Рішення № 13657578, 17.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.11 Справа № 4/29

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м.Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

смт. Новопсков Луганської області

про стягнення 9972 грн. 87 коп.

Склад суддів: головуючий суддя Батюк Г.М.

суддя Лісовицький Є.А.,

суддя Ворожцов А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача ОСОБА_1, НОМЕР_1 виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 21.06.2008 .

Розпорядженням заступника голови господарського суду Воронько В.Д. від 29.07.2010 виключено зі складу колегії суддю Василенко Т.А. та введено до складу колегії суддю Лісовицького Є.А.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 5907,02 грн., штрафу у сумі 1962,48 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1377 грн. 92 коп. та пені у сумі 725 грн. 45 коп.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 15% річних у сумі 1377 грн. 92 коп., згідно розрахунку ціни позову (а.с.9), однак, у резолютивній частині позовної заяви зазначено вимогу інфляційні у сумі 1377 грн. 92 коп., тому судова колегія вважає, що позивачем помилково зазначена вимога - інфляційні у сумі 1377 грн. 92 коп. На підставі викладеного, за даним позовом позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 5907,02 грн., штрафу у сумі 1962,48 грн., 15% річних у сумі 1377 грн. 92 коп. та пені у сумі 725 грн. 45 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву, зданим у засіданні суду 04.03.2010, вимоги позову відхилив у повному обсязі за їх безпідставністю, посилаючись на те, що спірні додаткові угоди та видаткові накладні він не підписував та товар не отримував.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.08.2010 за клопотанням відповідача, в порядку ст. 41 ГПК України, призначено по справі № 4/29 судову почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_1 на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- чи виконаний підпис у додатковій угоді № Ук-14-0023ДС4 від 14 липня 2008 року ОСОБА_1 чи іншою особою?;

- чи виконаний підпис у видатковій накладній № Ук-14-0027 від 16 травня 2008 року ОСОБА_1 чи іншою особою?;

- чи виконаний підпис у видатковій накладній № Ук-14-0039 від 16 липня 2008 року ОСОБА_1 чи іншою особою ?

- чи виконаний підпис у додатковій угоді № Ук-14-0023ДС1 від 15 травня 2008 року ОСОБА_1 чи іншою особою? Проведення експертизи доручено науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України у Луганській області, який розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Луначарського,38. Витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача по справі.

Представник позивача у засідання суду 17.01.2011 не прибув, жодних клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, справа розглядається, відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши представника відповідача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, судова колегія,

в с т а н о в и л а:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»( далі- Новий кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг України»( далі- Кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги № 6 від 01.08.2009 року, згідно якого Кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги за Договором поставки від 25.04.2008 № Ук-14-0023 (далі- Основний договір) та додаткових угод до нього від 15.05.2008 № Ук-14-0023ДСІ, від 14.07.2008 № Ук-0023ДС4 ( далі- Додаткові угоди), укладений між Кредитором та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

МіжТовариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг України»

(далі- Продавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1( далі- Покупець, відповідач) був укладений договір поставки № Ук-14-0023 від 25.04.2008 (надалі - Договір поставки) та додаткові угоди до нього.

Відповідно до п.1.1. Договору поставки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг України»зобов'язано передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язаний прийняти й оплатити засоби захисту рослин (надалі - Товар).

На виконання умов Договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг України» здійснило поставку товару відповідачу на загальну суму 13083,20 грн. за видатковими накладними:

№ Ук-14-0023 від 05.05.2008 на суму 5084,00 грн.;

№ Ук-14-0027 від 16.05.2008 на суму 1333,20 грн.

№ Ук-14-0039 від 16.07.2008 на суму 6666,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставки Покупець ( відповідач у справі) сплачує вартість Товару шляхом передоплати в розмірі 100% від загальної ціни договору протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору., а враховуючи п. 2.5. Договору поставки у випадку не виконання Покупцем обов'язку про попередню оплату Товару (п. 2.1. Договору) і виконанням продавцем своїх зобов'язань по поставці Товару (зустрічне виконання), Покупець зобов'язаний оплатити повну вартість Товару ( ціну договору) протягом 3-х днів з моменту отримання Товару.

Позивач у позові зазначив, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар за видатковою накладною № Ук-14-0039 від 16.07.2008 на суму 6666,00 грн. сплативши 16.07.2008 - 6639,34 грн., а також сплатив суму в рахунок часткової оплати боргу у розмірі 536,84 грн. - 23.07.2008 ( а.с.17,18).

Позивач зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 5907,02 грн.

Позивач, відповідно до умов п. 5.4 Договору поставки, за прострочення виконання зобов'язань, передбачених пунктом 2.5. даного договору, більше ніж 30 днів, нарахував відповідачу штраф у розмірі пятнадцяти відсотків від ціни договору, що складає 1962грн. 48 коп.

Також, відповідно до умов п.5.2. Договору поставки, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, що діяла в період нарахування пені, яка складає 725 грн. 45 коп. за період з 08.05.2008 по 05.11.2008.

Позивач у позові зазначив, що відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу, кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу, інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а у пункті 5.5. Договору поставки закріплено, що сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі п'ятнадцяти відсотків річних.

Позивачем заявлені вимоги, відповідно до п. 5.5 Договору поставки, щодо стягнення з відповідача 15% річних від простроченої суми у розмірі 1377 грн. 92 коп.

