Ухвала суду № 136572417, 08.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13238/26

1-кс/760/6517/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковник юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 01.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000767 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, з вищою освітою, працюючою на посаді начальника відділу ТОВ «Ес Стаффінг», заміжньої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження № 22025101110000767, зареєстрованого в ЄРДР 01.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

З матеріалів провадження вбачається, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Київ, проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, обґрунтовано підозрюється

у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що діючи умисно в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволене.

24 лютого 2022 року о 05:00 годин президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

Надалі збройними силами рф, що діяли за наказом керівництва рф та зс рф, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах та складах ЗС України, а також підрозділам ЗС та інших військових формувань після чого рф скоєно вторгнення на територію суверенної держави України.

В зв`язку з чим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституцї України покаладється оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підвоного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з територизмом.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про Збройні Сили України» до загальної структури Збройних Сил України входять органи військового управління.

Згідно постанови КМУ від 23.02.2022 № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно ст. 24 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 847), бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки.

Так, 05.05.2022 зареєстровано ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431, м. Київ, вул. Саксаганського, 120), з основним видом діяльності агентство працевлаштування, а саме надання послуг з аутстафінгу - виводу персоналу за штат компанії-замовника і оформлення його у штат компанії-провайдера. Підприємству 01.08.2024 надано можливість бронювання 50 % штату своїх співробітників.

Крім цього, встановлено, що ТОВ «Джі Ес Стаффінг» входить до групи пов`язаних між собою суб`єктів господарської діяльності (в подальшому - СГД), серед яких ТОВ «Юністафф Україна», ТОВ «Стаф консалтинг», ТОВ «ФН ПЕРСОНАЛ», ТОВ «Інноваційні облікові системи» та мають спільного кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_8 . Останні є групою підприємств зі статусом важливих для функціонування економіки.

Керівником ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431) є ОСОБА_7 , а уповноваженою особою ТОВ «Джі Ес Стаффінг» та ТОВ «Стаф консалтинг» є ОСОБА_5 .

При цьому, розуміючи вищевикладені обставини, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці але не пізніше вересня 2025, у директора ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431) ОСОБА_7 та колишньої директорки ОСОБА_5 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, за попередньою змовою групою осіб, виник спільний умисел на перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом фіктивного працевлаштування за грошову винагороду військовозобов`язаних осіб, з метою отримання ними відстрочки від мобілізації під виглядом надання послуг аутстафінга.

Розроблений протиправний механізм вчинення злочину передбачав наступне.

Клієнти (переважно юридичні особи) формують перелік осіб із числа своїх співробітників, яких бажають забронювати, а також перелік так званих «пар» - «технічних» осіб, які мають відстрочку від призову, та разом із переліком необхідних документів надають ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ;

ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перевіряють потенційних клієнтів самостійно або із залученням інших співробітників та готують договір аутстафінгу із відповідними таблицями розрахунків та посад, та сумами винагороди за надані послуги;

Після всіх погоджень клієнт (юридична особа) формально звільняє у себе осіб, яких хоче забронювати, та «технічні пари», які в свою чергу в подальшому працевлаштовуються до ТОВ «Джі Ес Стаффінг», ТОВ «Інноваційні облікові системи» або ТОВ «Стаф консалтинг» та подаються на бронювання;

Після цього клієнт замовник (юридична особа) укладає договір аутстафінгу (надання персоналу) із ТОВ «Джі Ес Стаффінг», ТОВ «Інноваційні облікові системи» або ТОВ «Стаф консалтинг», розрахунок за яким здійснюється в безготівковій формі з ПДВ. Усі перелічені протиправні дії, учасниками злочину названо «проект».

Вартість послуг бронювання становить 30 тис. грн з кожного підприємства (замовника) одноразово, а також щомісячна плата у розмірі 10% від нарахованої заробітної плати з кожного співробітника. Мінімальна кількість осіб - 6, з яких 50% будуть заброньовані.

При цьому, станом на 3 квартал 2022 року загальна кількість працевлаштованих у групі пов`язаних між собою СГД складала 511 осіб, а станом на вересень 2025 року склала понад 1600 осіб, що вказує на факт успішної реалізацї вищевкзаного злочинного механізму.

При цьому, ОСОБА_5 , не пізніше вересня 2025 року, користуючись мобільним номером телефону НОМЕР_1 , задля реалізації спільного злочинного умислу, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, за відома ОСОБА_7 , комунікувала із представниками суб`єктів господарської діяльності (замовниками) щодо умов отримання бронювання під виглядом укладання договорів про надання послуг з надання персоналу - аутстафінгу.

Під виглядом укладання зазначених договорів здійснювалось «звільнення» військовозобов`язаних працівників з суб`єкта господарської діяльності (замовника) з їх подальшим працевлаштуванням до групи пов`язаних між собою СГД, кінцевим власником яких є ОСОБА_8 , - надавачів послуг з метою оформлення останнім бронювання від військового призову.

Таким чином військовозобов`язані працівники фіктивно наймались до групи пов`язаних між собою СГД (виконавців) з метою продовження роботи в своїх суб`єктах господарської діяльності (замовниках), але вже з оформленим бронюванням.

Так, 09.09.2025 о 10.45, перебуваючи в невстановленому місці, ОСОБА_5 на номер телефону НОМЕР_1 зателефонував невстановлений представник ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЄКС», який дізнавався у останньої про бронювання через надання послуг аутстафінгу та виконання відповідного договору. Під час розмови ОСОБА_5 задля реалізації злочинного умислу, усвідомлюючи характер злочинних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, повідомила співрозмовника про надання даних щодо переліку осіб для працевлаштування та бронювання, умови працевлаштування та їх облік на підприємстві (замовника), вимоги щодо обліку в додатку «Резерв +», та інше.

Надалі ОСОБА_5 зі співрозмовником обговорювали схему бронювання ОСОБА_9 і Плахова.

В подальшому, задля реалізації злочинного умислу, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, на виконання спільного злочинного умислу, були вжиті необхідні та достатні заходи, після яких ОСОБА_10 був звільнений з роботи у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЄКС» та прийнятий на роботу до критично важливого підприємства ТОВ «Інноваційні облікові системи», де отримав бронювання.

Крім цього, за аналогічними обставинами не пізніше жовтня 2025 року, працівник ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АВЛ ГАРАНТ» ОСОБА_11 та квітня 2025 працівник ПРИВАТНА ФІРМА «АНЖІО» ОСОБА_12 були працевлаштовані до ТОВ «Інноваційні облікові системи».

Вказані незаконні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб, за попередньою змовою, призвели до штучного отримання ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими особами права на відстрочку від призову на військову службу, що в свою чергу створило перешкоду у роботі ТЦК та СП ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо організації комплектування Збройних Сил України особовим складом.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

05.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри повністю підтверджується наступними доказами зібраними під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження..

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

На даний час є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, остання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.

Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Відповідна обставина обґрунтовується тим, що до вказаної протиправної діяльності останньою залучено досить велике коло осіб, а також використовується декілька офісних приміщень, що в свою чергу вказує на факт зберігання документів та інших носіїв інформації, з наявною в них інформацією щодо обставин вчинення злочину, за різними адресами.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані як свідки. Відповідне підтверджується тим, що до останніх, з метою бронювання своїх співробітників, звертаються досить відомі підприємства та їх власники, що вказує на факт наявності відповідних зв`язків у підозрюваної, які остання може використати у власних цілях.

Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що серед оточення підозрюваної ОСОБА_5 є невстановлені учасники злочину, яких вона може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду та унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.

Інші більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 не забезпечать її належної процесуальної поведінки, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Таким чином, у кримінальному провадженні існують ризики забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вимагають обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу, суд враховує обставини, визначені в ст. 178 КПК України, тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбаченні статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. ст. 109 -114-1, 258 - 258-5, 260, 261, 437 - 442 КК України.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 109-114-2, 258-258-6, 260, 261,437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої ст. 176 КПК України, а саме тримання під вартою.

На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду із даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави 4732 розміри прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали підозру необґрунтованою, а ризики, викладені у клопотанні, - безпідставними. Просили суд застосувати більш м`який запобіжний захід, е пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваної, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 01.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000767 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення.

05.05.2026, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого останній кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами за результатами виконання доручень в порядку вимог ст. ст. 40, 41 КПК України, матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами обшуків від 05.05.2026 та іншими зібраними матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити даний злочин.

При цьому слідчий суддя критично відноситься до заперечень сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та вважає, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого вона підозрюється, оскільки санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрювана молодого віку, групи інвалідності не має.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, зокрема, має постійне місце мешкання, незаміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей.

Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має вищу освіту та працевлаштована на посаді начальника відділу ТОВ «Ес Стаффінг».

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.

Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя відзначає що відомостей про сукупний розміру прибутку сторонами не надано, однак встановлено наявність у приватній власності рухомого та нерухомого майна.

На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя зазначає, що підозрюваний раніше не судимий. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів,як і відомостей про повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не надано.

Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відповідно до наданих суду матеріалів розміру майнової шкоди у даному кримінальному не встановлено.

На виконання вимог п. 12 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв`язку з його доступом до зброї.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено за попередньою змовою групою в умовах воєнного стану. Крім того,слідчий суддя враховує відсутність міцних соціальних зв`язків,а також той факт, що ОСОБА_5 має право перетину державного кордону у період дії воєнного стану.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, тому ОСОБА_5 може повідомити про факт виявлення її злочинної діяльності та обставини, які стали відомі в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Крім того, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваної ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану.

Однак, при вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76), відповідно до якої у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі. При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти росії» ).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини та процесуальну поведінку підозрюваної, яка у період з 05.05.2026 до моменту розгляду заявленого клопотання перебувала без застосування запобіжного заходу та дотримувалась покладених на неї процесуальних обов`язків, міцність її соціальних зв`язків та стан здоров`я підозрюваної, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку із чим клопотання підлягає частковому задоволенню.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у розумінні вимог ч. 1 ст.176 КПК України є більш м`яким запобіжний заходом ніж тримання під вартою, однак більш суворим ніж запобіжний захід у вигляді застави.

Слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що за встановлених фактичних обставин, з урахуванням даних в їх сукупності про особу ОСОБА_5 доцільним, дієвим та таким, що досягне мети, визначеної ч. 1 ст. 177 КПК України є запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року для працездатних осіб складає 3328 гривні.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що для визначення розміру застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально зіставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваної, тяжкістю вчиненого злочину.

При цьому слід мати на увазі, що, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Разом із тим, слідчим суддею встановлено, що підозрювана працевлаштована на посаді начальника відділу ТОВ «Ес Стаффінг», має у приватній власності рухоме та нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає виключність випадку задля виходу за межі визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави, оскільки в цьому випадку це буде завідомо непомірним для підозрюваної.

На переконання слідчого судді застава у розмірі 80 (вісімдесят) прожитковий мінімум для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті вісімдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яку підозрювана має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання мети та цілей застосування запобіжного заходу, визначених ч. 1 ч. 177 КПК України.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_13 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожитковий мінімум для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті вісімдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Києва, IBAN UA 128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі № (ЄУН справи)).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися за межі с. Лебедине м. Вишгород Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_5 даною ухвалою в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць двадцять сім днів, тобто по 05 липня 2026 року включно.

Підозрюваній роз`яснюється положення ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати сторонам кримінального провадження.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення

Слідчий суддя ОСОБА_1