Рішення № 136568997, 15.05.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3149/26

2-а/296/54/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді Пилипюк Л. М.,

секретаря судового засідання Алексеєнко В. В.,

представника позивача адвоката Гайдащука О. С.,

представника відповідача Ярощук А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є власником автомобіля марки Mazda, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказаним автомобілем користується його брат ОСОБА_2 03 лютого 2026 року на лобовому склі автомобіля було залишено повідомлення інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням муніципальної інспекції Житомирської міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІЖ № 00008447. ОСОБА_2 05 лютого 2026 року сплатив штраф згідно з відомостями, які були зазначені у повідомленні про притягнення до адміністративної відповідальності, та 09 лютого 2026 року звернувся до відповідача із заявою про видачу йому постанови серії ІЖ № 00098447 від 03 лютого 2026 року для оскарження. У відповіді від 16 лютого 2026 року ОСОБА_2 було повідомлено, що йому постанова не може бути видана, оскільки транспортний засіб зареєстрований на ОСОБА_1 05 березня 2026 року в відділенні Укрпошти позивач отримав копію оскаржуваної постанови та з`ясував, що правопорушником зазначено його ОСОБА_1 09 березня 2026 року його брат звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив, що саме він керував автомобілем і залишив його припаркованим в місці, що зазначене в оскаржуваній постанові. 12 березня 2026 року заступник начальника міського голови з питань діяльності виконавчих органів відмовив у складанні постанови на ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що він не скоював правопорушення, яке зазначене в оскаржуваній постанові, про що належним чином було повідомлено відповідача. Однак, всупереч викладеним обставинам винним у скоєнні правопорушення визнано його ОСОБА_1 .

На підставі наведеного позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ІЖ № 00098447 від 09 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді від 23 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху.

Ухвалою судді від 30 березня 2026 року адміністративний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання у відповідності до вимог ч. 1 ст. 286 КАС України. Вказаною ухвалою ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з цим позовом.

15 квітня 2026 року до Корольовського районного суду м. Житомира від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи вимоги позову, представник відповідача зазначає, що 03 лютого 2026 року інспектором з паркування муніципальної інспекції Житомирської міської ради Кирилюком Д. В. було виявлено та зафіксовано у напівавтоматичному режимі транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який здійснив стоянку на тротуарі за адресою: вул. Велика Бердичівська, 3 в м. Житомирі, встановлено порушення п.п. в п.15.10 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 279-1 КУпАП інспектором з паркування муніципальної інспекції складено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ІЖ №00098447, яке було залишено на лобовому склі транспортного засобу. За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена в частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. В результаті отриманої інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів було встановлено, що відповідальною особою, відповідно до ст. 14-2 КУпАП є ОСОБА_1 , за яким зареєстровано транспортний засіб з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 . Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_2 не звертався до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради із заявою про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі ст.279-3 КУпАП. 04 лютого 2026 року на рахунок ГУ ДКСУ у Житомирській області UA598999980314080542000006797 надійшли кошти у сумі 170,00 гривень у рахунок сплати штрафу за повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІЖ №00098447, відповідно така постанова вважається виконаною. Оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу за повідомленням, вона не надсилається відповідальній особі, зазначеній у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). Оскільки в оскаржувану постанову не було внесено змін з підстав, передбачених абзацом 3 частини першої статті 279-3 КУпАП, то ОСОБА_1 є належним суб`єктом правопорушення, а тому підстав для скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності немає. На підставі наведеного представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

08 травня 2026 року від представника відповідача адвоката Гайдащука О. С. до суду надійшла відповідь на відзив. На спростування аргументів відзиву представник позивача зазначає, що позивач отримав копію оскаржуваної постанови 05 березня 2026 року, а тому даною набрання вказаною постановою законної сили відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП можна вважати 05 березня 2026 року. 09 березня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, в якій визнав факт вчинення правопорушення саме ним. Єфремов В. М. як особа, яка керувала транспортним засобом, у встановлений законом строк виконав положення ст. 279-3 КУпАП, а тому позивач має бути звільнений від адміністративної відповідальності.

