Рішення № 136570094, 14.05.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/541/25

Провадження № 2/529/39/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

при секретарі с/з Єфременко В.І.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Шеховцової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Опішнянської селищної ради, як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано такими обставинами. З січня 2017 року по вересень 2018 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у шлюбі в них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу в період з 2018 року по 2020 рік син проживав разом з відповідачкою ОСОБА_2 , а позивач ОСОБА_1 сплачував аліменти на утримання дитини. Під час проживання дитини з матір`ю остання вела безвідповідальний спосіб життя, часто зникала з дому, не створювала для нього необхідних умов безпеки, розвитку, виховання, систематично залишала дитину на догляд своєї сестри, фактично самоусунувшись від виконання батьківських обов`язків. Починаючи з 2020 року ОСОБА_5 проживає з позивачем по справі батьком ОСОБА_1 . Рішенням Виконавчого комітету Опішнянської селищної ради від 24.04.2024 № 111 визначено місце проживання ОСОБА_5 разом із батьком ОСОБА_1 . Відповідачка не виконує своїх батьківських обов`язків, повністю усунулася від участі в його вихованні, розвитку, емоційній підтримці. Вона не цікавиться здоров`ям сина, не бере участі у важливих для нього подіях, не забезпечує належних умов для формування гармонійної особистості, не реалізовує своє право на спілкування з дитиною, не бере участі у матеріальному забезпеченні ОСОБА_5 . Таким чином відповідачка самоусунулася від виховання сина та ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

25.07.2025 ухвалою судді відкрито провадження по справі і справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, яке призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 09.01.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шеховцова О.І., позовні вимоги підтримали та пославшись на наведені у позовній заяві обставини і обґрунтування просили його задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, відзиву на позов, а також будь-яких інших клопотань до суду не подала.

Представник третьої особи - Виконавчого комітету Опішнянської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Шеховцову О.І., допитавши свідків та дослідивши докази, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 99).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 18.09.2018. Також постановлено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 аліменти у розмірі частини усіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 101-103).

Відповідачка ОСОБА_2 фактично самоусунулась від процесу виховання дитини та повністю ігнорує її, нехтує потребами свого сина, не піклується про здоров`я своєї дитини, не виконує батьківських обов`язків, чим порушує права дитини на належне виховання.

Вказані обставини підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Рішенням виконавчого комітету Опішнянської селищної ради № 111 від 24 квітня 2024 року затверджено висновок Комісії з питань захисту прав дитини при ВК Опішнянської селищної ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з батьком ОСОБА_1 . Цим же рішенням визначено місце проживання дитини, ОСОБА_3 разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 96-97).

Відповідно до висновку, затвердженого вищезазначеним рішенням ВК Опішнянської селищної ради, ОСОБА_4 від 27.12.2023 проживає разом з батьком. Зі слів сусідів вони проживають удвох, матір ніхто не бачив. Дитина за матір`ю не скучає (а.с. 98).

Згідно довідки, виданої ЦНАП Виконавчого комітету Опішнянської селищної ради № 515 від 13.05.2025, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 39).

Відповідно до довідки, виданої ЦНАП Виконавчого комітету Опішнянської селищної ради № 578 від 02.06.2025, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

Згідно довідки № 56 від 19.05.2025 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Опішнянської селищної ради ОСОБА_4 знаходиться на обліку лікаря-періатра з 2020 року (а.с. 84).

Відповідно до довідки № 146 від 13.05.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 2Б класі Опішнянського ліцею Опіщнянської селищної ради Полтавської області (а.с. 85).

З характеристики, виданої Опішнянським ліцеєм Опішнянської селищної ради Полтавської області, вбачається, що ОСОБА_4 навчається у другому класі, шкільну програму засвоює на достатньому рівні, читає словами, добре рахує, уміє висловлювати свою думку. До навчання ставиться з цікавістю. В колективі товариський. У хлопчика багато друзів. ОСОБА_5 відвідує спортивну секцію «карате» та має призові місця. Шкільним приладдям, одягом хлопчик забезпечений. Батько належним чином слідкує за навчанням та вихованням сина. Багато часу проводить з ним. Вони разом ходять на прогулянки, тато водить хлопчика на спортивну секцію, допомагає і підтримує сина у спортнивних досягненнях. Батько бере активну участь у житті класу та школи (а.с. 46).

З характеристики, наданої тренером секції карате Опішнянського ліцею Опішнянської селищної ради Полтавської області, вбачається, що ОСОБА_5 займається карате з 2023 року. За цей час зарекомендував себе як здібний, розумний, дисциплінований та витривалий спортсмен. Завжди виявляє зацікавленість у тренувальному процесі, регулярно відвідує заняття, виконує вказівки тренера. Є неодноразовим призером обласних змагань з карате. ОСОБА_5 дуже дружня, добра дитина, по товариськи відноситься до усіх дітей у групі. При цьому у характеристиці вказано, що ОСОБА_5 виховується батьком ОСОБА_1 , який активно підтримує заняття дитини спортом, бере активну участь у житті секції, допомагає у організації різних заходів, регулярно відвідує всі змагання, у яких приймає участь ОСОБА_5 , цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування тренувань, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну. Батько виховує в ньому силу волі, наполегливість та працьовитість. Незважаючи на складну сімейну ситуацію, ОСОБА_5 зберігає позитивне ставлення до життя, цілеспрямованість та прагнення до самореалізації. Мати з дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З тренером на зв`язок не виходила, на змагання не з`являлася (а.с. 47).

З висновку практичного психолога Опішнянського ліцею Опішнянської селищної ради Полтавської області щодо психоемоційних особливостей розвитку дитини та відносинами між членами родини вбачається, що ОСОБА_5 проживає в емоційно безпечному середовищі разом із батьком. Між батьком і дитиною сформувався тісний довірливий емоційний зв`язок. Батько активно залучений до життя сина: стежить за його навчанням, підтримує постійний контакт із класним керівником, цікавиться його успіхами та труднощами в навчальному процесі. Також підтримує розвиток дитини у спортивній сфері. Дитина демонструє позитивну соціалізацію, адаптована до колективу, розвивається гармонійно, відповідає віковим нормам психоемоційного розвитку. Водночас згадування біологічної матері ОСОБА_5 супроводжується у дитини байдужістю та беземоційністю. Дитина не виявляє потреби у спілкуванні з матір`ю, не має з нею тісного емоційного зв`язку. Хлопчик відчуває прихильність, довіру та тепло до батька та бабусі ОСОБА_7 (а.с. 49).

Свідок ОСОБА_8 , яка є матір`ю відповідачки ОСОБА_2 , в судовому засіданні показала, що відповідачка не займається вихованням сина, зловживає алкогольними напоями, веде асоціальний спосіб життя. Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачкою, остання разом зі своїм сином ОСОБА_5 проживала у будинку своїх батьків (тобто разом зі свідком). В цей час ОСОБА_2 вживала алкогольні напої, проявляла жорстокість до свого сина: кричала, била. Належним чином догляд за дитиною не здійснювала, не забезпечувала ОСОБА_5 необхідний для дитини режим дня, регулярне та повноцінне харчування, а також відповідні умови для сну та відпочинку. Свідок не бачила щоб відповідачка проявляла материнську ласку до ОСОБА_5 . Внаслідок таких дій ОСОБА_2 , ОСОБА_5 забрав до себе його батько позивач по справі, який створив всі належні умови для дитини. Вона як бабуся спілкується та відвідує ОСОБА_5 , може прийти до колишнього зятя з онуком у будь-який час. Відповідачка ж не проявляє зацікавленості щодо життя свого сина. Його вихованням не займається. Також вказала, що наразі ОСОБА_2 з нею не проживає, стосунки з родиною вона розірвала. Під час їх проживання разом відповідачка неодноразово вчиняла сварки, бійки, зокрема кидалася на свого батька з ножем, била свідка та свою сестру.

Свідок ОСОБА_9 , яка є односелицею батьків позивача, показала, що знайома з позивачем з квітня 2022 року, а її родина перебуває у дружніх стосунках з батьками позивача, позивачем, її діти товаришують з ОСОБА_5 . Розповіла, що ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_5 . Зі слів позивача їй відомо, що він давно не проживає разом із матір`ю ОСОБА_5 , спочатку останній проживав з мамою, а коли дитині було три роки позивач забрав його жити до себе. Також зазначила, що іноді бачила як відповідачка відвідувала свого сина, коли раз у три місяці, іноді раз у пів року. Коли саме останній раз бачила відповідачку, в той час як ОСОБА_2 відвідувала дитину свідок не пам`ятає, проте зазначила, що це було навесні чи влітку 2025 року. У випадку, коли відповідачка відвідувала сина, ці зустрічі тривали кілька годин. Свідок не чула, щоб ОСОБА_5 щось говорив про свою матір, лише одного разу вона чула як на питання її дітей чому ОСОБА_5 не гуляв він відповів, що приїжджала мама.

