Рішення № 13657469, 17.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.11 Справа № 17/358

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Екологічна ініціатива”, смт. Калинове Попаснянського району Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об‘єднання”, м. Луганськ

про стягнення 39034 грн. 24 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Лисенко С.Б., довіреність № 256 від 26.03.2010;

від відповідача: Томілін А.Ю., довіреність № 24 від 01.01.2011.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в сумі 38899,96 грн. та 3% річних у сумі 137,48 грн.

У судовому засіданні 04.01.2011, відповідно до статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 17.01.2011 на 10 год. 00 хв.

Позивачем у судовому засіданні 17.01.2010 було надано заяву про зменшення позовних вимог № б/н від 17.01.2010, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти в сумі 38899,96 грн. та 3% річних у сумі 134,28 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 01ю/1474 від 30.12.2010, зокрема, зазначає, що Додаткова угода від 16.12.2009 б/н до Договору набула чинності і була обов'язковою для позивача та відповідача з 07.09.2010. Оскільки постанова у справі № 17/70пд, якою скасовано рішення господарського суду Луганської області від 12.07.2010 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 у справі № 17/70пд, прийнята Вищим господарським судом 02.11.2010, зазначенні рішення суду першої та апеляційної інстанції втратили чинність 02.11.2010. Таким чином додаткова угода від 16.12.2009 б/н до договору № А 2052 від 01.12.2007 втратила чинність для позивача та відповідача 02.11.2010.

Згідно з цим, Додаткова угода від 16.12.2009 б/н до Договору була чинна з 07.09.2010 по 02.11.2010 відповідно до рішень суду першої та апеляційної інстанції, які були чинними у зазначений період.

Отже, як вважає відповідач, він правомірно пред'явив рахунки на оплату послуг з перетікання реактивної електричної енергії за вересень-листопад 2010 року (в який увійшов період з 07.09.2010 по 02.11.2010), виставленні виходячи з умов додаткової угоди від 16.12.2009 б/н до Договору, правовою підставою чого були чинні у зазначений період рішення господарського суду Луганської області від 12.07.2010 у справі № 17/70пд та постанова Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 у справі № 17/70пд.

Крім того, на думку відповідача, вимога щодо стягнення 3% річних у сумі 134,28 грн. у зв'язку з неповернення коштів у сумі 38899,96 грн., зайво сплачених, на думку позивача, за послуги з перетікання реактивної електричної енергії є незаконною, оскільки сума 38899,96 грн. отримана відповідачем з передбачених чинним законодавством підстав.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Екологічна ініціатива” (позивач у справі), як Споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об‘єднання” (відповідач у справі), як Постачальником, був укладений договір №А2052 від 01.12.2007 (далі – Договір), який набрав чинності 28.04.2009, відповідно до постанови Луганського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 у справі №14/248пд (22/260-08-4/122пд).

За умовами пункту 1.1 Договору Постачальник (позивач у справі) зобов’язався постачати електричну енергію Споживачу (відповідачу у справі) для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 5700,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатків до договору „Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача” та „Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача”, а Споживач –оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 7.5 Договору, якщо сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці складає 5000 кВт/год і більше, споживач вносить оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Відповідно до пункту 6 додатку до договору „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії” величина ЕЕРП (D) дорівнювала 0,0358.

15.06.2009 сторонами у справі укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії, якою додаток до цього договору „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії” викладено у новій редакції, за якою величина економічного еквіваленту реактивної потужності (далі - ЕЕРП ) стала дорівнювати 0,0372 (а.с.35).

Відповідно до умов договору позивач отримував рахунки про сплату послуг з перетікань реактивної електричної енергії, яка обраховувалась, в тому числі, з урахуванням величини ЕЕРП (D) = 0,0372, та сплачувало їх.

Рішенням господарського суду від 12.07.2010 у справі № 17/70пд, що набрало чинності з дати винесення постанови постановою Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2010, якою воно залишено без змін, вирішено спонукати ТОВ фірму «Екологічна ініціатива»укласти з ТОВ «ЛЕО»додаткову угоду б/н від 16.12.2009 до Договору, згідно якої величина ЕЕРП (D) стала дорівнювати 0,0538.

