Рішення № 136574306, 15.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/23884/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління БЕБ у Львівській області (далі - ТУ БЕБ у Львівській області, відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Львівській області щодо нарахування та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2022 у розмірі 2481,00 грн., в 2023 році у розмірі 2684,00 грн., в 2024 році у розмірі 3028,00 грн., в 2025 році у розмірі 3028,00 грн.;

- зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Львівській області нарахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX у розмірі 2481 грн., грошове забезпечення у 2023 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX у розмірі 2684 грн., грошове забезпечення у 2024 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX у розмірі 3028 грн., грошове забезпечення у 2025 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11. 2024 № 4059-IX у розмірі 3028 грн., за період з 30.11.2022 по 29.09.2025р. та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідачем протиправно визначався та виплачувався посадовий оклад, позивачу, а, відповідно, і грошове забезпечення у розмірі меншому, ніж передбачено постановою КМУ №1068 та без дотримання вимог ст. 31 Закону про БЕБ, а саме: з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, що становить на 2022-2025 роки 2102 грн., тоді як мав бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року (2481 грн. на 2022 рік, 2684 грн. на 2023 рік, 3028 грн. на 2024-2025 роки), згідно вимог постанови КМУ №1068, ст. 31 Закону про БЕБ та абз. 4 ч. 1 ст. 7 Законів України про Державний бюджет України на 2023, 2024 та 2025 роки. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою від 08.12.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

23.12.2025 від відповідача за вх. №101600 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги заперечив, пояснивши, що правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України визначені Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 № 1150-IX. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Діяльність Бюро економічної безпеки України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» трудові відносини працівників Бюро економічної безпеки України регулюються цим Законом, законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами. Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», а саме ч. 4 ст. 31 визначено, з чого саме може складатись грошове забезпечення працівників БЕБ України: заробітна плата (грошове забезпечення) працівників Бюро економічної безпеки України складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця; доплати за науковий ступінь; премії (розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу); інші види грошового забезпечення за даною статтею не передбачені. У абз. 1 ч. 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» зазначено, що особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, саме Кабінет Міністрів України є уповноваженим суб`єктом на встановлення механізму обчислення грошового забезпечення працівників БЕБ. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Норма ч. 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» є бланкетною, оскільки встановлює лише мінімальну кількість прожиткових мінімумів для обчислення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання у Бюро економічної безпеки України, але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. Розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу працівників Бюро економічної безпеки України встановлюють інші закони, які доповнять ч. 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» і становлять єдину спеціальну норму, якою визначається розмір посадового окладу працівникам Бюро економічної безпеки. Згідно п. 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068 (далі Умови оплати праці і грошового забезпечення БЕБ), посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на коефіцієнт. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні. Аналогічно законами України «Про державний бюджет України на 2023 рік» та «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні. З огляду на те, що служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру (ст. 19 Закону № 1150), яка врегульована спеціальним законодавством, вказаний розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, визначений абзацом 6 статті 7 законодавства про бюджет за відповідний період проходження служби та розповсюджується на оплату праці працівників БЕБ. Тому, стаття 7 Закону про держбюджет-2022 поширює застосування прожиткового мінімуму 2102 гривні для визначення посадових окладів усіх державних органів спеціальної юрисдикції, зокрема й БЕБ, оскільки їх оплата праці регулюється спеціальним законом Законом України «Про Бюро економічної безпеки України». Представник відповідача зазначив, що в обґрунтування позовних вимог з даного питання позивач помилково зазначає про «колізію загальних норм (Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі Закон про прожитковий мінімум) та спеціальних (Закону про БЕБ та Умов оплати праці і грошового забезпечення БЕБ), зазначаючи, що розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначив, що законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», не встановлено додаткової демографічної групи населення як «працівники інших державних органів», а норма звучить насамперед так установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, а вже потім в законі конкретизовано, що такий прожитковий мінімум застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, тобто визначив коло поширення такого прожиткового мінімуму, але при цьому категорія соціальної демографічної групи населення не змінилася (категорія працездатних осіб). Застосування фіксованого розміру прожиткового мінімуму в розмірі 2102 гривні для обчислення посадових окладів працівників Бюро економічної безпеки (БЕБ) є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству. Незважаючи на твердження позивача про необхідність використання актуального прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року згідно із Законом про Державний бюджет, фіксований показник 2102 грн. має застосовуватися з огляду на кілька ключових аспектів. Отже, застосування фіксованого прожиткового мінімуму в розмірі 2102 гривні для розрахунку посадових окладів працівників БЕБ є правомірним, обґрунтованим та відповідає принципам спеціального регулювання, юридичної визначеності та ефективного використання бюджетних коштів. Аргументи Позивача про необхідність застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який у 2022 році становив 2481 грн., у 2023 - 2684 грн., з 01.01.2024 та 01.01.2025 - 3028 грн. є безпідставними, оскільки базуються на загальних нормах, що не враховують специфіку оплати праці працівників БЕБ. З огляду на те, що служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру (ст. 19 Закону про БЕБ), яка врегульована спеціальним Законом, який, в свою чергу, зобов`язує керуватися також іншими законодавчими актами, зокрема і бюджетним законодавством, розмір посадового окладу позивача правомірно визначено з розрахунку прожиткового мінімуму працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, на підставі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет на 2025 рік». Відтак, підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Наказом ТУ БЕБ у Львівській області від 30.11.2022 № 42-к «Про прийом на службу» ОСОБА_1 прийнято на посаду старшого аналітика ТУ БЕБ у Львівській області з посадовим окладом згідно зі штатним розписом у розмірі 45193 грн. на місяць.

Наказом ТУ БЕБ у Львівській області від 02.06.2023 №31-к/ДСК «Про переведення працівників» ОСОБА_1 переведено з 02.06.2023 на посаду старшого аналітика відділу Управління ТУ БЕБ у Львівській області, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом у розмірі 45193 грн.

Наказом ТУ БЕБ у Львівській області від 31.01.2024 № 4-к/ ДСК «Про призначення у порядку просування по службі» ОСОБА_1 призначено з 01.02.2024 у порядку просування по службі на посаду начальника Управління аналізу інформації ТУ БЕБ у Львівській області з посадовим окладом згідно зі штатним розписом у розмірі 51499 грн.

В подальшому, наказом ТУ БЕБ у Львівській області від 27.06.2024 № 23-к/ДСК «Про направлення для подальшого проходження служби ОСОБА_1 » позивача направлено 27.06.2024 для подальшого проходження служби до Бюро економічної безпеки України.

Наказом БЕБ України від 29.06.2024 №294-к/ДСК-ДП «Про призначення ОСОБА_1 у порядку просування по службі» позивача призначено з 01.07.2024 на посаду керівника ТУ БЕБ у Львівській області.

29.09.2025 згідно наказу від 05.09.2025 № 162-к/ДСК-ДП позивач звільнений із служби в Бюро економічної безпеки України згідно з п.п. 7 п. 72 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1333 (за власним бажанням).

Позивач зазначає, що 29.09.2025 із отриманого листа ТУ БЕБ у Львівській області №ЗПІ-23.11/9/11-28/1/28/-25 від 01.12.2025 та розрахункових листів за період з 01.12.2022 дізнався, що відповідачем протиправно визначався та виплачувався посадовий оклад, а, відповідно, і грошове забезпечення у розмірі меншому, ніж передбачено постановою КМУ №1068 та без дотримання вимог ст. 31 Закону про БЕБ, а саме: з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, що становить на 2022-2025р.р. 2102 грн., тоді як мав бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року (2481 грн. на 2022р., 2684 грн. - на 2023р., 3028 грн. - на 2024 2025р.р.), згідно вимог постанови КМУ №1068, ст. 31 Закону про БЕБ та абз. 4 ч. 1 ст. 7 Законів України про Державний бюджет України на 2023, 2024 та 2025 роки.

Вважаючи дії відповідача щодо встановлення позивачу посадового окладу в розмірах, що є меншими ніж розміри, встановлені законодавством, протиправними, тому з метою захисту своїх порушених прави позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 року №1150-ІХ (далі - Закон №1150-ІХ).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону №1150-ІХ, Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Частиною 1 ст. 14 Закону №1150-ІХ визначено, що Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.

