Рішення № 13657189, 17.01.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.11 Справа № 6/350

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднана вантажно–транспортна компанія" , м. Єнакієве Донецької області

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 72 867 грн. 30 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Вечерня Н.М., дов. № 04/01/11 від 04.01.2011;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 72 867 грн. 30 коп., в тому числі: заборгованість з урахуванням інфляційних нарахувань –69 135 грн. 90 коп. (інфляційні –15 913 грн. 50 коп., борг - 53 222 грн. 40 коп.), 3% річних – 3 731 грн. 40 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 22.12.10 проти позову заперечує та зокрема зазначає, що боргові зобов’язання були погашені шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог відповідно до ст. 601 ГК України.

Представник позивача проти доводів відповідача заперечив.

Розглянувши матеріали справи, суд

. в с т а н о в и в:

30.06.08 між ДП «Ровенькиантрацит»та ТОВ «Об’єднана вантажно-транспортна компанія» було укладено договір підряду № 14/06/18-1735гп.

За умовами вказаного договору ТОВ «Об’єднана вантажно-транспортна компанія»- позивач у справі («Підрядник»за договором») зобов’язується виконати роботи з транспортування технологічної породи, а ДП «Ровенькиантрацит»- відповідач у справі (“Замовник” - за договором) прийняти та оплатити надані послуги.

На виконання договору, позивач виконав для відповідача певні роботи згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на загальну суму 53 222 грн. 40 коп. . Відповідач виконані роботи в повній мірі не оплатив, у зв’язку з чим залишилась заборгованість на суму 53 222 грн. 40 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Крім цього позивачем до стягнення заявлені інфляційні нарахування і 3% річних.

Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, 30.06.08 між сторонами у справі був укладений договір підряду № 14/06/18-1735гп, за яким позивач зобов’язався виконати певні роботи, а відповідач –прийняти та оплатити їх на умовах договору.

Пунктом 5.3 договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідачем протягом 15 банківських днів з дня підписання сторонами акта виконаних робіт.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає , що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.

Як свідчать матеріали справи позивачем, на виконання умов договору № 14/06/18-1735гп від 30.06.008 виконувалися певні роботи на суму 53 222 грн. 40 коп., що підтверджено актом приймання підрядних робіт за липень 2008 року, підписаного повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень і скріпленим відповідними печатками.

Відповідач не надав до суду належних доказів оплати зазначеної суми.

Доводи відповідача щодо погашення вказаного боргу шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог не приймаються судом до уваги в зв’язку з їх недоведеністю.

Згідно ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч. 2 ст. 601 ЦК України).

Відповідач не подав суду доказів звернення до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім цього надана відповідачем копія угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог не підписана і самим відповідачем.

Також, подана відповідачем копія акту звірення взаємних розрахунків станом на 01.01.2010 не підтверджує доводів відповідача, оскільки у цьому акті не зазначений договір підряду від 30.06.08 № 16/06/18-1735гп, який став підставою для стягнення заборгованості в рамках даної справи.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 53 222 грн.40 коп. є обґрунтованими і їх слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних і 3% річних слід зазначити наступне.

Позивачем розрахунок інфляційних нарахувань здійснений за період з 01.08.08 по 01.11.10 на суму 15 913 грн. 50 коп. В той же час, 3% річних нараховані позивачем за період з 04.08.08 по 06.12.10 на суму 3 731 грн. 40 коп.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач нарахував інфляційні та 3% річних правомірно, але розрахунок інфляційних позивачем здійснений невірно. Так, рівень інфляції визначений «100,9»тоді як він складає «100,5»у зв’язку з чим розмір інфляційних за період серпень 2008 року - листопад 2010 року складає 15 641 грн. 09 коп. Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних слід задовольнити частково в сумі 15 641 грн. 09 коп., в решті вимог відмовити. Разом з цим, 3% річних позивачем нараховані вірно і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 53 222 грн. 40 коп., інфляційні нарахування в сумі 15 641 грн. 09 коп., 3% річних в сумі 3 731 грн. 40 коп. (всього 72 594 грн. 89 коп.).

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської

області, вул. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 32320704, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Об’єднана вантажно-транспортна компанія”, м. Єнакієве Донецької області, вул. Марата, 1, ідентифікаційний код 32287238, заборгованість в сумі 53 222 грн. 40 коп., інфляційні нарахування в сумі 15 641 грн. 09 коп., 3% річних в сумі 3 731 грн. 40 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 725 грн. 94 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 11 коп.; видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 18.01.2011.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько