрій для вживання наркотичного засобу канабісу, який складається з верхньої частини пластикової пляшки у горловині якого вставлений фрагмент фольги та пластикової ємності на внутрішніх поверхнях якого наявні нашарування речовини коричневого кольору, який упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України WAR 1825053;

- пакет з речовиною рослинного походження у сухому стані у виді гілок з листям та суцвіттями, які зовні схожі на частини рослини коноплі, який упаковано у спеціальний сейф-пакет пакет Національної поліції України WAR 1750036;

- два паперових згортка з кристалоподібними речовинами білого кольору, які упаковані у спеціальні сейф - пакети Національної поліції України KIV 1128800 та NPU 5145178

- слід знищити.

Відповідно до статей 118, 122, 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_4 належить стягнути на користь Державного бюджету України процесуальні витрати:

-на залучення експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової експертизи з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: висновок від 20.04.2026 № СЕ-19/116-26/8589-НЗПРАП (згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи: за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження») у розмірі 6739.04 гривень (а.с.33);

- на залучення експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової експертизи з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: висновок від 22.04.2026 № СЕ-19/116-26/8587-НЗПРАП (згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи: за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження») у розмірі 5776.32 гривень (а.с.34);

Всього: 12 515.36 гривень.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Міра запобіжного заходу до ОСОБА_4 не застосовувалася та відсутні наразі підстави для її застосування.

На підставі ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 368, 370, 373 ч.2, 374, 376, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 гривень (сімнадцять тисяч гривень).

Реквізити для оплати штрафу по кримінальному провадженні;

Болградська громада

отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/21081100

код за ЄДРПОУ 37607526

банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

код банку отримувача: 899998

рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660

код класифікації доходів бюджету 21081100

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, що застосовані на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 02.04.2026 року справа №497/728/26, провадження №1-кс/497/139/26 про арешт майна.

Речові докази:

- речовину рослинного походження зеленого кольору у сухому стані у виді листя та суцвіття, які зовні схожі на частини рослини коноплі, яке упаковано у спеціальний сейф-пакет пакет Національної поліції України PSP 3228756;

- саморобний пристрій для вживання наркотичного засобу канабісу, який складається з верхньої частини пластикової пляшки у горловині якого вставлений фрагмент фольги та пластикової ємності на внутрішніх поверхнях якого наявні нашарування речовини коричневого кольору, який упаковано у спеціальний сейф - пакет Національної поліції України WAR 1825053;

- пакет з речовиною рослинного походження у сухому стані у виді гілок з листям та суцвіттями, які зовні схожі на частини рослини коноплі, який упаковано у спеціальний сейф-пакет пакет Національної поліції України WAR 1750036;

- два паперових згортка з кристалоподібними речовинами білого кольору, які упаковані у спеціальні сейф - пакети Національної поліції України KIV 1128800 та NPU 5145178

- знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданого органом 5129 від 15.12.2025 року, РНОКПП НОМЕР_2

на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 12 515.36 гривень (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень тридцять шість копійок).

Реквізити для оплати процесуальних витрат по кримінальному провадженню:

Болградська міська громада

отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/24060300

код за ЄДРПОУ 37607526

банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача: UA548999980313060115000015660

Міру запобіжного заходу до ОСОБА_4 - не застосовувати.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення можуть бути подані апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1