Рішення № 136577375, 15.05.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/2125/25

Провадження № 2/439/187/26

15 травня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.,

за участі секретарясудового засідання Бойко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у засіданні приймали участь:

представник позивача - Омельченко Є.В.,

представник відповідача адвокат Коротинська А.П.,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (АТ «А-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачем окрім Анкети-Заяви також підписано і Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого. Паспорт продукту підписано боржником за допомогою електронного підпису у вигляді ОТП-паролю.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 19.10.2025 має заборгованість - 141408,63 грн, яка складається з: 112 587,51 грн - заборгованість за кредитом; 28821,12 грн - заборгованість по відсоткам; - 0,00 грн - пеня; - 0,00 грн - штраф.

Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення Відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяти на себе зобов`язання. На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-БАНК», саме тому позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості в сумі 141 408,63 грн.

Від представника відповідача адвоката Коротинської А.П. надійшов відзив на позовну заяву у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог покликаючись на таке.

До позовної заяви позивачем не надано Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку, що укладена саме 24.03.2022, на яку позивач посилається. А тому усі наступні посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг А-Банку є безпідставними та неправомірними. Окрім того, відповідач не погоджується з розрахунками заборгованості, оскільки з матеріалів справи, встановлено, що АТ «А-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідачем підписано Анкету-Заяву від 24.03.2022 та підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому зазначені умови кредитування, строки, процентна ставка та багато іншого. Проте, до позовної заяви Позивачем не додано підписану Анкету-Заяву від 24.03.2022 та додано Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», який не містить підпису відповідача. Тобто, АТ «А-Банк» не надало суду доказів досягнення згоди з відповідачем усіх істотних умов кредитного договору.

Окрім цього, зазначає, що до позовної заяви на підтвердження суми позовних вимог не надано жодних належних та допустимих доказів, якими підтверджується сума заборгованості та відповідно сума позовних вимог позивача, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 22.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначене судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, мотивуючи свою позицію аргументами зазначеними у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 17.12.2012 ОСОБА_1 підписав власноручним підписом Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банк.

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку містить лише анкетні дані відповідача та застереження щодо захисту персональних даних тощо.

Також, з поданих позивачем документів вбачається, що відповідач 24.03.2022 підписавПаспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена`простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП 0230 з номера телефону НОМЕР_1 , який зазначений у Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

У пункті 3 Паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» вказано основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; . Сума/ліміт кредиту до 200 000,00 грн, строк кредитування 240 місяців з правом автоматичного продовження, мета отримання кредиту - на споживчі потреби.

Пунктом 4 Паспорту споживчого кредиту передбачено, що: пільгова процентна ставка становить 0,000001% річних, пільговий період - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Базова процентна ставка: 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості). Тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит). Також, до позову додано Умови та правила надання банківських послуг АТ «А Банком».

Як вбачається зі поданих позивачем документів, договір складається із Анкети-заяви про приєднання до Правил і умов, Паспорта споживчого кредиту та самих Правил та умов.

Відповідачу ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, що вбачається із виписки по картці за період з 29.04.2022 року по 01.10.2025 року.

З довідки за лімітами вбачається, що ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 24.03.2022 року за період з 24.03.2022 року по 19.10.2025 року встановлено кредитний ліміт 30000,00 грн, який був збільшений до суму в 112600,00 грн.

Окрім цього, відповідно до Довідки за картами встановлено, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , строком дії до листопада місяця 2028 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_6 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

Із наданого позивачем Розрахунку заборгованості за договором №б/н від 24.03.2022 вбачається, що станом на 19.10.2025 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 141 408,63 грн, з яких: 112 587,51 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28 821,12 грн - заборгованість за процентами.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності.

До укладення договору про споживчий кредиткредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту(частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Термін «паспорт споживчого кредиту» вживається у Законі України «Про споживче кредитування» лише в розділі II «Інформаційне забезпечення договору про споживчий кредит та дії, що передують його укладенню» та у Додатку 1 зі стандартизованою формою такого паспорта. Приписи про умови договору про споживчий кредит, його форму, порядок укладення та розірвання визначені у розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

З огляду на ці норми закону паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон України «Про споживче кредитування» включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).

Також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Отже, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Як вбачається з матеріалів справи, паспорт споживчого кредиту містить відомості щодо процентної ставки, що застосовується в разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту. Однак, дана інформація має загальний характер та є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не свідчить, що відповідачем було погоджено та встановлено банком відсотки саме у такому розмірі, який позивач просить стягнути як заборгованість за відсотками. Окрім того, слід взяти до уваги, що в роздруківці Паспорта споживчого кредиту вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо. Споживач, підписавши такий документ, підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації споживача, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для споживача, у тому числі в разі невиконання останнім зобов`язань за таким договором.

Враховуючи те, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та має інформативний характер для споживача, слід критично оцінювати можливість доведення факту належного повідомлення відповідача про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків, шляхом підписання паспорта споживчого кредиту.

Окрім того, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вбачав наявні підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені закономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку від 17.12.2012 процентна ставка не зазначена.

Позивач, обґрунтовуючи своє право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від №б/н 24.03.2022, покликається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» як невід`ємні частини спірного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме зазначені Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «Акцент-Банку 17.12.2012, а також те, що вказані документи на момент підписання Паспорту споживчого кредиту, отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках їх нарахування.

З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові по справі № 342/180/17 від 03.07.2019 суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ ««Акцент-Банк»» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (24.03.2022) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20.10.2025), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові по справі 342/180/17-ц, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. З урахуванням викладеного, висновку Великої Палати Верховного Суду у згаданому рішенні по справі № 342/180/17, суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Акцент-Банк», який міститься в матеріалах даної справи та не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24.03.2022 шляхом підписання заяви-анкети 17.12.2012 та Паспорту споживчого кредиту 24.03.2022.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» 28 821,12 грн заборгованості за відсотками.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у вищевказаному рішенні по справі № 342/180/17 зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, строку повернення кредиту (користування ним), надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Не підтверджує вказаних обставин і паспорт споживчого кредиту, що міститься в матеріалах справи.

Як вбачається із Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24.03.2022, що наданий позивачем, загальна сума оплат за договором з моменту виникнення просточеної заборгованості за наданими коштами (30.04.2024) склала 32 959,24 грн, а саме: 30.04.2024 - 100 грн, 02.05.2024 - 4000,000 грн, 23.05.2024 - 3000,00 грн (2 675,10 грн тіла кредиту, 324,90 грн зараховано в проценти), 28.06.2024 - 749,57 грн (707,97 грн тіло, 41,60 грн зараховано в проценти), 16.09.2024 - 2000,00 (1483,74 грн тіло, 516,26 зараховано в проценти), 06.10.2024 - 2427 (901,20 грн тіло, 1525,8 грн зараховано в проценти), 16.10.2024 - 3600,00 грн (3491,00 грн тіло, 109 грн зараховано в проценти), 22.10.2024 - 135,42 грн зараховано в проценти, 04.11.2024 - 2791,36 грн (1600,28 грн тіло, 1191,08 грн зараховано в проценти), 17.12.2024 - 3150,00 грн (3050,00 грн тіло, 100 грн зараховано в проценти), 26.01.2025 - 3268,00 грн зараховано в проценти, 26.02.2026 -197,48 грн зараховано в проценти, 28.02.2025 - 3609,39 грн зараховано в проценти, 02.04.2025 - 3616,44 грн зараховано в проценти, 28.06.2025 - 450,00 грн зараховано в проценти.

Позивач безпідставно зарахував в рахунок погашення процентів за користування кредитом 15 085,37 грн, які мають бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) та в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 712/9613/15-ц (провадження № 61-46733св18), в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 22.04.2024 № 559/1622/19 зроблено висновок, що Суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» 28 821,12 грн заборгованості за відсотками, із урахуванням проведених відповідачем оплат у сумі 15 085,37 грн, які зараховані позивачем у рахунок заборгованості за відсотками, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 97 502,14 грн (141 408,63 грн - 28 821,12 грн - 15 085,37 грн).

Отже, суд дійшов до висновку про задоволенню позову частково в сумі 97502,14 грн, що становить 68,95% від заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1670,24 грн (2422,4*68,95%).

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.03.2022 року у розмірі 97 502,14 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 1670,24 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_7 .

Повний текст судового рішення складено 15 травня 2026 року.

Суддя Т.Л.Войтюк