Рішення № 13657631, 24.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.11                                                                                 Справа № 8/283

За позовом Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація»», м. Луганськ,

до Луганського міського комунального аптечного підприємства, м. Луганськ, -

про стягнення 157408 грн. 86 коп.,

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Шубіній І.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Кузнецова Н.М. –юрист 1-ї категорії, - довіреність №1656 від 28.12.10 року;

від відповідача - представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

встановив:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за медикаменти у сумі 157408,86 грн., продані позивачем –відповідачеві за період з 03.02.09 року по 06.03.10 року, нарахованого ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем вимог чинного законодавства про сплату повної вартості купленого товару.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 13.12.10 року до 10.01.11 року та з 10.01.11 року до 24.01.11 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

20.12.10 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (вих. №1606 від 20.12.10 року), відповідно до якої додатково до уже заявленої суми боргу у розмірі 157408,86 грн. він просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 41017,31 грн. за медикаменти, продані позивачем - відповідачеві у період з 24.03.09 року по 29.09.09 року через свій структурний підрозділ –Луганську фармацевтичну фабрику, з огляду на що загальна сума позовних вимог становить 198426,17 грн. (157408,86 грн. + 41017,31 грн.).

Судом прийнято цю заяву та враховано при вирішенні спору по суті.

До початку судового засідання 24.01.11 року позивач подав клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі (з урахування внесених до нього змін).

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (том 1, а.с.1; том 2, а.с.55), у т.ч. документальним підтвердженням факту вручення оператором поштового зв’язку 02.12.10 року уповноваженій особі відповідача ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення її до слухання (том 2, а.с.21, 35) та про відкладення її розгляду (том 2, а.с.37).

За таких обставин суд вважає, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

Зі змісту відзиву на позов (вих. №42/1 від 07.12.10 року) вбачається, що відповідач визнає його у повному обсязі (том 2, а.с.24-25).

10.01.11 року, поштою, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вих. №3 від 05.01.11 року).

Позивач заперечив проти задоволення цього клопотання, пославшись на закінчення встановленого чинним законодавством терміну розгляду спору; згоден на вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, а також те, що термін розгляду справи, встановлений ч.3 ст. 69 ГПК України, добігає кінця 29.01.11 року, що унеможливлює її подальше відкладення, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43,69 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.          

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Сторони за цим спором не укладали між собою договір купівлі-продажу.

У період з 03.02.09 року по 06.03.10 року позивач (продавець) відпустив на користь відповідача медикаменти на загальну суму 158608,86 грн., що підтверджується:

видатковими накладними, кожна з яких містить докази отримання товару відповідачем (підпис уповноваженої ним особи, скріплений печаткою відповідача): №00-0007900 від 03.02.09 року на суму 20,25 грн.; №00-0007902 від 03.02.09 року на суму 21,84 грн.; №00-0007903 від 03.02.09 року на суму 2293,41 грн.; №00-0007904 від 03.02.09 року на суму 4,50 грн.; №05-0001892 від 03.02.09 року на суму 179,60 грн.; №00-0007895 від 03.02.09 року на суму 6234,43 грн.№00-0007896 від 03.02.09 року на суму 5946,66 грн.; та ін. (том 1, а.с.8-156);

довіреностями ЯМЧ №747060 від 02.02.09 року на ім’я Книш В.Г.; ЯМЧ №747066 від 12.02.09 року на ім’я Захарченко І.М.; та ін.) (том 2, а.с.4-14).

У зв’язку з тим, що відповідач вартість отриманого товару (медикаментів) сплатив частково –на суму 1200,00 грн., - 22.10.10 року позивач спрямував на його адресу вимогу про сплату у 7-миденний термін заборгованості у сумі 157408,86 грн. (вих.№1366 від 22.10.10 року) (том 2, а.с.1-2), яке відповідач отримав 25.10.10 року (том 2, а.с.3).

Вказана сума боргу за вищепереліченими накладними мала місце на день звернення позивача з цим позовом до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання вимоги від 22.10.10 року за вих. №1366 відповідач сплатив частку боргу у розмірі 850,00 грн., оскільки згідно акту взаємозвірки розрахунків станом на 08.12.10 року залишок суми боргу склав 156558,86 грн., наявність якого відповідач визнав та підтвердив шляхом підписання цього акту (том 2, а.с.29).

З огляду на вищевикладене суд не погоджується з твердженням позивача про те, що залишок суми боргу за вищеозначеними накладними станом на день вирішення спору становить 157408,86 грн., - фактично має місце борг у сумі 156558,86 грн.

Крім медикаментів, про які сказано вище у цьому рішенні, позивач через свій структурний підрозділ - Луганську фармацевтичну фабрику – у період з 24.03.09 року по 29.09.09року відпустив на користь відповідача також медикаменти на загальну суму 44966,86 грн., що підтверджується наданими ним до справи:

накладними, кожна з яких містить докази отримання товару відповідачем (підпис уповноваженої ним особи, скріплений печаткою відповідача):

№635 від 24.09.09 року на суму 6430,60 грн.; №656 від 29.09.09 року на суму 14900,58 грн.; №655 від 29.09.09 року на суму 6100,46 грн.№636 від 24.09.09 року на суму 3780,35 грн.; №427 від 07.07.09 року на суму 9513,98 грн.; №175 від 24.03.09 року на суму 4240,87 грн. (том 2, а.с.39-45);

довіреностями:

ЯМЧ №747104 від 07.07.09 року; ЯМЧ №747072 від 24.03.09 року; та ін. (том 2, а.с.46-48).

Позивач стверджує, що відповідач частково сплатив вартість вищезгаданого товару на суму 3949,55 грн., внаслідок чого станом на 01.12.10 року залишок боргу у цій частині спору становив 41017,31 грн.

Наявність даної суми боргу відповідач визнав шляхом підписання акту звірення взаємних розрахунків станом на 15.12.10 року.

З огляду на викладене загальна сума боргу на день вирішення боргу становить 197576,17 грн. (156558,86 грн. + 41017,31 грн.), а не 198426,17 грн., - тобто позивач, визначаючи її, припустився фактичної помилки.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково (з урахуванням їх уточнення) з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами мають місце правовідносини купівлі-продажу, які виникли на підставі договору-купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб, що відповідає нормам, викладеним у ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України та у ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі –ГКУ).

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-миденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Позивач документально довів, що він пред’явив до відповідача вимогу про сплату боргу у конкретний термін, однак відповідач борг не сплатив.

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

          Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст. 662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися вимог вищецитованої статті.

Такий його обов’язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Позивач ставить вимогу лише про стягнення основного боргу, - що є його правом.

          Таким чином, оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (з урахуванням їх уточнення) з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст.49 ГПК України, суд покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36, 43,44, 47,47-1, ч. 2 ст. 49 та ст.ст. 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Луганського міського комунального аптечного підприємства, ідентифікаційний код 24183436, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Волкова, 39, - на користь Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація"", ідентифікаційний код 01975442, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Леніна, 1, - борг за поставлені медикаменти у сумі 197576,17 грн. (сто дев’яносто сім тисяч п’ятсот сімдесят шість) грн. 17 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 1984 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят чотири) грн. 26 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          4.Стягнути з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація"", ідентифікаційний код 01975442, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Леніна, 1, - на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, банк: ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО: 24046582, КБК –22090200, символ звітності банку –095 –державне мито у сумі 0 (нуль) грн. 01 коп.; видати наказ Ленінській МДПІ у місті Луганську.           

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 24.01.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 25 січня 2011 року.

Суддя                                                   А.П.Середа