Рішення № 13656510, 25.01.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 р.

Справа № 21/110

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.

За участю:

представник позивача - Васькевич Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", вул. Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32873692.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення з ТОВ "Станіславської торгової компанії" збитків у розмірі 71453,65 грн. та судові витрати.

встановив, що Івано-Франківська міська рада подала суду позовну заяву про стягнення з ТОВ "Станіславської торгової компанії" збитків у розмірі 71453,65 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 23.05.2006р. між Івано-Франківсьою міською радою та ТОВ "Станіславською торговою компанією" було укладено договір оренди земельної ділянки строком на три роки. Укладаючи договір сторони досягли згоди, щодо усіх істотних умов договору. Однак, в зв'язку з прийняттям Івано-Франківсьою міською радою в 2008р. рішення про затвердження нормативно - грошової оцінки земель м. Івано-Франківська та враховуючи, що орендна плата визначається залежно від грошової оцінки земель, змінилась орендна плата.

На адресу відповідача, враховуючи вищевикладені обставини позивачем направлено лист в якому повідомлялось про те, що розмір орендної плати не приведений у відповідність до чинного законодавства та рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р.

Відповідач проігнорував вищевказаний лист та не звернувся до позивача щодо погодження умов договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. В наслідок чого позивачу було нанесено збитки у розмірі 71 453, 65 грн.

Відповідач, щодо позову заперечив при цьому зазначив, що станом на 03.09.2009р., тобто на день направлення листа на який посилається позивач, як на лист попередження, строк дії договору, враховуючи, що договір оренди земельної ділянки укладений строком на три роки 26.05.2006р., закінчився.

Відповідач також зазначив, що 14.12.2009р. Івано-Франківським міським судом було винесено постанову ( залишеною без змін ухвалу ВАС України від 22.12.2010р.) про визнання незаконним п.2 "Про введення в дію з 10.07.2008р." рішення ХХІХ сесії Івано-Франківської міської ради про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська.

В постанові суд зазначив, що міська рада в праві була ввести в дію нормативно грошову оцінку земель міста не раніше ніж з 01.01.2010р. Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що розрахунок збитків позивачем здійснений за період з 01.01.2008р. по 07.06.2009р., позовні вимоги позивача не відповідають приписам чинного законодавства, так як матеріали нормативно грошової оцінки земель міста Івано-Франківська затверджені рішенням Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008р. не введені в дію.

Крім того, відповідач звернув увагу, що п. 3 договору оренди землі від 23.05.2006р. встановлено строк дії договору, зокрема встановлено, що договір укладений на три роки. Після закінчення строку договору, у разі наявності наміру продовжити його дію на новий строк, орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього договору, повідомити про це орендодавця. Орендар такого повідомлення орендодавцю не надсилав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає за доцільне відмовити в задоволені позову.

При цьому суд врахував наступне.

Відповідно до ч.1 ст.614 Цивільного кодексу, збитки підлягають відшкодуванню при наявності вини.

Згідно приписів Господарського кодексу України відшкодування збитків здійснюється особою, яка допустила господарські правопорушення.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом норм ст. 611, 623 Цивільного кодексу України, встановлені договором або законом такі правові наслідки, як відшкодування збитків, настають за порушення зобов'язання і є мірами цивільно - правової відповідальності.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічно до наведених вище норм Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України передбачено настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання ( ст.ст. 216, 217,218,224,226 ГК України.)

Системний аналіз норм Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України, що регламентують умови та порядок відшкодування збитків за порушення зобов'язань, показує, що для застосування такої міри відповідальності необхідно є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та понесеними збитками, вина боржника.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. ст. 611, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 217, 224 Господарського кодексу України.

Позивачем не доведено належними засобами доказування наявність вини та протиправної поведінки відповідача та причинно наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача у розмірі, заявленому до стягнення.

Крім того слід зазначити, що договір оренди земельної ділянки, на день надсилання позивачем листа про необхідність приведення розміру орендної плати у відповідність до чинного Законодавства, тобто внесення змін до договору, закінчився.

За наведених обставин та враховуючи, що позивач не заперечує того факту, що відповідач сплачував орендну плату в розмірі обумовленому договором, відповідно виконував взяті на себе зобов'язання, право позивача не порушено.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Слід також зазначити, що розмір орендної плати є однією з істотних умов договору, позивач в позовній заяві зазначає, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зміна розміру орендної плати є зміною договору, яка допускається лише за згодою сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене підстави для застосування такої відповідальності, як стягнення збитків у суду відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Івано-Франківської міської ради до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про стягнення з ТОВ "Станіславської торгової компанії" збитків у розмірі 71453,65 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І. М.