Відповідачем з 07.09.2010 виставлялись рахунки на оплату послуг з перетікань реактивної електричної енергії з урахуванням величини ЕЕРП (D) 0,0538, а саме рахунки № А2052/9/3 на оплату послуг з перетікань реактивної електричної енергії, за вересень 2010 року на суму 68544,50 грн., № А2052/10/3 на оплату послуг з перетікань реактивної електричної енергії за жовтень 2010 року на суму 65064,43 грн. та № А2052/11/3 на оплату послуг з перетікань реактивної електричної енергії за листопад 2010 року на суму 39799,52 грн. (а.с.39-41), які були сплачені Позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1543 від 05.10.2010, № 1664 від 25.10.2010, №1703 від 02.11.2010, № 1943 від 07.12.2010 (а.с.42-45).

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010 у справі №17/70пд рішення господарського суду Луганської області від 12.07.2010 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 скасовано, а справу №17/70пд передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, позивач робить висновок, що додаткова угода від 16.12.2009 б/н, до Договору, якою встановлено величину ЕЕРП (D) рівною 0,0538, є неукладеною.

У зв’язку із прийняттям постанови Вищим господарським судом України, позивач звернувся до відповідача листом від 16.11.2010 № 198 з проханням зробити перерахунок оплати послуг з перетікань реактивної електричної енергії за вересень –жовтень 2010 року, та скоригувати дані у бухгалтерському обліку, з метою приведення відносин, щодо оплати послуг з перетікань реактивної електричної енергії у відповідність до умов Договору.

24.11.2010 на адресу позивача від начальника Стахановського РЕМ ТОВ «ЛЕО»надійшов лист за вихідним № 5659 з відмовою у проведенні перерахунку.

У зв'язку із зазначеними обставинами позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у сумі 38899,96 грн., у зв’язку з тим, що підстава набуття цих коштів згодом відпала.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 134,28 грн. за період з 03.11.2010 по 14.12.2010.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, додаткова угода № б/н від 16.12.2009 до Договору, яка була підставою нарахування відповідачем вартості реактивної електроенергії виходячи зі встановленого вказаною додатковою угодою ЕЕРП (D) рівного 0,0538, є неукладеною, оскільки були скасовані судові рішення, якими спонукалось її укласти в редакції позивача.

Частиною 5 статті 188 ГК України встановлено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Однак, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції були скасовані Вищим господарським судом України, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже спонукання позивача до укладення додаткової угоди було здійснено с порушенням чинного законодавства та, у зв’язку зі скасуванням рішення та постанови, додаткова угода не була укладена взагалі.

Крім того, в резолютивній частині рішення у справі №17/70пд було вказано: «Спонукати відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю Фірму “Екологічна ініціатива” укласти з позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, додаткову угоду № б/н від 16.12.2009 до договору про постачання електричної енергії № А2052 від 01.12.2007. Також резолютивна частина не містить умов, на яких слід укладати таку додаткову угоду.

З наведеного вбачається, що згідно рішення у справі №17/70пд відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми “Екологічна ініціатива” мало місце спонукання вчинити певні дії, а саме, спонукання до укладення спірної додаткової угоди в редакції ТОВ «ЛЕО», а не безпосередньо внесення змін до договору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 38899,96 грн., оскільки підстава, з урахуванням якої вони були нараховані, згодом відпала.

Згідно частини 2 статті 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Як встановлено у статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення 3% річних у сумі 134,28 грн. за період з 03.11.2010 по 14.12.2010 відповідає чинному законодавству, є обґрунтованою та вірно нарахованою.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 38899,96 грн. та 3% річних у сумі 134,28 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно зі статтею 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайове, 35а, код ЄДРПОУ 31443937 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми “Екологічна ініціатива”, смт. Калинове Попаснянського району Луганської області, вул. Фрунзе, 23, код ЄДРПОУ 20286872, безпідставно набуті грошові кошти в сумі 38899,96 грн. та 3% річних у сумі 134,28 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 390,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,98 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 24.01.2011.

Суддя О.С. Фонова