Оскільки відповідач не провів оплату за поставлений товар позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 5907,02 грн., штрафу у сумі 1962,48 грн., 15% річних у сумі 1377 грн. 92 коп. та пені у сумі 725 грн. 45 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву, зданим у засіданні суду 04.03.2010 вимоги позову відхилив у повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши за матеріалами справи доводи представником судового процесу та надані ними докази судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість позову, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг України»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір поставки № Ук-14-0023 від 25.04.2008 та укладені додаткові угоди до вказаного договору поставки, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг України»зобов'язано передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язаний прийняти й оплатити засоби захисту рослин (п.1.1 Договору поставки)( а.с..11-13).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Хімагромаркетинг України» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладена додаткова угода № Ук-14-0023ДС1 від 15.05.2008 до договору поставки № Ук-14-0023 від 25.04.2008, якою сторони зазначили про домовленість доповнити договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин на загальну суму 1333,20 грн. та додаткова угода № Ук-14-0023ДС4 від 14.07.2008 до договору поставки № Ук-14-0023 від 25.04.2008, якою зазначили про домовленість доповнити договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин на загальну суму 6666,00 грн. (а.с.12 -13).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно п.1 ст. 664 ЦК України, обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцю або надання товару в розпорядження покупця.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Хімагромаркетинг України», згідно з умовами договору поставки № Ук-14-0023 від 25.04.2008, поставив відповідачу товар на загальну суму 13083,20 грн., що підтверджено видатковими накладними: № Ук-14-0023 від 05.05.2008 на суму 5084,00 грн.; № Ук-14-0027 від 16.05.2008 на суму 1333,20 грн.; № Ук-14-0039 від 16.07.2008 на суму 6666,00 грн. (а.с.14-16), але відповідач провів часткову оплату за поставлений товар, тому залишок заборгованості відповідача перед ТОВ «Хімагромаркетинг України» складає 5907 грн. 02 коп.

Як вбачається, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»( далі- Новий кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг України»( далі- Кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги № 6 від 01.08.2009, згідно якого Кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги за Договором поставки від 25.04.2008 № Ук-14-0023 (далі- Основний договір) та додаткових угод до нього від 15.05.2008 № Ук-14-0023ДСІ, від 14.07.2008 № Ук-0023ДС4 ( далі- Додаткові угоди), укладений між Кредитором та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 ( а.с. 23).

Правовідносини сторін встановлені договором про відступлення права вимоги № 6 від 01.08.2009.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобовязанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчинюється у такій самій формі , що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 516 ЦК України встановлено, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

В той же час відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимог нового кредитора у зобовязанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент предявлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обовязок до предявлення йому вимог новим кредитором, - на момент його виконання.

За клопотанням відповідача ухвалою господарського суду Луганської області від 30.08.2010, з метою встановлення особи, яка підписала додаткову угоду № Ук-14-0023ДС4 від 14 липня 2008 року та додаткову угоду № Ук-14-0023ДС1 від 15 травня 2008 року, оскільки це має істотне значення для вирішення справи, та потребує спеціальних знань, і з метою повного всебічного та обєктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням задоволення клопотання відповідача по справі про призначення почеркознавчої експертизи, призначив судову почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_1 на додаткових угодах та видаткових накладних, на вирішення якої поставлені наступні питання :

- чи виконаний підпис у додатковій угоді № Ук-14-0023ДС4 від 14 липня 2008 року ОСОБА_1 чи іншою особою?;

- чи виконаний підпис у видатковій накладній № Ук-14-0027 від 16 травня 2008 року ОСОБА_1 чи іншою особою?;

- чи виконаний підпис у видатковій накладній № Ук-14-0039 від 16 липня 2008 року ОСОБА_1 чи іншою особою ?

- чи виконаний підпис у додатковій угоді № Ук-14-0023ДС1 від 15 травня 2008 року ОСОБА_1 чи іншою особою? Проведення експертизи доручено науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України у Луганській області, який розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Луначарського,38. Витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача по справі.

Висновком експерта судово почеркознавчої експертизи № 380/2 від 22.09.2010 у справі № 4/29 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді № Ук-14-0023ДС4 від 14 липня 2008 року, видатковій накладній № Ук-14-0027 від 16 травня 2008 року , видатковій накладній № Ук-14-0039 від 16 липня 2008 року , додатковій угоді № Ук-14-0023ДС1 від 15 травня 2008 року, - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Відповідно до статті 43. ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судова колегія приймає висновок експерта судово почеркознавчої експертизи № 380/2 від 22.09.2010 у справі № 4/29 у якості належного доказу.

Судова колегія вважає, що вимоги позову про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 5907,02 грн., не обґрунтованими, такими, що спростовуються висновком експерта, який суд прийняв у якості належного доказу, тому у задоволенні позовних вимог щодо відповідача , слід відмовити.

У звязку з тим, що судова колегія відмовила у задоволені позову щодо з відповідача основного боргу у сумі 5907,02 грн., тому у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 1962,48 грн., 15% річних у сумі 1377 грн. 92 коп. та пені у сумі 725 грн. 45 коп. слід відмовити.

У судовому засіданні 17.01.2011 оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідачем відповідно до квитанції № 00741У від 05.01.2011 на суму 1095,25 грн. була проведена оплата, відповідно до ст. 41 ГПК України, науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України у Луганській області за проведення експертизи, яка підлягає стягненню з позивача.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту, судові витрати та витрати на проведення експертизи покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 41, 42,44,49, 82, 84, 85 ГПК України, судова колегія ,-

в и р і ш и л а :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», проспект Возз»єднання, 15, м.Київ, код ЄДРПОУ 30262667 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 суму 1095грн.25 коп., видати наказ відповідачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено - 24.01.2011.

Суддя Г.М.Батюк

Суддя Є.А.Лісовицький

Суддя А.Г. Ворожцов

Пом. Судді Ю.А.Зайцева.