Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.11 Справа № 16/105пд
За позовом Дочірнього підприємства “Рубіжанський ринок” Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Рубіжне Луганської області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 12979 грн. 35 коп., розірвання договору та зобовязання вчинити певні дії,
Суддя Шеліхіна Р.М.
секретар судового засідання Скрипник М.С.
за участю представників сторін:
від позивача представник не прибув;
відповідач ОСОБА_1,
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 11812 грн. 50 коп. за період з січня 2008 року по листопад 2010 року (включно), пені у розмірі 1166 грн. 85 коп., розірвання договору № 392 від 01.04.2008, укладеного між позивачем та відповідачем у справі, та зобовязання відповідача звільнити надані йому торгівельні місця.
Заявою, зданою до суду 19.01.11, позивач зменшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача борг 11137,50грн.
Таким чином, предметом спору є стягнення боргу в сумі 11137грн., пені у розмірі 1166 грн. 85 коп., розірвання договору від 01.04.2008 № 392, укладеного між позивачем та відповідачем у справі, та зобовязання відповідача звільнити надані йому торгівельні місця.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність у його користуванні торгових місць. Письмовими поясненнями від 19.01.11 відповідач вказує, що договір від 01.04.2008 № 392 припинив свою дію 31.12.08, що у позивача відсутні докази користування відповідачем торговельними місцями, а пеня заявлена неправомірно, оскільки порушено вимоги ст.232 ГК України. Також відповідач зазначив про пропущення позивачем строку позовної давності для стягнення пені.
Між сторонами у справі укладено договір від 01.04.2008 № 392, на підставі якого позивач зобовязався надати відповідачеві одне торговельне місце розміром 15м2на території місцевого ринку для ведення останнім підприємницької діяльності по торгівлі промисловими товарами на ринку. Торгове місце, як вказано в договорі (п.1.1), - це торгова площа, відведена для розміщення необхідного торгового інвентарю і здійснення продажу товарів, використовуючи малу архітектурну форму (металевий кіоск), який зобовязаний встановити відповідач за власні кошти і відповідач має на кіоск право власності (п.2.2.1, 2.2.6).
Плата за користування торговим місцем встановлена договором 337,50грн. щомісячно в строк до 5 числа місяця, в якому надається торгове місце (п.3.1).
Строк дії договору до 31.12.08.
Позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача плату за користування торговим місцем в сумі 11137,50грн. за період з квітня 2008 року по грудень 2010 року (включно). Також позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 1166 грн. 85 коп. за період з січня 2008 по 11.11.2010.
Крім того, позивач просить суд розірвати договір від 01.04.2008 № 392, оскільки для позивача втратило інтерес виконання відповідачем своїх обовязків у звязку з порушенням істотних умов договору. Заявлена також вимога про звільнення торгових місць.
Відповідач у запереченнях на позов від 09.12.10 та в додаткових поясненнях від 19.01.11 вказав, що торговельні місця фактично не були надані у користування, відповідач не здійснював торгову діяльність на ринку з причини неможливості користуватись металевим кіоском, оскільки позивач не виконав свої обовязки за договором: не провів відповідне облаштування торгового місця (відсутнє замощення території), відсутнє електропостачання, відсутні проходи покупців до торгового місця.
Крім того, відповідач зауважив на закінчення строку дії договору 31.12.08. і на відсутність продовження строку сторонами.
Стосовно стягнення пені відповідач зазначив про сплив строку позовної давності для задоволення даної вимоги.
Вимоги про звільнення торгового місця відповідач не заперечив.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника відповідача, оцінивши надані сторонами до справи докази вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково за таких підстав.
Позов в частині стягнення з відповідача плати за користування торговим місцем в сумі 11137,50грн. за період з квітня 2008 року по грудень 2010 року (включно) суд задовольняє частково за період з квітня 2008 року по грудень 2008 року на суму 3037,50грн., оскільки договір припинив свою дію 31.12.08 і докази продовження строку дії договору в матеріалах справи відсутні, адже пунктом 2.2.4 договору визначено обовязок відповідача повідомити позивача про намір продовжити договір на той же строк за 20 днів до закінчення строку дії. В матеріалах справи відсутнє таке повідомлення відповідача.
Доводи про фактично займану територію на земельній ділянці ринку відповідачем не спростовано. З заперечень відповідача вбачається, що металевий кіоск він поставив на території ринку, тобто частину земельної ділянки, орендованої позивачем у міської ради під розміщення ринку у м. Рубіжне, відповідач своєю власністю займає.
Доказів того, що позивач надав торгове місце неналежної якості, як і доказів того, що позивач не облаштував торгового місця у звязку з чим відповідач не мав можливості вести торговельну діяльність, в матеріалах справи також не існує. До того ж відповідач не був позбавлений права захистити свої права у звязку з невиконанням чи неналежним виконанням позивачем умов договору на протязі дії договору.
За таких підстав суд дійшов висновку про стягнення з відповідача плати за користування торговим місцем в сумі 3037,50грн. за час дії договору.
В решті вимог про стягнення боргу з відповідача суд відмовляє у звязку з тим, що договірні відносини з приводу займання відповідачем торгового місця на ринку, були припинені з закінченням строку дії договору 31.12.08. Доказів того, що дія договору від 01.04.2008 № 392 була продовжена за взаємною згодою сторін, в матеріалах справи не має. Слід вказати, що підставою для стягнення заборгованості у вигляді плати за користування торговим місцем, наданим на умовах укладеного договору, є невиконання відповідачем умов цього договору.
Позов в частині стягнення пені протягом строку дії договору суд залишає без задоволення, оскільки вимога про стягнення неустойки за період дії договору з квітня 2008 року по грудень 2008 року суперечить правилу ст.258 ЦК України, про застосування якої вказав відповідач в письмовому поясненні від 19.01.11, оскільки вимогу про стягнення неустойки позивач має право заявити протягом одного року, тобто до 31.12.09.
Позов в частині розірвання договору слід залишити без задоволення, оскільки суд дійшов висновку, що договір припинив свою дію по закінченню строку, на який договір було укладено, - 31.12.2008 року і, як було вказано вище, докази про продовження сторонами строку дії договору в матеріалах справи відсутні. Розірванню підлягають діючі договори.
Позов в частині зобовязання відповідача звільнити надані йому торгівельні місця слід задовольнити за таких підстав.
Виходячи зі змісту правовідносин сторін у спорі, позивач вимагає усунути перешкоди у користуванні частиною орендованої ним земельної ділянки під територією ринку.
Як було вказано вище за текстом рішення, відповідач не спростував факту знаходження на території ринку малої архітектурної форми (металевого кіоску), яка є його власністю. Крім того, відповідач зазначив, що він не веде свою підприємницьку діяльність по торгівлі промисловими товарами на території ринку у звязку з тим, що позивачем неналежним чином оформлене торгове місце, але на відведеному позивачем відповідачеві торговому місці знаходиться власний кіоск останнього.
Договір, яким відповідачу було надано торгове місце закінчив свою дію у 2008 році. Отже, підстав займати своїм майном частину орендованої позивачем земельної ділянки у відповідача не має. У звязку з відсутністю законних підстав займати торгове місце на території ринку, відповідач зобовязаний звільнити торгове місце і не перешкоджати позивачеві у користуванні земельною ділянкою.
При цьому слід вказати, що відповідач не позбавлений права захищати свої інтереси у встановленому законом порядку у разі порушення позивачем прав на ведення підприємницької діяльності, на укладення договору для користування торговим місцем на ринку або прав власності на майно.
За таких підстав позовні вимоги слід задовольнити частково і судові витрати слід поділити між сторонами спору пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності до правил ст.49 ГПК України.
Надмірно сплачене державне мито в сумі 69,21грн. слід повернути з державного бюджету Дочірньому підприємству “Рубіжанський ринок” Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Рубіжне Луганської області, вул.. «Визволителів», 94, ід. Код 01547924. Підставою для повернення є дане рішення, скріплене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
На підставі викладеного, ст.232 ГК України, ст.ст.258,526,629 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. НОМЕР_1 на користь Дочірнього підприємства “Рубіжанський ринок” Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Рубіжне Луганської області, вул.. «Визволителів», 94, ід. Код 01547924 борг в сумі 3037,50грн., державне мито в сумі 72,87грн. та 55,23грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3.Зобовязати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. НОМЕР_1 звільнити торгівельне місце площею 15м2 на території Дочірнього підприємства “Рубіжанський ринок” Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Рубіжне Луганської області, вул.. «Визволителів», 94.
4.В решті вимог відмовити.
5.Надмірно сплачене державне мито в сумі 69,21грн. повернути з державного бюджету Дочірньому підприємству “Рубіжанський ринок” Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Рубіжне Луганської області, вул.. «Визволителів», 94, ід. Код 01547924 на підставі цього рішення, скріпленого гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Рішення підписане 20.01.11
Суддя Р. Шеліхіна
Судове рішення № 13657448, Господарський суд Луганської області було прийнято 19.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/105пд. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: