Рішення № 13657278, 17.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.11 Справа № 13/4

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ

до Лисичанського учбово-виробничого підприємства Луганського учбово-виробничого об’єднання українського товариства сліпих, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 2161 грн. 85 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Представники:

Від позивача

Подкова І.Л. дов. № 59 від 01.01.11 р.

Від відповідача

Не прибув

У засіданні брали участь:

Секретар судового засідання Скрипник М.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь боргу за активну електричну енергію в сумі 1932 грн. 24 коп., 3 % річних в сумі 12 грн. 60 коп., пені за порушення строків розрахунку в сумі 178 грн. 74 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 38 грн. 27 коп.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору № 34 на користування електричною енергією від 01.04.2002 р. позивач в червні-вересні 2010 р. відпустив відповідачу електричну енергію на суму 1932 грн. 24 коп.

В порушення вимог п. 8 «Порядку розрахунків»до договору відповідач одержану електричну енергію у встановлений строк не оплатив.

29.11.2010 р. позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1932 грн. 24 коп. боргу за активну електричну енергію, 178 грн. 74 коп. пені за порушення строків розрахунку відповідно до п. 4.5. договору, та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 12 грн. 60 коп. –3 % річних, та інфляційних нарахувань в сумі 38 грн. 27 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов’язання в сумі 1932 грн. 24 коп. за договором № 34 на користування електричною енергією від 01 квітня 2002 року, яке виникло в наслідок одержання ним електричної енергії в червні-вересні 2010 року.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Позивачем заявлена вимога про стягнення 3 % річних в сумі 12 грн. 60 коп., інфляційних нарахувань в сумі 38 грн. 27 коп., та пені в сумі 178 грн. 74 коп. нарахованої відповідно до п. 4.5. договору.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

За таких обставин позов є обґрунтованим, позовні вимоги підтверджується матеріалами справи, наданими позивачем розрахунками, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Лисичанського учбово-виробничого підприємства Луганського учбово-виробничого об’єднання українського товариства сліпих, м. Лисичанськ, вул. Красна, 183, ідентифікаційний код 20160438, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гаєвого, 35-а, ідентифікаційний код 31443937:

1932 грн. 24 коп. борг за активну електричну енергію на п/р зі спеціальним режимом використання № 260323269060, філія ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, ідентифікаційний код 31443937;

12 грн. 60 коп. –3 % річних, 38 грн. 27 коп. –інфляційних нарахувань, 178 грн. 74 коп. –пені, державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. на п/р № 2600518818, в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, ідентифікаційний код 31443937, наказ видати.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

19 січня 2011 року