Рішення № 13656269, 02.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.11 р. Справа № 7/268

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Талієвій Х.Р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства „Тепломережа” м. Донецьк

До відповідача: Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Київ в особі Донецької філії м. Донецьк

Предмет спору: зобов’язання відповідача сплачені позивачем кошти в сумі 1470588,03 грн. зарахувати як оплату поточних розрахунків по договору №248/02 від 01.10.2005р.

За участю представників:

від позивача: Вієт О.М. – довір.,

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

КП „Тепломережа” м. Донецьк звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до ДП „Регіональні електричні мережі” м. Київ в особі Донецької філії м.Донецьк про зобов’язання відповідача сплачені позивачем кошти в сумі 1470588,03 грн. зарахувати як оплату поточних розрахунків по договору №248/02 від 01.10.2005р.

В обґрунтування своїх вимог позивачем надані копії договору про постачання електричної енергії №248/02 від 01.10.2005р. з додатковими угодами; договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 05.3.2009р. №193 №193е/201 від 01.12.2009р.; акта про наявність та обсяг заборгованості, яка утворилась протягом минулих та поточного років, і не погашена станом на 28.10.2009р.; платіжного доручення №12 від 11.12.2009р.; акта про порушення Правил користування електричною енергією №18772 від 29.12.2007р. та розрахунку до нього; акта звірки №у-43853 від 01.12.2009р.; листа б/н з поштовою квитанцією про його направлення №8204 від 08.02.2010р.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач письмові обґрунтовані пояснення по суті спору не надав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №248/02 від 01.10.2005р. (далі по тексту Договір).

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (відповідач) постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктами 2.1, 2.1.1 та 2.2.1 Договору сторони зобов’язались виконувати умови цього договору. Під час виконання умов цього Договору, а також вирішені всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (п.п.1, 7 ст.193 ГК України.).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

29.12.2007р. відповідачем здійснено перевірку дотримання КП „Тепломережа” Правил користування електроенергією та зафіксований факт порушення відповідачем ПКЕЕ, зокрема: самовільне підключення токоприймачів до мережі електропостачальної організації (підключення 2-го вводу, не вказаного у договорі). За результатами виявленого порушення сторонами складено двосторонній акт про порушення Правил користування електричною енергією №18772 від 29.12.2007р., який з боку споживача підписаний без зауважень.

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

За результатами виявленого порушення та складення вказаного вище акта, у відповідності до вимог діючого законодавства, у тому числі приписів Правил користування електричною енергією, а також згідно умов Договору, позивачу було здійснено нарахування вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 1 470 588, 03 грн.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється (ч. 1,4,5,8 п. 6.42 ПКЕЕ).

На момент розгляду справи відповідачем не проводилось засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією №18772 від 29.12.2007р.

Згідно п.6.43 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

На підставі наведеного, відповідачем виставлений позивачу відповідний рахунок на сплату 1 470 588, 03 грн., що підтверджено представниками обох сторін у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору № 193Е/201 від 01.12.2009р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови КМУ від 05.03.2009р. №193 позивач платіжним дорученням №12 від 11.12.2009р., копія якого міститься у справі, оплатив, в тому числі, вказану вище суму по акту – 1 470 588, 03 грн. у повному обсязі.

При цьому, Порядком перерахування у 2009 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались або погоджувались відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №193, у першу чергу проводяться розрахунки з кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії на відповідні суми. При цьому розрахунки за спожитий природний газ та електроенергію проводяться у першу чергу з погашення кредиторської заборгованості, що утворилась до 01.01.2009р. (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій) (пункт 6).

08.02.2010р. КП „Тепломережа” направило на адресу відповідача письмову вимогу щодо зарахування помилково сплачених 1 470 588, 03 грн. як оплату поточних розрахунків по договору №248/02 від 01.10.2005р. На момент розгляду справи дана вимога позивача відповідачем не задоволена.

На підставі вищенаведеного, позивач звернувся до суду та просить зобов’язати відповідача кошти в сумі 1 470 588, 03 грн. зарахувати як оплату поточних розрахунків по договору №248/02 від 01.10.2005р.

Розглядаючи дану вимогу позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів.

Обраний спосіб захисту свого порушеного права позивачем відповідає приписам статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Крім того, з матеріалів справи, у тому числі з двостороннього акта звірки №21560 від 01.01.2011р., вбачається, що у позивача перед відповідачем, на момент розгляду справи, наявна сума боргу у загальному розмірі 7 493 107, 74 грн., яка складається з 6 022 519, 71 грн. та з 1 470 588, 03 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. 16, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Тепломережа” м. Донецьк задовольнити.

Зобов’язати Державне підприємство „Регіональні електричні мережі” м. Київ в особі Донецької філії м. Донецьк (адреса юр.особи: 04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 85; адреса філії: 83114, вул.Щорса, 87, ЄДРПОУ 26390719; р/р 260313011490 у ВАТ „Ощадбанк” м.Донецька, МФО 335406) сплачені Комунального підприємства „Тепломережа” м. Донецьк (83049, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 109, р/р 26005304611255 в Куйбишевському відділенні ПІБ м.Донецька, МФО 334408, ЗКПО 05473192) кошти в сумі 1 470 588, 03 грн. зарахувати як оплату поточних розрахунків по договору №248/02 від 01.10.2005р.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів діючого законодавства.

Повний текст рішення підписано 03.02.2011р.

Суддя Сгара Е.В.