Рішення № 136570718, 14.05.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/484/26

Провадження № 2/559/958/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 20.11.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1907848 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ Про електронну комерцію. Відповідно до розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Селфі кредит» надає позичальнику кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту. ТОВ «Селфі кредит», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку останній вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.

28.05.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу №01.02-11/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» передає ТОВ «Свеа Фінанс» за виплату належні йому права вимоги, а «Свеа Фінанс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.05.2025 до Договору факторингу, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №1907848 у розмірі 34230 грн., що складається з наступного: 7000грн - заборгованість по тілу кредиту, 13230грн. - заборгованість по відсотках, 14000грн. - пеня. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Свеа Фінанс», у зв`язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в загальному розмірі 34230 грн. та судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 23.02.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Представник позивача у позові просив розглянути справу в його відсутність, заперечень проти ухвалення заочного рішення не заявляв.

06.04.2026 представник відповідача адвокат Паладич А.О. подала відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач лише частково визнає позовні вимоги. Вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню в частині нарахування процентів за користування кредитом та нарахування пені. Зазначає, що сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості, складає 13230 грн., що в майже два рази перевищує суму отриману відповідачем у кредит 7000 грн., а відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не змогла ефективно здійснити свої права, бути поінформованою про дійсні умови кредитування ТОВ «Свеа Фінанс». Зазначає, що відповідно до п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Відтак, заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 13230 грн.. не є співрозмірною сумі кредиту у 7000 грн. за договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, тому просить суд зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів. Також, зазначає, що пеня за кредитним договором в розмірі 14000 гривень нарахована у період дії в Україні воєнного стану, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому ОСОБА_1 необхідно звільнити від обов`язку її сплатити на користь ТОВ «Свеа Фінанс». В підсумку просить зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем коштів та відмовити у стягнення пені у розмірі 14000грн.

Головуючий суддя перебував у плановій відпустці з 13.04.2026 по 17.04.2026 включно.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 14.05.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Судом встановлено, що 20.11.2024 між ТОВ «Селфі кредит» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір №1907848 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 7000 грн. Строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів (п.п.1.3, 1.4. Договору), детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначечі у додатку №1 до договору. Згідно п.1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується в межах строку кредиту згідно п.1.3 Договору. Знижена процентна ставка (п.1.5.2 договору) становить 0,01% вдень та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності, до 05.12.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів. Орієнтована реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування становить 2899,03% річних, за стандартною ставкою з урахуванням застосування зниженої ставки 1933,14% річних. Орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною ставкою становить 32200 грн., за стандартною ставкою з урахуванням застосування зниженої ставки 31160,50грн. Кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем. Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «Селфі кредит» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором К820 (а.с.7-11).

Згідно Додатку №1 до Договору №1907848, сторони погодили графік платежів, у якому визначено розмір та детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів позичальником, що свідчить про свідоме волевиявлення позичальника на прийняття та згоду запропонованих умов. (а.с.11 зворот, 12).

Також, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.13).

Видача грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою ТОВ «Пейтек» від 28.05.2025 про успішний перерахунок коштів у розмірі 7000 грн. на платіжну маска картку клієнта НОМЕР_1 від ТОВ Селфі кредит 20.11.2024 о 20:03:09 (а.с.28).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «Селфі кредит» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 28.05.2025 заборгованість відповідача за Договором №1907848 складає 34230 грн., з яких 7000 грн. тіло кредиту, 13230 грн. заборгованість за відсотками, 14000 грн. - пеня (а.с.25-27).

28.05.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено Договір факторингу №01.02-11/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» передає ТОВ «Свеа фінанс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа фінанс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. На виконання умов Договору факторингу №01.02-11/25 ТОВ «Свеа фінанс» сплатило ТОВ «Селфі кредит» грошові кошти у розмірі 3122916,22 грн. згідно платіжної інструкції до кредитового переказу коштів №10076 (а.с.29-35, 40).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-11/25 від 28.05.2025, ТОВ «Свеа фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором №1907848 у розмірі 34230грн., з яких 7000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13230 грн. заборгованість за відсотками, 14000 грн. - сума штрафних санкцій (а.с.41-42).

