Рішення № 136572799, 14.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3868/26

Провадження № 2/761/8122/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.

за участі секретаря Решти Д.О.,

представника відповідача Бахмата О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі по тексту - позивач) до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним догоровом в розмірі 224 107, 82 грн. та судові витрати.

Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.

Позовна заява обґрунтована тим, що 13.05.2024 між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №M35.34606.010940964 (надалі - Кредитний договір). Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (ОТР-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (Фінансовий номер) Відповідача. Власне волевиявлення на укладення Кредитного договору Відповідач висловив шляхом його підписання Електронним підписом (надалі - ЕП), а саме Відповідачем було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з Фінансового номеру в мобільному додатку О.Bank 2.0. СМС-повідомлення (ОТР-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п. 1.4.1. Договору №1811765. Згідно з п. 1.5 Договору накладення ЕП Клієнта здійснюється шляхом перевірки та підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений (шляхом введення в мобільному додатку О.Bank 2.0.) Банку Клієнтом після його автентифікації. Також, у Договорі визначено номер мобільного номера НОМЕР_1 в якості Фінансового номера Відповідача.

Згідно Кредитного договору Відповідач отримала кредит в розмірі 175 898 грн., зі сплатою 81% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов?язання згідно Кредитного договору.

Позивач вказує, що остання сплата Відповідачем/зарахування по Кредитному договору здійснено 13.07.2025. Станом на 07.01.2026 заборгованість становить у загальному розмірі 224 107, 82 грн., яка складається з 170 408, 22 грн.- простроченого боргу; 53 699, 60 грн.- прострочені відсотки.

Беручи до уваги, що станом на дату подання позову відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки, та інші платежі за Кредитним договором, позивач був змушений звернутися до суду.

Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.2026р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.03.2026р. відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи по суті на 14.04.2026, яке в подальшому було відкладено за клопотанням представника позивача на 14.05.2026р.

07.04.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що із загальною сумою заборгованості відповідач не погоджується, оскільки ОСОБА_1 в рахунок погашення кредиту вносилися оплати на загальну суму 169 772, 00 грн., що практично дорівнює початковому тілу кредиту. Вказані платежі були спрямовані на погашення відсотків, нарахованих за ставкою 81% річних, що є наслідком встановленого умов договору, які призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачеві. Встановлення такої високої відсоткової ставки у поєднанні з черговістю зарахування платежів, за якої фактично не відбувається погашення основного боргу попри значні виплати клієнта, є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Така ситуація суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості, закріпленим у ст. 3 та ст. 509 Цивільного кодексу України.

Відповідач наголошує на принципі пропорційності відповідальності та правомірності нарахувань: вимога банку про стягнення ще 224 107, 82 грн. після того, як споживач вже фактично повернув суму, еквівалентну тілу кредиту, створює ситуацію безпідставного збагачення фінансової установи та покладає на споживача надмірний тягар. Оскільки умови договору дозволяють банку ігнорувати факт внесення суми у розмірі 169 722, 00 грн. при розрахунку залишку основного боргу, такі дії мають бути оцінені судом як зловживання правом з боку кредитора.

Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором в частині стягнення прострочених процентів у розмірі 53 699,60 грн., а також у частині стягнення простроченого боргу, що перевищує фактичний залишок основної заборгованості, задовольнити позовні вимоги лише в частині стягнення залишку тіла кредиту у розмірі 6 176, 00 грн., що є різницею між фактично отриманими кредитними коштами та сумою проведених оплат.

11.05.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не відмовилась від укладення кредиту, погодилася з усіма умовами та з власної волі на себе зобов`язання їх виконувати. Доводи Відповідача щодо положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині обмеження компенсаційних заходів та зменшення розміру заборгованості за прострочені проценти за кредитним договором з урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності, є абсолютно необгрунтованими, так як саме сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту, а не сума нарахованих процентів за користування кредитом, при цьому неустойка позивачем не заявлялася. Розмір процентної ставки не перевищує розмір денної процентної ставки. Підписавши кредитний договір відповідач погодилася на запропонований розмір процентів за користування кредитом та зобов`язалася їх сплатити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У позові просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення прострочених процентів у розмірі 53 699, 60 грн., а також у частині стягнення простроченого боргу, що перевищує фактичний залишок основної заборгованості, задовольнити позовні вимоги лише в частині стягнення залишку тіла кредиту у розмірі 6 176,00 грн.

Суд, заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, встановлені судом.

З метою отримання послуг АТ «Ідея Банк», відповідачем було підписано Договір про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку, та Договір Кредиту.

08.09.2023 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1811765 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку.

13.05.2024 року між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №М35.34606.010940964.