Представник позивача адвокат Гайдащук О. С. у судовому засіданні вимоги позову підтримав з підстав, які зазначені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Ярощук А. О. в судовому засіданні просила в позові відмовити з підстав, які зазначені нею у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі докази, суд установив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд установив, що постановою серії ІЖ № 00098447 про накладення адміністративного стягнення від 09 лютого 2026 року, яка складена інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням муніципальної інспекції Житомирської міської ради Крилюком Д. В., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до змісту вищевказаної постанови 03 лютого 2026 року о 14 год. 21 хв. водієм транспортного засобу Mazda 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснена стоянка на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м, в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 3, чим порушив п. 15.10 в) Правил дорожнього руху. Правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) за допомогою технічного засобу ПАК Інспектор.

Сторони визнають, що автомобіль Mazda 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час вчинення адміністративного правопорушення належав ОСОБА_1 .

Не оспорюючи фактичних обставин події та фіксації порушення Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 вказує, що він не керував транспортним засобом за обставин, які зазначені в оскаржуваній постанові. Фактично винуватцем адміністративного правопорушення є його брат ОСОБА_2 , який використовував автомобіль Mazda 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у власних цілях. Крім того, ОСОБА_2 сплати штраф.

Копією квитанції до платіжної інструкції № 20487-1051-387519796 від 03 лютого 2026 року (дата валютування 04 лютого 2026 року) підтверджується, що ОСОБА_2 сплатив 170 гривень штрафу на рахунок ГУ ДКСУ у Житомирській області НОМЕР_2 .

Представник відповідача у своєму відзиві на позовну заяву підтверджує ту обставину, що штраф за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ІЖ №00098447 сплачено 04 лютого 2026 року ОСОБА_2 .

Установлено, що ОСОБА_2 09 березня 2026 року звернувся до Житомирської міської ради із заявою, в якій повідомляє, що він сплатив штраф за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ІЖ №00098447, що саме він керував транспортним засобом, а також просить видати йому постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, якщо в його діях є склад адміністративного правопорушення.

На вищевказану заяву ОСОБА_2 отримав відповідь виконавчого комітету Житомирської міської ради від 12 березня 2026 року з роз`ясненням про відсутність підстав для поновлення строку для подання клопотання щодо згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частиною 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приміткою до статті 122 КУпАП визначено, що суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена в частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Статтею 279-3 КУпАП передбачено умови звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до ч. 1 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення - правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відтак, відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, є альтернативною, тобто така покладається або на власника транспортного засобу, або на користувачів такого майна виключно за умови, якщо особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 у межах визначеного законом 20-тиденного строку з дня набрання оскаржуваною постановою законної сили звернувся до відповідача із заявою про визнання факту вчинення ним адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 291 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 300-1 КУпАПУ разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення.

Суд ураховує, що ОСОБА_2 сплатив штраф 04 лютого 2026 року, однак звернувся до суб`єкта владних повноважень із заявою про визнання правопорушення лише 09 березня 2026 року, тобто вже після набрання оскаржуваною постановою законної сили та з пропуском 20-денного строку, встановленого ч. 1 ст. 279-3 КУпАП.

Зміст позовної заяви свідчить, що основним аргументом позиції позивача є те, що він не керував транспортним засобом на момент фіксації адміністративного правопорушення. З цього приводу суд зазначає, що закон не зобов`язує суб`єкта владних повноважень встановлювати особу водія в справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. Натомість статтею 14-2 КУпАП визначено, що в такому випадку адміністративну відповідальність несе відповідальна особа, зокрема власник транспортного засобу. У спірних правовідносинах відповідач, визначаючи відповідальну особу за вчинене адміністративне правопорушення, діяв у спосіб та у межах наданих йому повноважень. Та обставина, що позивач не керував транспортним засобом сама по собі не може бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Ситуація, яка склалась у спірних правовідносинах законодавчо врегульована статтею 279-3 КУпАП.

Аналіз статті 279-3 КУпАП (абзац 4) дає підстави для висновку, що повноваження на скасування постанови з підстав передбачених абзацом 1-2 ст. 279-3 КУпАП відносяться саме до компетенції органу, який її виніс, а не до компетенції суду.

За встановлених у справі обставин, наявних доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам КУпАП України, винесена на підставі та в межах повноважень наданих інспектору з паркування та є законою. З наведених мотивів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 5-10,20,44,47,48,241,243-246, 268, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК