Вирок № 136569191, 15.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5220/26

1-кп/357/769/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

обвинувачений: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біла Церква, Київської області кримінальне провадження №12025100060001865 від 31.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПЛ: НОМЕР_1 , уродженця с. Потіївка Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368-3 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи службовою особою - директором громадської організації «Вільне життя Білоцерківщини» (код ЄДРПОУ 45254395), наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, уповноваженим на підписання офіційних документів від імені зазначеної юридичної особи та скріплення їх печаткою організації, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, вчинив службове підроблення.

Так, 03.04.2025 під час проведення контролю за вчиненням злочину в порядку ст. 275 КПК України було задокументовано, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою месенджера «Telegram» досяг домовленості зі ОСОБА_6 , який користується номером мобільного телефону НОМЕР_2 , про виготовлення останнім за грошову винагороду урозмірі 1000 доларів США двох довідок про нібито проходження курсу реабілітації в ГО «Вільне життя Білоцерківщини» громадянами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою пред`явлення таких документів працівникам ТЦК та СП і поліції для уникнення перевірок та проходження ВЛК.

Того ж дня, 03.04.2025, близько 14 год. 24 хв. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 32, під час особистої зустрічі ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 1000 доларів США (із зафіксованими серіями та номерами купюр) як оплату за виготовлення зазначених довідок.

Надалі, 03.04.2025 приблизно о 18 год. 07 хв., ОСОБА_4 , використовуючи мобільний телефон, зв`язався з ОСОБА_5 та повідомив останнього про те, що обумовлені раніше довідки виготовлені та готові до передачі.

Того ж дня, близько 19 год. 38 хв., на заздалегідь погодженому місці зустрічі - на території автозаправної станції «АМІК», розташованої за адресою: Київська область, м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, буд. 4, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, особисто передав ОСОБА_5 виготовлені ним офіційні документи, а саме: оригінал довідки № 08 від 03.04.2025, оформленої на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; оригінал довідки № 09 від 03.04.2025, оформленої на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначені довідки були виконані на офіційному бланку громадської організації «Вільне життя Білоцерківщини», містили реквізити юридичної особи, підпис від імені директора організації - ОСОБА_4 , а також відтиск печатки цієї організації, що надавало їм вигляду та статусу офіційних документів, здатних породжувати юридичні наслідки та використовуватися для подання до державних органів.

У довідках зазначено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нібито перебувають у ГО «Вільне життя Білоцерківщини» (Київська область, Білоцерківський район, с. Великополовецьке, вул. Садова, 171-в) з 01.03.2025 по теперішній час та проходять курс реабілітації строком шість місяців.

Разом з тим досудовим розслідуванням встановлено, що зазначені відомості не відповідають дійсності, вказані особи фактично курс реабілітації в ГО «Вільне життя Білоцерківщини» не проходили, у зазначений період там не перебували, а довідки містять завідомо неправдиві відомості.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора громадської організації «Вільне життя Білоцерківщини» (код ЄДРПОУ 45254395), яка є юридичною особою приватного права, відповідно до статуту організації був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зокрема мав право одноособового підпису офіційних документів, видачі довідок від імені організації, використання її печатки та представництва інтересів організації перед державними органами та іншими юридичними і фізичними особами, тобто був службовою особою юридичної особи приватного права у розумінні кримінального закону.

03.04.2025 ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою особистого незаконного збагачення, прийняв пропозицію щодо одержання грошових коштів за вчинення в інтересах третіх осіб дій із використанням наданих йому службових повноважень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 03.04.2025 близько 14 год. 24 хв. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 32, під час особистої зустрічі з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 фактично одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, з конкретно зафіксованими серіями та номерами купюр.

Зазначені грошові кошти були передані та отримані саме як плата за вчинення ОСОБА_4 дій з використанням службового становища - а саме за виготовлення, підписання та видачу офіційних довідок від імені громадської організації «Вільне життя Білоцерківщини» про нібито проходження курсу реабілітації ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що входило до кола його службових повноважень як керівника організації. ОСОБА_4 достовірно усвідомлював, що отримує грошові кошти не як добровільну благодійну допомогу чи офіційний платіж; такі кошти не передбачені жодними внутрішніми документами організації; вони надаються виключно за використання його службових повноважень в інтересах третіх осіб; відповідні дії мають протиправний характер.

Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 приступив до реалізації обумовлених дій, а саме виготовив та надалі видав відповідні довідки, чим підтвердив обумовлений характер отриманих коштів.

Дії ОСОБА_4 підлягають кваліфікувати за ч. 3 ст. 368-3 КК України, а саме за ознаками умисного одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданих йому повноважень службової особи юридичної особи приватного права, та за ч. 1 ст. 366 КК України, а саме за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінальних проваджень, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368-3 КК України, за вище встановлених обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням показань обвинуваченого ОСОБА_4 , який будучи допитаним в судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та показав, що він дійсно щиро кається й підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що він будучи службовою особою - директором громадської організації «Вільне життя Білоцерківщини», наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, уповноваженим на підписання офіційних документів від імені зазначеної юридичної особи та скріплення їх печаткою організації, 03.04.2025 домовився з ОСОБА_5 про виготовлення за грошову винагороду урозмірі 1000 доларів США двох довідок про нібито проходження курсу реабілітації в ГО «Вільне життя Білоцерківщини» громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою пред`явлення таких документів працівникам ТЦК та СП і поліції для уникнення перевірок та проходження ВЛК.

Того ж дня, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 32, під час особистої зустрічі ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 1000 доларів США як оплату за виготовлення зазначених довідок. Зазначені грошові кошти були передані та отримані саме як плата за вчинення ОСОБА_4 дій з використанням службового становища - а саме за виготовлення, підписання та видачу офіційних довідок від імені громадської організації «Вільне життя Білоцерківщини». Того ж дня, близько 19 год. 38 хв., на заздалегідь погодженому місці зустрічі - на території автозаправної станції «АМІК», розташованої за адресою: Київська область, м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, буд. 4, ОСОБА_4 особисто передав ОСОБА_5 виготовлені ним вищевказані документи.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень просив суд визнати недоцільним дослідження доказів у частині обставин вчинення цих кримінальних правопорушень, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

Прокурор в судовому засіданні підтримав обвинувачення, просив суд визнати винним та призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368-3 КК України, із застосуванням положень ст. 70 КК України, у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності на строк 2 (два) роки.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368-3 КК України, а саме за ознаками умисного одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданих йому повноважень службової особи юридичної особи приватного права, та за ч. 1 ст. 366 КК України, а саме за ознаками складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її оснооположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення відповідного покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Отже, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, за ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 3 ст. 368-3 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів відповідно.

Обставин, які пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Крім цього, судом при призначенні покарання враховані дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий в розуміння статті 89 КК України, неодружений, у якого відсутні на утриманні члени сім`ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, а також останній має постійне місце проживання, яке співпадає з його місцем реєстрації.

Крім цього, суд враховує доводи прокурора викладені в судових дебатах щодо остаточного призначення покарання обвинуваченому у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності на строк 2 (два) роки, а також судом при призначенні покарання враховується поведінка обвинуваченого під час та після вчинення інкримінованих йому дій, який в судовому засіданні вину свою визнав та щиро каявся, отже суд вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_4 у межах встановлених у санкції ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368-3 КК України, що передбачає відповідальність за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, із визначенням остаточного покарання у порядку ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368-3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді:

- за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, в юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми на строк 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст. 368-3 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, в юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми на строк 2 (два) роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 за даним вироком призначити остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності на строк 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_4 і приведення даного вироку до фактичного виконання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, в юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя: ОСОБА_1