Процентна ставка є розміром плати за користування кредитними коштами, становить 81 процентів річних, що складає 0.22 процентів у день та є фіксованою. Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт» починаючи з дати надання кредиту. Графік Позичальника (Додаток 1) до цього Договору в розрізі сум погашення кредиту і процентів є невід?ємною частиною Договору. Нарахування процентів припиняється з настанням терміну повернення Коедиту а також у інших випадках передбачених законом. Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту. Дата повернення Кредиту - по 13.05.2029 включно. Повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок НОМЕР_2 , відкритий у Банку (надалі - Рахунок) відповідно до порядку повернення кредиту, згідно з Додатком №1. Датою оплати кредиту є дата поступлення коштів на Рахунок Банку. У випадку коли Позичальник допустив прострочення платежу, з дня наступного за днем платежу згідно з Графіком, на прострочену суму кредиту нараховується процентна ставка 81 процентів річних. Позичальник, який прострочує виконання грошового зобов?язання після терміну повернення кредиту, зобов?язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 113.81 процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 175 898.00 (Сто сімдесят п?ять тисяч вісімсот дев?яносто вісім грн. 00 коп.) гривень на рахунок НОМЕР_3 Позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк", МФО 336310. Датою видачі кредиту є дата зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника. (п.п. 1.6.-1.10. Кредитного договору).

Погашення заборгованості за кредитними договором здійснюється згідно з Графіком щомісячних платежів, у якому визначено щомісячний розмір платежів (у розрізі: тіло кредиту, проценти, інші платежі) в період кредитування. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором кредиту у повному обсязі ця сума погашає заборгованість у такій черговості: у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредиту; у третю чергу сплачується неустройка та інші платежі відповідно до Договору кредиту (п.2.17 Кредитного договору).

Сторони дійшли згоди про те, що в Додатку №1, що є невід?ємною частиною Договору, зрозуміло та доступно викладено: а) детальний розпис складових орієнтовної загальної вартості Кредиту та орієнтовної реальної річної відсоткової ставки; Орієнтовна реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 113.80565607%, денна процентна ставка (551331.72/175898)/1826*100%=0.171752%, загальні витрати за кредитом 551 331,72 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту становить 121 229,12 грн.; б) графік платежів з повернення Кредиту, сплати процентів за його користування; в) сум комісійної винагороди та інших платежів за Договором. Цей Договір з Додатком 1 до нього були надані Клієнту для ознайомлення до моменту їх підписання електронним підписом, кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника банку у вигляді електронного документу.

Пункт 13 Кредитного договору, передбачає, що договір укладено за допомогою системи дистанційного обслуговування «Idea Online», підписаний Сторонами шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи Банку та підписаний Клієнтом за допомогою електронного підпису (ОТР). Зобов?язання Сторі Договором діють до їх до повного виконання. Договір підписаний електронним підписом Клієнта, кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Банку, надіслано/надано Позичальнику у спосіб, зазначений у п. 2.8. цього Договору.

Підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, які були надані до моменту укладання Договору кредиту виходячи з обраних нею умов кредитування.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № М35-34606.010940964, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Ідея Банк" станом на дату подачі позову складає: заборгованість за основним боргом 170 408, 22 грн., заборгованість за відсотками 53 699, 60 грн., всього 224 107, 82 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Як було встановлено судом, 13.05.2024 року між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №М35.34606.010940964. Вказаний кредитний договір підписаний відповідачкою ОТР-паролем 6248, що був надісланий на фінансовий номер +380634697676. Вказана обставина не оспорюється сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

За змістом ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Посилання представника відповідачки на встановлення високої відсоткової ставки суд відхиляє. Сам по собі розмір нарахованих процентів, визначений відповідно до умов договору, не свідчить про їх несправедливість, а укладення договору на відповідних умовах є проявом свободи договору.

Крім того, суд зауважує, що відсотки нараховані відповідно до умов договору, який сторони узгодили. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач зверталася до позивача з претензією щодо нарахування відстоків. Доводи представника відповідача фактично зводяться до незгоди з наслідками невиконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Принагідно зауважити, у даній справі позивачем нараховано лише відсотки за користування кредитом. Відповідач підписавши паспорт споживчого кредиту підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, які були надані до моменту укладання Договору кредиту виходячи з обраних нею умов кредитування та в подальшому виконувала його умови; банк надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, процентної ставки відсотків річних.

Доказів визнання недійсним п. 1.8. договору матеріали справи не містять.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що відповідачка з умовами договору була ознайомлена, погодилася з вказанами умовами та підписала кредитний договір №№M35.34606.010940964, отримавши кредит у вказаному розмірі, однак умови договору порушила, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Також на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість в сумі 224 107,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 3 361,62 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Реквізити сторін:

Акціонерне товариствп «Ідея Банк», м.Львів, вул.Валова,11, код ЄДРПОУ 19390819;

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 15.05.2026 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА