Рішення № 136570234, 06.05.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/4700/25

Провадження № 2/553/451/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.05.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Летюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №553/4700/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

12.11.2025 року позивач звернувся до Подільського районного суду міста Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позов тим, що 02.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети заяви визначено, що анкета заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету заяву, ОСОБА_1 , підтвердив, що ознайомлений та отримав примірник у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язувався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом є платіжна картка НОМЕР_1 . Проте, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку з повернення кредитних коштів, станом на 15.10.2025 року розмір заборгованості становить 46 844,1 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 21872,65 грн; заборгованість за пенею - 24 971,45 грн, заборгованість за порушенням грошового зобов`язання 0,00 грн, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 19.11.2025 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.

12.01.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Петренко В.П. подано відзив на позовну заяву, в якій прохав у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції стороною відповідача зазначалось про те, що анкета заява підписана ОСОБА_1 не містить істотних умов договору: будь-яких відомостей про розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування. Крім того, до позовної заяви позивачем надано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, затверджених Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021 року, що набрали чинності 27.11.2021 року, куди входять тарифи банку Чорної картки monobank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки. Наведений вище перелік документів, що складають кредитний договір не містять підпису відповідача, зокрема і електронного та не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету заяву до договору про надання банківських послуг. Відповідачем зазначалось про те, що ознайомлення ОСОБА_1 з наданими Умовами та правилами неможливо, так як вони датовані 27.11.2021 року, а підписана відповідачем анкета заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» датована 02.07.2018 року. Стороною відповідача зазначалось про те, що АТ «Універсал Банк» не надано документів, які б були чинними станом на день підписання Анкети заяви та які необхідно було б враховувати як такі, що визначали умови кредитного договору станом на день підписання анкети заяви.

Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію щодо умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредиспроможності споживача. Поряд з цим, паспорт споживчого кредиту не містить відомостей щодо дати його складання, а також його підписання відповідачем електронно цифровим підписом.

Таким чином, оскільки Умови та правила обслуговування та тарифи не містять підпис відповідача у справі, тому їх не можна вважати частиною договору. Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, згідно з якими роздруковані Умови без підпису позичальника не можуть розцінюватися як стандартна форма договору. У постанові ВС від 18.05.2022 року, справа № 697/302/20 підтверджено, що саме наведений вище підхід до оцінки факта узгодження між сторонами істотних умов договору застосовується також і у межах правовідносин, що виникають у зв`язку з укладенням кредитного договору у системі monobank, що запроваджено АТ «Універсал Банк». Стороною відповідача зазначалось про те, що надані позивачем до матеріалів справи в обгрунтування спору документи не є такими, що підтверджують узгодження між сторонами усіх істотних умов укладеного договору, зокрема суми кредиту, строків повернення кредитних коштів, проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції за порушенням умов договору. Тому нарахування будь-яких відсотків та штрафних санкцій передбачених такими документами - є на думку відповідача безпідставними діями банку, та такі нарахування не можуть бути стягнені з відповідача та/або погашені за його рахунок.

Поряд з цим, представником відповідача зазначалось про невірність розрахунку заборгованості наданого стороною позивача у справі та необгрунтованості заявленої позивачем суми до стягнення. Відповідно до заяви про відкриття рахунку кредитний ліміт картки встановлено у розмірі 6 000 грн, в подальшому кредитний ліміт без будь-яких підстав збільшено позивачем спочатку до 10 000,00 грн, а в подальшому до 25 000,00 грн. При цьому, позов не містить жодних доказів звернення ОСОБА_1 , щодо бажання збільшити кредитний ліміт. Позивачем не надано кредитного договору, додаткової угоди до нього про збільшення кредитного ліміту. Будь-які обгрунтування підвищення кредитного ліміту на підставі Умов і правил 2021 року є нерелевантними, оскільки анкета заява була підписана відповідачем у 2018 році. Таким чином, так як ціна договору є істотною умовою, всі зміни та доповнення до основного договору укладаються у письмовій формі, вимога про повернення грошових коштів, перерахованих банком на рахунок відповідача без його згоди є безпідставною. Крім того, встановлення кредитного ліміту визначає користування коштами у заявленому обсязі.

Відповідно до Виписки про рух коштів по картці від 15.10.2025 року за період з 02.07.2018 року по 15.10.2025 року містить дані щодо списання з рахунку відповідача відсотків та пені (штрафів). Відповідачем зазначалось про те, що АТ «Універсал Банк» нараховувались проценти за заборгованістю за тілом кредитом, а також пеня/штрафи, які передбачені Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, що відповідачу не було відомо та не було ним підписано.

У відзиві стороною відповідача зазначалось про те, що відповідач ОСОБА_1 неодноразово вносив кошти на погашення заборгованості (тіла кредиту), однак не погоджував зарахування цих коштів на погашення відсотків та штрафів/пені. Тому, списання банком грошових коштів з рахунку відповідача в рахунок погашення процентів та пені є неправомірним та безпідставним.

Щодо розміру заборгованості за тілом кредиту, що залишилась до стягнення, стороною відповідача вказувалось про те, що відповідно до виписки про рух коштів по картці від 15.10.2025 року за період з 02.07.2018 року по 15.10.2025, сума витрат за цей період склала 160 697,52 грн, сума зарахувань за період склала 113 853,42 грн. Банком зазначено, що різниця між нарахуванням та витратами у розмірі 46 844,10 грн є залишком заборгованості по тілу кредиту. Відповідач не погоджується з заявленою сумою заборгованості позивачем, так як з виписки по рахунку вбачається, що банк, визначаючи кредитну заборгованість, до тіла кредиту в розмірі 25 000 грн, зарахував не тільки кошти, які фактично були отримані боржником але й списані з ініціативи банку за рахунок кредитних коштів проценти за користування кредитом в сумі 18 277,53 грн та пеню (штрафи) в сумі 25 371,45 грн що разом становить 43 648,98 грн безпідставно нарахованих та списаних коштів. Таким чином, сторона відповідача вказувала про те, що заборгованість за тілом кредиту необгрунтовано збільшена на суму 43 648,98 грн. У відзиві відповідачем зазначалось про те, що з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що банком повністю самостійно погашено нараховані ним відсотки за рахунок коштів відповідача, якими він поповнював рахунок, а також аналогічно частково погашено за рахунок них пеню/штрафи. Так, різниця, між сумою витрат по картці 160 967,52 грн, сумою внесених грошових коштів на картку (113 853,42 грн) та сумою безпідставно списаних банком відсотків за користування кредитом та штрафів (пені) (43 648,98 грн) становить 3 195,12 грн.

Окремо стороною відповідача зазначалось про те, що позивач звертався до суду у 2021 році з позовом до ОСОБА_1 , який був залишено ухвалою суду від 21.07.2022 року без розгляду. На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано інші Умови обслуговування рахунків фізичних осіб, затверджених рішенням Правління №33 від 27.09.2017, яким визначено інші тарифи банку Чорної карти monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної карти monobank , таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки.

14.01.2026 року позивачем надано відповідь на відзив, в якому стороною позивача зазначалось про безпідставність тверджень відповідача з приводу відсутності умов погодження кредитного договору. Позивачем стверджувалось про те, що відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір та в такий спосіб відповідач приєднався до Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», тарифів за карткою monobank шляхом підписання Анкети заяви. Крім цього, як зазначалось стороною позивача позовна заява містить посилання на офіційний інтернет ресурс АТ «Універсал Банк», а саме https://www.monobank.ua/terms, де у вільному доступі опубліковані Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank. Умови опубліковані та є безперервно доступними у їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь період існування, зокрема в чинній на момент укладення Договору між сторонами у справі. На момент укладення Договору чинною була редакція Умов від 21.06.2018 року, дані умови є доступними на сайті, тому на думку сторони позивача відповідач ОСОБА_1 у такий спосіб мав безперешкодний доступ до них та був обізнаний з ними.

Крім того, позивачем стверджувалось про те, що у відповідності до п. 2, підписаної відповідачем при відкритті банківського рахунку Анкети - заяви, споживач банківських послуг погоджується, що ця Анкета - заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Анкета заява є невід`ємною частиною договору та враховуючи її зміст, підписавши Анкету заяву, відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма частинами договору та отримав відповідні примірники. Таким чином, підписана клієнтом Анкета Заява на думку позивача є підтвердженням укладення договору, а перелічені документи формують договір про надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» з чим погодився відповідач шляхом підписання Анкети заяви.

Відповідно до п. 6 Анкети заяви відповідач просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги ( у тому числі його електронний підпис) є обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. З огляду на вищевказані умови ОСОБА_1 визнає, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах на паперових носіях. Отже, підписанням відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Позивачем стверджувалось, що відповідач у такий спосіб визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.

Поряд з цим, відповідачем ОСОБА_1 у відповідно до ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» та п. 6.13 пункту 6 розділу І Умов, відповідачем успішно пройдена процедура ідентифікації, 02.07.2018 року ОСОБА_1 пройшов процедуру верифікації та підписав Анкету заяву до Договору про надання банківських послуг Monobank/Universal Bank. Так, з наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Таким чином, підписання Анкети заяви ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 02.07.2018 року, а також засвідчив, що він повідомлений банком у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

Стороною позивача вказувалось про те, що з детальної виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 та наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав утворену заборгованість але станом на момент подання позову має заборгованість перед АТ «Універсал Банк» у розмірі 46 844,10 грн. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника складає 25 000 грн, баланс складає (мінус) 21 844,10 грн, заборгованість складає 46 844,10 грн. Ця заборгованість складається повністю використаного ОСОБА_1 кредитного ліміту в сумі 25 000 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить (мінус) 21844,10 грн. З приводу виникнення овердрафту (мінус) в сумі 21 844,10 грн позивачем зазначено, що якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення по неустойці. Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки. Відповідно до п. 4.20 розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» термін повернення овердрафту в повному обсязі становить протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту. У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської картки, розмір яких був значно меншим за поточний витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість.

Процентна ставка (поточна) базова процентна ставка: 3,1 % в місяць (37,2% річних). Процентна ставка (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості ( у випадку наявності простроченої заборгованості): 6,2% у місяць (74,4 % річних).

Відповідно до пункту 4.13 «Надання та обслуговування кредиту», розділу ІІ Умов погашення заборгованості клієнта за договором здійснюється коштом, що надходить на рахунок клієнта в наступному порядку: у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачується сума кредиту за процентами за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені договором.

Позивачем наведено тарифи, які були дійсні на момент підписання кредитного договору: пільговий період за карткою до 62 днів ( діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості). Згідно п. 4.23 розділу ІІ Умов в редакції, що діяла на момент укладення договору, сторони погодили, що кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. Таким чином, сума регулярного платежу, який клієнт вчасно не сплачує власними коштами, списується за рахунок кредитних коштів та відноситься до тіла кредиту. Якщо кошти на погашення заборгованості клієнт не вносить, заборгованість за тілом кредиту зростає. Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь період користування ОСОБА_1 було проведено поповнень карткового рахунку на суму 113853,42 грн, та зроблено витрат по картці на суму 160697,52 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута банку становить 46 844,10 грн ( 160697,52 грн 113853,42 грн = 46844,10 грн).

В обгрунтування наведеного вище розрахунку позивачем зазначалось про те, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї картки, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, тому виникла заборгованість на вказану вище суму.

В свою чергу, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Петренко В.П., 19.01.2026 року подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначав про те, що твердження сторони позивача щодо укладення кредитного договору та погодження умов, та позов грунтуються на Умовах і правилах обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг та продуктів monobank Universal Bank, затверджених Протоколом правління № 46 від 24.11.2021 року, що набуває чинності з 27.11.2021 року. Водночас, позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву було надано іншу редакцію Умов і правил, а саме в редакції від 21.06.2018 року про яку не згадувалось у тексті позовної заяви. Таким чином, позовна заява обгрунтована Умовами та правилами за 2021 рік, тоді як кредитний договір ОСОБА_1 уклав 21.06.2018 року. При цьому, Умови та правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», як в редакції, чинній на 21.06.2018 року так в редакції на 27.11.2021 року, не містять підпису відповідача ОСОБА_1 , зокрема й електронного.

Поряд з цим, стороною відповідача вказувалось на відмінність банківських виписок у 2021 році та 2025 роках. Щодо використання кредитного ліміту, при зверненні банку до суду з позовом до ОСОБА_1 у 2021 році, до якого додано виписку по рахунку, де з початку використання картки, сума на рахунку була «6000,00 грн», тоді як у виписці відображено надання цих коштів клієнту на рахунок. У відповідності до попередньої виписки по рахунку за 2021 рік не вбачається подальше надання коштів ОСОБА_1 у розмірі 4 000,00 грн ( підвищення кредитного ліміту до 10 000 грн) та у розмірі 15 000,00 грн (підвищення кредитного ліміту до 25 000,00 грн) але такі відомості відображені у виписці 2025 року. Так, як банківська виписка є бухгалтерським документом, що підтверджує рух коштів по справі, при цьому, позивачем не зазначено, чим викликані такі суперечності в сумах. Так, розрахунок заборгованості та виписка з рахунку, що надані позивачем в межах справи 2021 року в повній мірі не відображають відомостей з карткового рахунку та зовсім відрізняються від виписки, наданої вже в межах даної цивільної справи 2025 року. З виписки вбачається, що на картці виданій ОСОБА_1 , завжди перебував баланс зі знаком «+», тобто ОСОБА_1 користувався власними грошовими коштами не використовуючи кредитного ліміту наданого банком. Перші відомості про використання кредитних коштів зазначені 01.11.2018 року, який був погашений 15.02.2019 року. При цьому, стороною позивача не надано доказів на підставі яких банківською установою було збільшено кредитний ліміт до 25 000,00 грн.

Зважаючи на наведені вище обставини, стороною відповідача вказувалось про безпідставність заявлених позовних вимог.

23.01.2026 року представником позивача АТ «Універсал Банк» подано додаткові письмові пояснення у справі, в яких зазначалось про те, що згідно п. 2 Анкети заяви, відповідач погодився, що Анкета заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. У відповідності до п.3 Анкети заяви ОСОБА_1 підтвердив, що підписанням цього договору він підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку. У відповідності до положень ст. ст. 641, 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормального необхідного для цього часу. Таким чином, вказані умови та правила є публічною офертою.

Стороною позивача вкотре стверджувалось про те, що клієнт, уклавши договір, шляхом підписання анкети заяви, підтверджує те, що клієнт до укладення ним договору, був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та отримав відповідні документи від банку та погоджується з ними ( п. 2.11 розділу І Умов і правил). Отже, анкета заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспорту споживчого кредиту складають Договір про надання банківський послуг та містять всі істотні умови договору, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду.

З приводу долученої до позову редакції Умов та Правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» представником позивача зазначалось по те, що редакції Умов та правил, що наявна у матеріалах справи може носити показовий характер та може змінюватися та доповнюватися позивачем. Доступ до актуальних Умов та правил є безперешкодним на офіційному сайті АТ «Універсал Банк». В момент підписання кредитного договору діяли Умови та правила обслуговування від 21.06.2018 року, саме в цій редакції відповідач ОСОБА_1 отримав примірник вказаних Умов у мобільному додатку в день укладення договору, які були йому зрозумілі та не потребували додаткового тлумачення, що підтверджується в підписаній відповідачем Анкеті заяві. Серед іншого, у вказаних Умовах і правилах обслуговування сторони фактично погодили і порядок внесення змін до Договору.

Позивачем зазначалось про те, що у відповідності до п. 7.1.2 Зміни до розділів (положень) Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які не містять елементи договору про споживче кредитування та/або договору банківського вкладу (депозиту), вносяться банком в односторонньому порядку. При цьому, банк одразу публікує Умови і правила із відповідними змінами на офіційному сайті банку. Порядок внесення змін в Умови договору рішенням банку в односторонньому порядку було погоджено сторонами та в подальшому зміни до Умов і Правил обслуговування вносились виключно у відповідності до цих домовленостей. В свою чергу відповідачем не надано жодних підтверджень та доказів недобросовісного виконання банком умов щодо внесення змін до укладеного договору. Поряд з цим, позивачем вказувалось на право банку на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, що визначено п. 3 Анкети заяви. З огляду на вказані обставини зазначені у позові та додаткові пояснення представник позивача прохав задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

18.02.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Петренко В.П. подано клопотання про витребування доказів, витребувати в АТ «Універсал Банк» відомості про підстави для розблокування карткового рахунку заблокованого ним у зв`язку з втратою картки у 2021 році та спосіб, у який здійснено поповнення заблокованого карткового рахунку на суму 2270 грн від 01.10.2025 року та на суму 6452,78 грн від 13.10.2025 року.

18.02.2026 року ухвалою Подільського районного суду міста Полтави зобов`язано Акціонерне товариство «Універсал Банк» надати: відомості про блокування картки у 2021 році та підстави для розблокування карткового рахунку по картці НОМЕР_2 , яка особа та на якій підставі, здійснила поповнення зазначеного карткового рахунку на суму 2270 грн від 01.10.2025 року, та на суму 6452,78 грн від 13.10.2025 р.

24.02.2026 року АТ «Універсал Банк» подано письмову заяву на виконання вимог ухвали суду від 18.02.2026 року.

11.03.2026 року відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відшкодування судових витрат у справі, а саме витрат на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн.

19.03.2026 року представником позивача АТ «Універсал Банк» подано заперечення на заяву про відшкодування судових витрат на правову допомогу, в задоволенні якої прохали відмовити, з підстав їх неспівмірності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але прохав проводити слухання справи у його відсутність та відсутність відповідача ОСОБА_1 , проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю та необґрунтованістю зазначивши, що відповідач ОСОБА_1 02.07.2018 року підписав Анкету заяву, яка при цьому не містить ні розміру кредитного ліміту, ні порядку нарахування відсотків, ні розміру, порядку та підстав нарахування пені чи штрафу. Надані позивачем розрахунки заборгованості не є первинними документами, які підтверджують укладення договору саме на тих умовах, які вказані у позові. Стороною відповідача зазначалось про те, що наявність роздрукованого розрахунку є недостатнім доказом, оскільки це внутрішній документ банку, який не дозволяє перевірити правильність нарахувань. Представник відповідача зазначав про те, що надані банком Умови і правила обслуговування та тарифи не містять підпису відповідача та наданий примірник Умов наданий в редакції станом на 27.11.2021 року, тоді як кредитні правовідносини виникли 02.07.2018 року, що не може вважатися частиною кредитного договору. Більше того, представником відповідача зазначалось про те, що банк самостійно та безпідставно збільшував розмір заборгованості (тіла кредиту), а саме банк списував з рахунку відсотки за використання кредитного ліміту та відносив їх на заборгованість за тілом кредиту, попри те, що Анкета заява не містить домовленості про сплату таких відсотків. Так, банком списано відсотки на суму 18 277,53 грн, пеню (штрафи) на загальну суму 25 371,45 грн, які на думку сторони відповідача списані незаконно, штучно збільшивши тіло кредиту.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та письмові пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету заяву до договору про надання банківських послуг від 02.07.2018 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн , який в подальшому було збільшено, а саме: 23.08.2018 року на суму 10 000 грн, 24.09.2018 року на суму 25 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Згідно матеріалів справи вбачається, що 02.07.2018 року ОСОБА_1 підписано анкету-заява до договору про надання банківських послуг, який просить відкрити йому поточний рахунок у гривні на ім`я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов договору (а.с.15).

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідача, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.

Відповідно до п.2 анкети-заяви від 02.07.2018 року, під якою відповідач ОСОБА_1 поставив свій підпис, ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого підтверджує та зобов`язується виконувати його умови.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 02.07.2018 року, виконого позивачем, відповідач ОСОБА_1 станом на 15.10.2025 року має заборгованість у загальному розмірі 46 844,1 грн, яка складається з: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 21872,65 грн; заборгованість за пенею 24971,45 грн.

Виникли між сторонами правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-2320цс16 кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України). Якщо сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам і тарифами складає між сторонами кредитний договір, то зазначені Умови і тарифи повинні містити підпис позичальника про ознайомлення з ними.

Аналогічна позиція висловлена в правовому висновку, що викладений в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року (№ 61-787св18).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач ОСОБА_2 ознайомився в момент підписання анкети-заяви 02.07.2018 року саме з цими Умовами та правилами обслуговування, Тарифами та іншим, які долучені позивачем до позову та на підставі яких банком здійснювалося нарахування процентів та пені, та погодився із ними. Також, анкета-заява від 02.07.2018 року не містить посилання на укладання договору в порядку ст.634 ЦК України та що ці умови викладені у вільному доступі на офіційному сайті банку. Отже, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Оцінивши всі зібрані у справі докази, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів досягнення між позивачем та відповідачкою згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо розміру та порядку сплати процентів за користування ним, порядку та розміру нарахування пені та штрафних санкцій. Підписання однієї заяви з відміткою про ознайомлення з Умовами та Правилами кредитування, Тарифами банку, які не підписані ОСОБА_1 не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.07.2018 року шляхом підписання заяви-анкети або як укладання договору приєднання в порядку ст.634 ЦК України. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, у частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, пені та штрафам суд вважає правильним відмовити, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що кредитний договір з ОСОБА_1 укладено саме на цих умовах, а отже розрахунок процентів, пені та штрафних санкцій не може бути взятий до уваги як доказ наявності розміру такої заборгованості.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №697/302/20 з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, зазначено, що в анкеті-заяві від 23.11.2017 особа просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно додатку до анкети-заяви, а строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру; вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред`явив; оскільки в анкеті-заяві від 23.11.2017 строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірним та безпідставним списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом та зарахував ці кошти на погашення тіла кредиту, зменшивши суму заборгованості за тілом кредиту (10 961,72 грн) за рахунок протиправно списаних банком відсотків (у розмірі) з 9 776,12 грн до 1185,60 грн. Таким чином, з урахуванням того, що в анкеті-заяві від 23.11.2017 процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, то у стягненні процентів за користування кредитом, пені, комісії суд першої інстанції відмовив правильно.

Так, з виписки про руху коштів від 15.10.2025 року, за період з 02.07.2018 15.10.2025 року вбачається, що банком списано відсотків на загальну суму 18 277,53 грн (1019,47+814,59+1648,58+1759,25+1171,96+1706,24+1762,2+1942,46+1551,86+1549,2+1649,82+1701,9) штафу/пені на загальну суму 25 371,45 грн (50+100+50+100+100+100+2008,8+100+2213,4+100+2364,06+100+2443,5+100+2690,8+100+2780,1+100+3060,63+100+3258,1+100+3252,06), інше на суму 2270 грн., а всього 45918,98 грн. (а.с. 11-13), які банк нарахував безпідставно, оскільки відсутній письмовий договір із ОСОБА_1 про погодження розміру відсотків та штрафів/пені за користування кредитними коштами.

Таким чином, у зв`язку із тим, що внесених відповідачем коштів на картку, видану банком, більше ніж використаних, нарахованих безпідставно та списаних процентів та штрафів більше ніж заявленого тіла кредиту, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача тіла кредиту, як необгрунтованих.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі, понесені позивачем зі сплати судового збору за позов майнового характеру в розмірі 3028,00 грн, суд залишає за позивачем.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу, надану адвокатом Петренко В.П. відповідачу ОСОБА_1 , підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Таким чином, при вирішенні питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінки сторін під час судового процесу тощо.

Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, додатковій постанові від 14.04.2022 у справі №755/18750/20 сформував висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом Петренко В.П. документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 7 000 грн є неспівмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Разом з тим, суд враховує, що позивачем АТ «Універсал Банк» про відмову у стягненні витрат на правову допомогу в зв`язку з їх неспівмірністю.

Оцінюючи співмірність визначеного розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд, перш за все, виходить з того, що спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним.

На підставі викладеного та враховуючи принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що до стягнення з позивача АТ «Універсал Банк» на користь відповідача ОСОБА_1 належить 3 500 грн понесених витрат (визначена з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, складності справи).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- відмовити повністю.

Сплачений АТ «Універсал Банк» судовий збір в сумі 3028,00 грн., залишити за позивачем АТ «Універсал Банк».

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, будинок 23, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.05.2026 року.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. В. Фоміна