Станом на дату подачі позовної заяви до суду заборгованість ОСОБА_1 за Договором №1907848 від 20.11.2024 року не погашена та становить 34230 грн.. що складається з наступного: заборгованість по тілу - 7000 грн., заборгованість по відсотках - 13230 грн., пеня - 14000 грн., тобто після відступлення права вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань за вказаним Договором.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним принципом кожна сторона цивільного спору зобов`язана суду довести свою позицію. Відповідач позов визнає частково, подала відзив, згідно якого не згідна із нарахованими відсотками та пенею, однак, не надала суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено що Договір про надання споживчого кредиту №1907848 між сторонами укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону. Окрім того, відповідач електронним ідентифікатором підписала Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів, у якому сторони погодили розмір та детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів позичальником, та встановлено, що загальна вартість кредиту становить 31160,50 грн і розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Однак, якщо споживачем не будуть виконані умови Договору для отримання зниженої процентної ставки, розмір процентів за вказаний період буде перераховано за стандартною процентною ставкою 1%, в зв`язку з чим перший платіж зі сплати процентів збільшиться та складе 1050 грн, а загальна сума розмірів платежів, що зазначені в графіку платежі будуть мати наступні значення: сума платежів за розрахунковий період складе - 32200 грн.; сума процентів за користування кредитом складе - 25200 грн., реальна річна процентна ставка складе - 2899.03 % річних; загальна вартість кредиту складе - 32200 грн. Своїм підписом ОСОБА_1 засвідчила про свідоме волевиявлення на прийняття та згоду запропонованих кредитором умов (в т.ч. і щодо нарахування відсотків), тому заперечення відповідача в цій частині є недоведеними та необґрунтованими. Отже, суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ «Селфі кредит», правонаступником якого є позивач, та відповідачем виникли правовідносини у зв`язку з укладенням 20.11.2024 Договору про надання споживчого кредиту №1907848, відповідачу надано кредит у розмірі 7000 грн., що нею самою не заперечується. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку у повному обсязі не повернуті. Суми, які підлягають стягненню, а саме: сума кредиту в розмірі 7000грн., та заборгованість за відсотками у розмірі 13230 грн., які нараховані в межах строку кредитування, а саме за 15 днів ( з 20.11.2024 по 04.12.2025) за процентоною ставкою 0,01%, а надалі за 174 дні (з 06.12.2024 по 28.05.2025), тобто в межах строку кредитування 360 днів за процентною ставка 1 % (згідно п.п. 1.5.1, 1.5.2 Договору) підлягають стягненню, оскільки повністю відповідають умовам договору, строку його дії та нормам чинного законодавства, а також доведені матеріалами справи, що означає, що позивач довів свою позицію суду. Крім того, відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір такої заборгованості, а позивачем такий розмір доведено, тому приймається судом, як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті і правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Отже, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 7000грн. та нарахованих відсотків у розмірі 13230 грн.

Вирішуючи питання про стягнення пені у розмірі 14000 грн., то суд враховує, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року (з моменту введення в Україні воєнного, який неодноразово продовжено і триває на даний час) за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. За встановлених обставин стягнення пені, що є відповідальністю за неналежне виконання грошового зобов`язання, у розмірі 14000 грн. за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У підсумку суд позовні вимоги задовольняє частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн., відтак, враховуючи часткове задоволення позову з відповідача на рахунок позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1573,48 грн. (20230*2662,40/34230).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» суму заборгованості за Договором №1907848 про надання споживчого кредиту від 20.11.2024 в загальному розмірі 20230 (двадцять тисяч двісті тридцять) гривень 00 копійок, з яких: 7000 - заборгованість за тілом кредиту, 13230 грн. - заборгованість за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1573 (одна тисяча п`ятсот сімдесят три) гривні 48 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 14.05.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221, електронна адреса court@svea.ua.

Представник позивача: Паладич Аліна Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.М.Томілін