Малолітній ОСОБА_5 в судовому засіданні в присутності психолога вказав, що проживає з татом. Зазначив, що пам`ятає як проживав з мамою, проте теплих спогадів пригадати не зміг. Наразі мама з ними не проживає, не приходить до них та не телефонує. Також сказав, що не сумує за мамою.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 141 СК України закріплено правило рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, яке є визначальним принципом регулювання особистих немайнових прав і обов`язків батьків та дітей.

Згідно з цією нормою розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до положень статей 150, 152, 155 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересів дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема, один з батьків (стаття 165 СК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні від 07.12.2006 по справі «Хант проти України» ЄСПЛ наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено, що відповідачка ОСОБА_2 , постійно та систематично свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а тому у якнайкращих інтересах малолітньої дитини позов про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Крім того, матеріали справи містять копії постанов Диканського районного суду Полтавської області від 05.08.2020, 23.03.2021, 03.08.2023 про притягнення відповідачки ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 173-2 ч. 1, 173-2 ч. 2, 173 КУпАП відповідно. Згідно зазначених постанов ОСОБА_2 притягалася до відповідальності, зокрема за вчинення домашнього насильства щодо своєї сестри та матері. З огляду на викладене, а також беручи до уваги зокрема покази свідка ОСОБА_8 , суд приходить до висновку про відсутність безпечного, спокійного, стійкого середовища для дитини разом із матір`ю.

До того ж варто відмітити, що відповідачка правом подачі відзиву не скористалася, у судове засідання як під час підготовчого розгляду, так і під час розгляду справи по суті, зокрема 17.02.2026, 25.03.2026, 17.04.2026, 08.05.2026, жодного разу не з`явилася.

Така процесуальна поведінка відповідачки ОСОБА_2 свідчить про відсутність у неї належної зацікавленості у житті та інтересах дитини. За час розгляду справи відповідачка не вчинила жодних дій, щодо піклування про дитину. Із аналізу процесуальної поведінки ОСОБА_2 не вбачається, що вона зацікавлена у розгляді даної справи та справа має для неї важливе значення, що свідчить про байдуже ставлення матері до долі своєї дитини та подальше збереження з нею родинних зв`язків.

Рішенням виконавчого комітету Опішнянської селищної ради № 161 від 22.12.2025 затверджено висновок Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Опішнянської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав від 22.12.2025. У висновку зокрема зазначено, що житлово-побутові умови проживання сім`ї ОСОБА_10 добрі, будинок газифікований, електрифікований, підведено водопостачання. Дитина займає окрему кімнату, забезпечений місцями для навчання та відпочинку. Батько забезпечує дитину належним доглядом, харчуванням, одягом, взуттям згідно віку та сезону. ОСОБА_2 на телефонні дзвінки не відповідає, електронні повідомлення не читає, на засідання Комісії не з`явилася. Відповідно до висновку оскільки не достатньо підстав для позбавлення матері ОСОБА_2 батьківських прав, не враховано думку матері, орган опіки та піклування дійшов висновку, що при прийнятті рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покладається на розсуд суду (а.с. 187).

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку. За положенням частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Вищевканий висновок не містить тверджень про доцільність позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав, як і не містить тверджень про недоцільність такого позбавлення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутність висновку органу опіки та піклування про можливість позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав не є перешкодою для задоволення позову, оскільки в судовому засіданні, в якому зокрема заслухано свідків, малолітню дитину, встановлено постійне свідоме нехтування матір`ю своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Внаслідок відсутності матері в житті дитини духовний і емоційний зв`язок між ними не сформований, а відтак усвідомленням факту розриву сімейних зв`язків у судовому порядку якщо і спричинить певний ситуативний негативний вплив на психоемоційний стан дитини, то цей вплив не буде суттєвим та істотно не зашкодить її особистісному розвитку.

Натомість збереження батьківства може привести до одержання відповідачкою в майбутньому майнових та особистих немайнових прав, заснованих на спорідненості з дитиною, що з урахуванням свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками, призведе до порушення прав та інтересів сина сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Опішнянської селищної ради, як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Роз`яснити відповідачці про її право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни обставин, що слугували підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Третя особа: Виконавчий комітет Опішнянської селищної ради, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Опішня, вул. Перемоги, буд. 3, ЄДРПОУ 42748063.

Головуюча: К.В. Чуб