Згідно зі ст. 19 Закону №1150-ІХ, до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до ст. 31 Закону №1150-ІХ, заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації.

Особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068 затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки (далі - Умови №1068).

Згідно з п.2 цих Умов, посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.

Отже, розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначається спеціальним законодавством, а саме: ч. 3 ст. 31 Закону України №1150-ІХ та п. 2 Умов №1068.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу ТУ БЕБ у Львівській області від 30.11.2022 №42-к прийнято на службу до Бюро економічної безпеки України.

Згідно з наказом Бюро економічної безпеки України від 30.12.2022 №31-к/ДСК-УП позивачу присвоєно спеціальне звання лейтенант.

На підставі наказу Бюро економічної безпеки України від 29.06.2024 №294-к/ДСК-ДП позивача призначено на посаду керівника ТУ БЕБ у Львівській області.

Згідно з наказом Бюро економічної безпеки України від 01.01.2025 № 5-к/ДСК-ДП позивачу присвоєно спеціальне звання старший лейтенант.

29.09.2025 згідно наказу від 05.09.2025 № 162-к/ДСК-ДП позивач звільнений із служби в Бюро економічної безпеки України згідно з п.п. 7 п. 72 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1333 (за власним бажанням).

З огляду на викладене, спеціальним законом, котрий урегульовує діяльність БЕБ України та його територіальних підрозділів, встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку має місце колізія загальних та спеціальних норм, що врегульовують спірні правовідносини.

При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 справа №120/1196/19-а.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Відтак, розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV).

Положеннями ст. 1 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону №966-XIV, прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Аналізуючи зміст викладених норм, слідує висновок, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу працівників державних органів. Водночас працівники державних органів Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість ст. ст. 7 Законів України про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024 та 2025 роки разом із установленням станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2481,00 грн., 2684,00 грн., 3028,00 грн.), був уведений новий вид прожиткового мінімуму, зокрема прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, розмір якого становить 2102,00 грн.

Суд звертає увагу, що зміни до Закону №1150-ІХ в частині, яка регламентує розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання, у спірному періоді, а також до Закону №966-XIV, щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.

Законом №1150-ІХ закріплено, що для визначення розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», а тому зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання (працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами) відсутні законні підстави.

Водночас приписи Законів України про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024 та 2025 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії працівників БЕБ, одна з яких передбачена ч. 1 ст. 5 Закону №1150-ІX.

Суд враховує, що Закони України про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024 та 2025 роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі №280/1233/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 року.

Таким чином, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд доходить висновку, що грошове забезпечення позивача, у період з 30.11.2022 по 29.09.2025 мали б визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, розмір якого становить 2102,00 грн.».

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.11.2022 по 29.09.2025 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2022 році у розмірі 2481,00 грн., в 2023 році у розмірі 2684,00 грн., в 2024 році у розмірі 3028,00 грн., в 2025 році у розмірі 3028,00 грн., є протиправними.

Тому з метою відновлення порушений прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідач нарахувати позивачу грошове забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX у розмірі 2481 грн., грошове забезпечення у 2023 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX у розмірі 2684 грн., грошове забезпечення у 2024 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX у розмірі 3028 грн., грошове забезпечення у 2025 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11. 2024 № 4059-IX у розмірі 3028 грн., за період з 30.11.2022 по 29.09.2025р. та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

А згідно з ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, тому в силу приписів ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Львівській області щодо нарахування та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2022 у розмірі 2481,00 гривень, в 2023 році у розмірі 2684,00 гривень, в 2024 році у розмірі 3028,00 гривень, в 2025 році у розмірі 3028,00 гривень.

Зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Львівській області (ЄДРПОУ 44741997, адреса місця знаходження: 79017, м. Львів, вул. К. Левицького, 67) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX у розмірі 2481 гривень, грошове забезпечення у 2023 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX у розмірі 2684 гривень, грошове забезпечення у 2024 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX у розмірі 3028 гривень, грошове забезпечення у 2025 році, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX у розмірі 3028 гривень, за період з 30.11.2022 по 29.09.2025, та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.05.2026.

Суддя Потабенко В.А.